Аеропорт розвивається дуже добрими темпами, у 2018 році його пасажиропотік збільшився на 50% і зріс до 1,6 млн. людей, і вже в першій половині цього року аеропорт перевіз 1 млн людей. Тільки Львівський та Київський аеропорти є прибутковими. Тому наш аеропорт – це не тільки стратегічний державний об’єкт, але й дуже ласий шматок бізнесу.
З подивом почув заяву міністра Криклія про те, що аеропорт Данила Галицького, в рамках експерименту, першим в нашій країні хочуть віддати в концесію – тобто в приватне управління.
До такого рішення виникає дуже багато запитань і ще більше побоювань? Чому віддають саме прибуткове підприємство, хоча у нас є чимало збиткових аеропортів, які потребують ефективного приватного управління? Які умови концесії і чи не перетвориться вона в схему виведення прибутків у чиїсь руки? Чи є гарантії, що дешеві авіаперевізники, такі як Ryanair, не підуть, коли приватники почнуть збільшувати ціни, щоб отримати ще більше прибутків. І нарешті, чи взагалі в часи війни є доцільність експериментувати із такими об’єктами стратегічного значення? На мою думку, очевидно, що ні. Так само думає і керівник аеропорту, яка вивела його на такий успішний рівень.
Якщо новій владі львівський аеропорт виявився не потрібним, то варто подумати над іншими способами, щоб львівська громада залишила за собою контроль над повітряними воротами в Європу!