Газ? Можливість корумпування української політичної і підприємницької еліти, знаряддя шантажу. База Чорноморського флоту в українському Севастополі? Окупаційний контингент! Російська мова? Можливість засилати диверсантів на територію нашої країни і "захищати російськомовне населення".
Тепер ось таким черговим інструментом тиску на Україну стає обмін заручниками. Путін діє як пересічний терорист, який побачив слабке місце в обороні суперника і тепер б'є по цьому місцю з будь-якої позиції. Він зрозумів, що Володимир Зеленський сприймає політику "по-людськи", що для нового українського президента звільнення співгромадян з в'язниць - це головне завдання, заради якого він готовий поступитися будь-якими інтересами, в тому числі і інтересами виживання держави. І Путін наполегливо працює над тим, щоб кожне таке звільнення наближало крах ненависної йому України.
Прагнення Зеленського - та й не тільки Зеленського, наше спільне прагнення - звільнити з в'язниць українських моряків, Олега Сенцова та інших наших співвітчизників дозволило Кремлю відвести від себе дамоклів меч звинувачень на процесі в Гаазі, домогтися звільнення важливого свідка, затримання якого стало однією з найважливіших і найбільш важких операцій в історії українських спецслужб. Тепер ось Кремль зажадав звільнити "беркутівців", учасників вбивств на Майдані. Теж зрозуміло, навіщо це робиться. Зеленському просто необхідно ще до свят продемонструвати, що зустріч в Парижі була проведена недаремно. А Путіну - остаточно і назавжди заблокувати розслідування вбивств на Майдані, яке може рано чи пізно довести наявність російського сліду. І добитися поглиблення прірви між новою владою і патріотичної громадськістю країни. Простіше кажучи - створити умови для дестабілізації.
Це дуже проста тактика, але вона працює. Працює тому, що це тактика глави колишньої імперії з країною, яка буквально тільки що перетворилася на державу, еліта і жителі якої просто ще не мають державницького інстинкту. Я дуже добре розумію, чого Путін хоче домогтися. Він готовий віддавати нам наших співгромадян, готовий постачати дешевий газ, готовий говорити про те, що ми - "брати", один народ. Готовий тому, що розраховує: вже скоро він буде сам вирішувати, кого в нашій країні стратити, а кого помилувати, сам буде главою держави, в якій Україна знову стане околицею.