Молоді люди, які чудово розуміють як влаштовано сучасний світ і не піддаються на дешевий піар, мали б сказати Зеленському: “Ok, boomer”. Це такий відомий мем, яким молодь відповідає тим, хто народився у поколінні “бебібумерів” у проміжку від 1945 до 1961 року. Але сучасні молоді люди часто так говорять кожному, хто старший за 30 років і безапеляційно намагається щось “втюхати” у мізки іншим. І хоча Зеленський належить до іншого покоління, покоління X, тобто людей, які народилися між 1962 та 1980 роками, для моїх дітей він чистий “бумер”.
Отже, у відео Зеленський розповідає, що кожен українець стане власником своєї землі. Кожен?
Мораторій на продаж землі якраз і запроваджувався через те, що українці бідні, а отже стати власниками землі не зможуть. Земля буде сконцентрована у руках заможних осіб або ворожих Україні сил, землю не будуть обробляти. Європейський суд з прав людини розглядав цю справу “Зеленчук і Цицюра проти України”. Суд не заперечував прав України запроваджувати мораторій, а лише сказав, що він має мати часові обмеження, коли буде досягнуто цілей заради яких він вводився. Суд визнав, що його влаштувало б поступове пом’якшення обмежень мораторію. Так, українська влада під впливом лобістів не підготувала нового, ефективного законодавства, яке б захищало і ринок, і суверенітет, і інтереси селян та фермерів. Та й чи можливо це було зробити до 2014 року, тобто до початку реформ? Очевидно, ні, адже додалися нові ризики. Населення, особливо сільське, землю купувати не буде, натомість за безцінь вона буде віддана перекупникам. Росія буде здатна викупити якщо не всю землю в Україні, то принаймні вздовж кордону. Тіньовий капітал легалізується через спекуляції землею, яка не буде оброблятися.
Як це вирішується у європейських країнах? В Австрії, Франції, Німеччині, Угорщині, Литві, Норвегії та Швеції, наприклад, видається індивідуальний дозвіл державного органу на продаж землі. Дозвіл цей контролює ефективне її використання. В Австрії, наприклад, покупець повинен гарантувати фактичне оброблення придбаної землі, а в Норвегії — переїхати на придбану ділянку і жити там не менше 5 років.
В Австрії, Угорщині, Латвії, Литві, Польщі та Словенії покупець повинен мати освіту або досвід у сільському господарстві.
В Естонії, Польщі та Швеції є різні процедури для придбання землі юридичними та фізичними особами. Юридичні особи отримують спеціальні дозволи.
В Австрії, Чехії, Фінляндії, Франції, Німеччині, Угорщині, Італії, Латвії, Литві, Польщі, Румунії та інших країнах ЄС існують гарантії надання переважного права купівлі землі фермерам, сільськогосподарським підприємствам, органам місцевого самоврядування або й державі.
У Вірменії, Азербайджані, Боснії і Герцеговині, Хорватії, Грузії, Молдові, Чорногорії, Росії і Македонії земля не може бути продана іноземцям.
У країнах Східної Європи різні правила на володіння землею для резидентів Європейського Союзу та інших країн. В Угорщині, наприклад, нерезидентам ЄС заборонено купувати землю.
І у більшості країн існує обмеження на максимальну кількість землі, що може належати одній особі. В Угорщині — це 300 га.
У законопроєкті 2178-10, який прийнято у першому читанні, закривається ринок для іноземців, але за громадянами України, які купують землю, немає жодного контролю. Вони легко можуть це зробити за російські гроші або боргові зобов’язання. Жодного індивідуального дозволу або контролю не передбачено. Хоча земля, як і у Європі, має вважатися стратегічним майном.
Законопроєкт не передбачає визначення того, для яких цілей земля купується, чи буде вестися на ній господарство, чи вміє це робити покупець, чи є у нього відповідна освіта і досвід. Такий критерій є нормою у країнах ЄС.
Закон не передбачає жодного контролю за походженням коштів, за які купується земля. Її можна купити за корупційні кошти, вкрадені кошти, кошти країни-агресора. А отже, всю землю України насправді може купити один російський олігарх.
Закон також не передбачає жодного контролю за обігом землі.
Ще один прийнятий “слугами” у першому читанні закон 2194 вилучає зі статті 82-ї Земельного кодексу України обмеження, за яким продаж землі може здійснюватися лише юридичними особами, заснованими українськими резидентами. Дивно. Зеленський перед прийняттям закону стверджував, що право власності іноземців буде вирішуватися на референдумі для того, щоб його фракція дозволила такий продаж вже за декілька днів.
Законопроєкт 2194 скасовує цілу низку екологічних норм, серед яких агрохімічна паспортизація, проєкти землеустрою, складання еколого-економічного обґрунтування сівозміни й впорядкування угідь та багато інших екологічних запобіжників, які захищають ґрунти від знищення та погіршення родючості.
Закон дозволяє купувати й особливо цінні землі. А це чорноземи високої якості, торфовища, землі природно-заповідного фонду, землі історико-культурного призначення. Це, окрім іншого, суперечить 14-й статті Конституції та низці інших законів.
А тепер про людей. Максимальний розмір землі, який надається під городництво не може перебільшувати 60 соток. У громадян, які мають більше землі, за логікою закону її будуть вилучати.
Для чого Зеленський ініціює ці закони? Він прийшов до влади завдяки тим міжнародним колам, які зацікавлені у знищенні суб’єктності України як держави, скасуванні санкцій проти агресора та забезпеченню для міжнародного, у тому числі російського капіталу, безконтрольного скуповування української землі. Все це становить загрозу нашим національним інтересам. Все це не створює ринок, а вбиває його, веде до монополізації та знищує перспективи українського сільського господарства.
Ok, boomer!