live
Супутник ASTRA-4A 12073 МГц. Поляризація-Н. Символьна швидкість 27500 Ксимв/с. FEC 3/4

Бюджет проїдання розвитку. Радник голови Рахункової палати про Бюджет-2020

Віктор Мазярчук, радник голови Рахункової палати України та фахівець з бюджетних процесів, розповідає про проєкт Державного бюджету на 2020 рік, прогнозний курс долару в Бюджеті та ефективність роботи Мінфіну

Вперше інтерв’ю вийшло на телеканалі “Еспресо ТБ” у програмі “Еспресо: капітал”, ведучий - Андрій Яніцький, керівник Центру журналістики Київської школи економіки.

 

У середині жовтня прийнято Бюджет України на 2020 рік. Здається, вперше так рано. Може, занадто рано?

Вчасно, у відповідності до термінів, які визначені Бюджетним кодексом.

Просто зазвичай приймають бюджет вночі, о 5-й ранку, “під ялиночку” на Новий рік...

Цього року історія справді унікальна, тому що на всіх стадіях бюджетного процесу у парламенті виконані всі терміни. Цього року всі терміни – і перше читання, і друге читання, і третє читання – пройшли вчасно. Так сталося, тому що ми маємо монобільшість, маємо фракцію, яка може самостійно приймати рішення і їм не потрібно додатково ще з кимось домовлятись. Це значно спрощує процес. 

Але я вже чув заяву пана спікера, що треба вносити зміни у бюджет.

Зміни в бюджет вносяться постійно. У 2018 році парламент чотири рази вносив зміни в бюджет, уряд – 147, а міністерства з погодженням у мінфіні – більше 1400 разів. Коли відбуваються зміни? Коли треба кошти використовувати, під кінець року. 

А якщо не використати кошти, що буде?

Нічого. Вони залишаться в державі.

Це ж економія, це ж добре?

Так, але на наступний рік міністерство може тоді не отримати такі ж суми. Це ж аргумент, що не використали кошти, неефективно плануєте, неефективно ними розпоряджаєтеся. Тому в останній місяць, останні два місяці терміново змінюють в бюджеті всі призначення, щоб повністю, треба це чи ні, використати кошти.

З бюджетом, що діє, зрозуміло. Але пан спікер казав про зміни в щойно ухвалений проєкт.

Це теж нормально. Навіть якщо ми подивимося текст проєкту, там в прикінцевих положеннях зазначено, що до 1 лютого 2020 року можуть бути зміни до проєкту закону. Вони стосуються двох аспектів. Перший аспект стосується тих об’єднаних територіальних громад, де мають відбутися вибори найближчим часом. Зараз немає підстав, щоб вносити ці витрати в бюджет. Друга причина – збільшення освітньої субвенції. Якщо подивитися на бюджети попередніх років, то так само такі речі фіксувалися.

Якщо ми про макрорівень говоримо, про курс, закладений в бюджет, про показники зростання ВВП, я бачу, по-перше, що прогноз не відповідає обіцянкам, які давав пан голова Уряду, що ми будемо зростати по 7-10 % на рік. По-друге, курс гривні до долару - це велике питання. На цей рік закладали 27,2, а ми бачимо, що зараз 24 курс. Чи не вийде так в наступному році?

Міністерство фінансів не розраховує курс. Воно бере ті дані, які дає уряд. А уряду дає Національний банк. Тому це курс Національного банка.

Здається, Національний банк каже, що курс дає міністерство економіки. Але в будь-якому разі це не мінфін.

Ні. Направді курс дає Нацбанк. Якщо брати вже з самого початку, то є 32 стаття Бюджетного кодексу, яка говорить, коли і що має відбуватися.

Я зрозумів, що крайнього не знайдеш.

Національний банк дає уряду прогноз курсу. А уряд затверджує макропоказники своїм рішенням. Курс - тільки один з показників, але важливий для розрахунку доходів у 2020 році. Чому? Бо маємо багато надходжень, пов’язаних з курсом. ПДВ з імпортних товарів та послуг, наприклад.

Зрозуміло, це й перекази наших заробітчан, мабуть?

Ні, вони обліковуються, але не йдуть прямо в бюджет. Є також видатки, які безпосередньо прив’язані до обмінного курсу. Це, наприклад, валютні обслуговування. Курс - це зовнішній фактор, який міністерство фінансів бере і розраховує загальну рамку: скільки буде коштів, скільки буде доходів.

В цілому реалістичні макропоказники, на яких побудовано бюджет?

Щоб коректно відповідати на ваше запитання цього року, треба самому провести розрахунки. Ми коли працювали в офісі фінансово-аналітичного аналізу у Верховній Раді, робили прогнози і рахували самі, чи коректно міністерство фінансів порахувало доходи або видатки по певних категоріях. Цього року ми такого не робили, відповідно, важко говорити по цьому року. 

Але якщо брати загальносвітову тенденцію, то уряди зазвичай на 10-15% роблять більш оптимістичні прогнози, ніж у реальності. Ця тенденція десь більша, десь менша, але можна говорити, що очікування по окремих речах є завищеним.

Уряд оптимістів. Ну принаймні по приватизації там дуже велика сума, наскільки я знаю.

Приватизація - це дуже цікаве питання. Чому? Тому що, якщо подивитися на історичний аспект, протягом останніх 5 років ми бачили єдину цифру – 17 мільярдів гривень надходжень. Цю цифру міністерство фінансів не придумує. Вона з’являється після того, як Фонд держмайна надає інформацію мінфіну, скільки вони очікують в надходженнях від продажу майна. Відповідно, того року цифра була 6 з самого початку. Але парламентарі її збільшили після спілкування з новим керівником Фонду держмайна. Він сказав, що готовий гарантувати ще додатково 8 мільярдів гривень надходжень і готовий наперед написати заяву про те, що якщо не виконає цей план, то піде з посади. Це було сказано безпосередньо під час узгодження фінансування питань, пов’язаних з Фондом держмайна, в комітеті з питань бюджету.

В Фонді держмайна в нас найбільші оптимісти, можна зробити висновок.

Якщо є політична воля в продажі цих активів, які не є основною функцією держави… Не функція держави мати спиртзаводи, не функція держави управляти конярством України. Тому теоретично я думаю, що ми з великою ймовірністю виконаємо ці надходження по приватизації.

Давайте повернемося до макрорівня. Є такий штамп журналістський “бюджет проїдання, бюджет розвитку”. А цей бюджет – проїдання чи розвитку?

Бюджет проїдання розвитку. Якщо подивитися на структуру бюджету, то основні видатки - це заробітна плата, комунальні послуги, обслуговування боргу. На розвиток, звичайно, більше, ніж минулого року, і це дуже радує. Збільшилися видатки на будівництво доріг. Це тягне за собою інші сфери. Єдине – новому голові автодору треба забезпечити максимально ефективне використання цих коштів. Тут ключова річ.

Звідки ми беремо доходи, які основні джерела, хто наповнює бюджет?

Бізнес.

Тобто це податки на прибутки?

В основному це ПДВ.

Все ж ПДВ -- це не зовсім бізнес. Здається, громадяни сплачують ПДВ, коли купують щось у магазині.

Не тільки громадяни. Всі сплачують. І бізнес сплачує ПДВ, і податок на прибуток. Акцизи, рента. В наступному році уряд очікує збільшення надходжень від підприємств державної форми власності. Тобто більший перерахунок їхніх дивідендів. Сподівання є, що вони будуть ефективно працювати. Подивимося.

А витрати? Основні джерела витрат? Ми сказали про обслуговування боргу і зарплати.

Обслуговування боргу - дуже велике, надзвичайно велике, більше 400 мільярдів гривень...

Чи не забагато ми беремо боргів і витрачаємо стільки грошей на їх обслуговування?

Забагато. Але в чому в даному випадку є проблема? “Портмоне” діряве. І скільки б в нього не вливали грошей, воно все рівно залишиться дірявим. Буде дірка.

Зараз “портмоне” діряве у нас?

Ну так. Замість того, щоб здійснювало контроль за ефективністю використання коштів, не дозволяти оці перекидки призначень у кінці року, мінфін дозволяє це. Відповідно, це можливість для неефективного використання коштів.

Тобто ви б радили, якби були радником не голови Рахункової палати, а радником міністра фінансів, жорсткіше ставитися до розпорядників коштів?

Абсолютно. На жаль, міністерство фінансів мало роботи приділяє аналітиці, мало дивиться, чи потрібні видатки ці чи не потрібні. Тобто треба брати історію питання, дивитися по кожному розпоряднику. Ведеться, звичайно, робота по видатках, але цього замало. Тому в нас ідуть неефективні видатки, а ми гроші позичаємо. І так постійно позичаємо і будемо позичати, якщо не закрити краник неефективного управління в видатках бюджету.

 

новини партнерів

3 квітня, 2020 п'ятниця

3 квітня, 2020 п'ятниця

Відео

Введіть слово, щоб почати