"Головне запам'ятайте: я не пацан, який відпрацював 3-4-5 років президентом. І я не хочу перекреслити все, що зробив разом з вами, народом, створив суверенну незалежну державу, щоб її зараз покласти в якийсь ящик з хрестом нагорі. І кудись викинути або передати. Цього при мені не буде ніколи. Це - наша країна. Ми суверенні і незалежні. Цим треба пишатися", - заявив Лукашенко.
Виступу Лукашенка перед депутатами чекали цього року з особливою зацікавленістю - тим більше, що білоруський президент вирішив зібрати для участі в заході депутатів обох скликань - і тих, чия каденція вже є завершеною, і тих, хто тільки починає працювати. Від Лукашенка очікували виступу, який окреслив би рамки нової інтеграції Білорусі та Росії. А після сенсаційного інтерв'ю білоруського посла в Росії Володимира Семашка, який, серед іншого, заявив про плани президентів щодо формування спільного парламенту і уряду Союзної держави Росії і Білорусі, стали стверджувати, що Лукашенко виступить з промовою про об'єднання. Причому найгучніші прогнози на цю тему можна було почути не в білоруських і навіть не в російських, а в українських медіа.
Однак замість цього Лукашенко виступив з промовою про захист суверенітету. Що, загалом, було абсолютно передбачуваним. Лукашенко вже 25 років коливається між заявами про дружбу і інтеграцію з Росією і заявами про захист суверенітету Білорусі. Сенс цієї політики - обмін слів на гроші, обіцянок на дешеві нафту і газ, можливість зберігати радянський характер білоруської економіки та суспільства на російські дотації.
Ось і зараз Олександр Лукашенко підкреслив, що порядок денний його майбутньої інтеграційної зустрічі з президентом Росії Володимиром Путіним буде "виключно економічним". І одночасно дорікнув Кремлю за небажання знаходити взаєморозуміння з питання поставок газу і нафти - найбільш болючого для білоруської економіки. "Про яку можна говорити подальшу інтеграцію, якщо ми сьогодні не маємо угоди про постачання природного газу. Хоча про це домовилися давно. І наші уряди провалили ці домовленості. Але не з вини білоруського уряду. Тобто у нас завтра новий рік, а ми не маємо договору за обсягом і цінами поставок природного газу" - обурювався білоруський президент у своєму виступі.
Так що "аншлюс" Білорусі поки що відкладається, хоча й є очевидним, що будь-які економічні поступки з боку Мінська полегшать Москві в майбутньому тиск і з політичних питань інтеграції з сусідньою країною.