Днями вся українська кіноспільнота з подивом дізналася, що Юлія Сінькевич, єдина кандидатка на посаду керівника Держкіно, не пройшла співбесіду у Нацагентстві з питань держслужби. Хоча перед тим вона успішно впоралася з усіма іншими етапами конкурсу на цю посаду і мала очолити агентство з питань кіно.
Юлія причетна до створення одного з найкращих українських кінофестивалів. Її перемога у конкурсі викликала у багатьох надію на те, що українське кіно і надалі буде зніматися та активно розвиватися. Українські кінематографісти, режисери, актори зможуть мати творчу реалізацію у власній країні.
Але, на жаль, було зроблено все, щоб заблокувати її призначення на посаді. Українська кіноспільнота обурена і я підтримую це обурення.
Не хочеться думати, що такі дії влади, поряд із переглядом результатів пітчингу кінопроектів, сумнівними кандидатами на посади мовного омбудсмена та керівника Інституту національної пам’яті, спрямовані на знищення проукраїнської гуманітарної сфери.
Я звернувся до голови Нацагентства з державної служби, щоб отримати публічні та аргументовані пояснення ухваленому рішенню. Також до Прем’єр-міністра України з проханням взяти під особистий контроль цю ситуацію та не допустити випадків непрозорого конкурсу та упередженості при визначенні його результатів. Копії своїх депутатських звернень додаю.