Цілком можливо, що вони мотивують до фільтрованого сприйняття інформації, а то й підштовхнуть до кардинально інакшого погляду на деякі речі.
Енді Мілліґан, Саймон Бейлі. Міфи про брендинг. – Х.: Фабула, 2020
Автори цієї книжки розвінчують усталені міфи щодо брендів, а також пояснюють, як впливають на них технології, чи справді знижується лояльність до бренду, чи завжди клієнт правий, і що відбувається, коли зникає довіра. Чи справді бренди - це лише спосіб стягнути з нас більше за той самий продукт, і чи брендами є тільки споживчі товари, а брендинг - це лишень про логотип і рекламу? Тож як розібратися, де тут правда, а де - вигадка? Автори, як ніхто інший, знають що таке бренди та в чому їхня цінність, у чому криється успіх бренду і як вдало підібрати йому назву. Вони кинуть виклик найпоширенішим помилковим твердженням, розкажуть про те, що таке хороші бренди, як вони завойовують нашу лояльність і чи завжди клієнт має рацію. Також можна дізнатися у чому особливість Coca-Cola, чому нам так подобається IKEA та як Бекхему вдалося створити свій власний бренд. При цьому книжка - не лише для власників брендів чи спеціалістів із брендингу, вона для всіх, адже всі ми - споживачі брендів.
Георгий Почепцов. Виртуальные войны. Фейки. – Х: Фолио, 2019
Автор цієї книжки, розповідаючи, здавалося б, про цілком мирні речі, нагадує про те, як саме вони закликають до війни. З одного боку, це цілком віртуальні речі на зразок того ж «Гаррі Поттера», якого ми читаємо цілком добровільно, а з другого – релігію та ідеологію, які ще донедавна були обов’язкові для кожного. «Сегодня потребление в виртуальном пространстве формируется в основном на добровольной основе, однако те или иные виртуальные продукты, приходящие извне, могут конфликтовать с национальной виртуальной системой», - застерігають нас. Але чи робиться щось для того, щоб застерегти від небезпеки віртуальної «пастки»? Автор наводить приклади такої боротьби.
"При трансляции футбольного матча "размазали" сосцы волчицы на эмблеме футбольного клуба "Рома". При посещении иранским президентом римского музея обнаженные античные статуи прикрыли коробками. Трансляция вручения Оскара заставила прикрыть обнаженные плечи актрисы Ш. Терон. Такое столкновение двух виртуальностей можно увидеть и в российском примере, когда архимандрит спел в храме "Мурку", за что был отправлен из Московской епархии в Тирасполь".
Ґарет Джонс. Ціна правди. – К.: Жнець, 2019
Ця книжка – якраз про розвінчання будь-яких міфів, фейків чи інсинуацій щодо Голодомору, який лише нещодавно був визнаний світом за геноцид українського народу. Тож ця історія - про Правду і ціну Правди про Голодомор. Також у ній чимало про честь і професію журналіста. Загалом до цієї книжки, виданої англійською та українською мовами увійшли вибрані статті британського журналіста валлійського походження Ґарета Джонса, який перший під своїм прізвищем розповів світові про геноцид українського народу під час Голодомору 1932–1933 років і злочини сталінського режиму. Цікавими для читачів будуть статті зокрема про тодішню політичну ситуацію у Європі, Америці та на Далекому Сході. Варто нагадати, що у всеукраїнському прокаті демонструвався історичний трилер «Ціна правди», заснований на історії Ґарета Джонса.
Оксана Балазанова. Загадки истории. Знаменитые мистификации. – Х.: Фолио, 2019
У цій книжці мова про те, що містифікації завжди привертали і будуть привертати до себе інтерес вчених, істориків і простих обивателів. Іноді таємне стає явним, і тоді загадка або те, що здавалося великим відкриттям, стає просто обманом, так, як це було, наприклад, з "пілтдаунською людиною", що вважалася якийсь час проміжною ланкою в еволюційному ланцюжку, або ж з численними і нерідко дуже талановитими літературними містифікаціями. Але найчастіше всі спроби дати однозначну відповідь так і залишаються безуспішними. Чи існувала, наприклад, бібліотека Івана Грозного з тисяч безцінних фоліантів? Хто насправді був автором безсмертних п'єс Вільяма Шекспіра - власне людина на ім'я Вільям Шекспір чи хтось інший? Яка доля російського імператора Олександра I? Чи справді він помер, як свідчить офіційна версія, в 1825 році в Таганрозі чи ж він, інсценувавши власну смерть, спробував сховатися від мирської суєти? Про ці та інші відомі містифікації, про версії, припущення і реальні факти читач дізнається з цієї книги.
Флікс Кіссель. Мюнхгаузен. Правда про неправду. – Л.: Видавництво Старого Лева, 2018
За сюжетом цієї гротескної й мудрої оповіді про нові пригоди барона Мюнхгаузена у вигляді коміксу, дія відбувається у Лондоні 1939 року. Посеред ночі на дах Букінгемського палацу приземляється літній чоловік на власноруч збудованому літальному апараті. Він розгублений, але розмовляє німецькою і стверджує, що був на Місяці. Хто він? Божевільний? Шпигун? Чи те, що він розповідає, правда? Якщо так, то його знання зможуть стати ключовою перевагою для англійської армії у майбутній повітряній війні. На щастя, є той, хто зможе дізнатися істину: доктор Зіґмунд Фройд, який живе в лондонській еміграції. Річ у тому, що легендарний барон неправди - останній пацієнт великого психоаналітика.