Тема, про яку я не писав. Презентація Антона Дробовича, нового керівника Інституту національної пам'яті, у нас на комітеті. Антон не розуміє ні функцій інституту, ні його ролі у суспільстві, ні мети створення.
Ідея створення інституту належить не Володимиру В'ятровичу , при усій глибокій повазі до Володі, а академіку Ігорю Рафаїловичу Юхновському. Ігор Рафаїлович був першим керівником інституту і творцем Фонду національної пам'яті, куди запросив і мене. Я був серед співзасновників цієї організації. Метою інституту Ігор Юхновський бачив "створення національної пам'яті у нації". У 2010 році Юхновського прибрали і знизили статус УІНП через лист зрадника Вадима Колесніченка, у якому він звинуватив інститут у "ревізії спільної історії України і Росії" . Згодом інститут очолювали особи, які або мали антиукраїнські погляди, або не мали жодних поглядів на майбутнє інституту.
Поки В'ятрович з командою не перетворили його на сильний та впливовий орган влади. Дробович, який владою розглядається ,як альтернатива В'ятровичу, у своїй презентації скоріше свідомо чи ні повторював аргументи Вадима Колесніченка у боротьбі з Юхновським. "Ми не будемо вшановувати постатей, які розділяють суспільство, але вшануємо Лобановського і ліквідаторку аварії на ЧАЕС, каже Дробович . Тобто вшануємо добрих людей , які безконфліктно жили у "спільний період існування України і Росії".
А насправді мова йде про ревізію діяльності інституту, яка відбувається завжди, коли приходить антиукраїнська влада. Ідея академіка Юхновського, який сам у радянській армії пройшов фронти другої світової і зробив величезний внесок у науку саме в часи СРСР, полягала у відновленні справжньої пам'яті, яку Росія, якій служив Колесніченко, намагалася заборонити. Тому я й зауважив під час комітету, що Бандера, Мельник, Бульба-Боровець і Кожедуб були у різних ідеологічних або й військових формуваннях, які були часто опонентами чи й ворогами. Але усі вони - частина національної пам'яті.
За логікою Дробовича, ми маємо забути не лише про Бандеру, а й про Кожедуба. Звичайно, ми маємо забути про Мазепу, якого не толерують деякі росіяни і про Богдана Хмельницького, до якого можуть мати претензії поляки, євреї і деякі українці греко-католики. Абсурд? Але саме це фактично запропонував новий голова УІНП.
Я хочу вірити, що ці думки виходять не зі злого умислу, а з недосвідченності і з коньюктурного бажання сподобатися новій владі, яке мине. Дробович - молода людина. Можливо, зустріч з чудовим колективом УІНП змінить його погляди на роботу. У противному разі інституція, яка так багато зробила після Майдану для декомунізації і відновлення історичної пам'яті українців, інших народів, що проживали і проживають на території сучасної України, буде знищена. Як бачимо з новітньої історії, не вперше.