live
Супутник ASTRA-4A 12073 МГц. Поляризація-Н. Символьна швидкість 27500 Ксимв/с. FEC 3/4

Представник НБУ Володимир Лепушинський: "Варто очікувати зниження відсоткових ставок по кредитах та депозитах"

Директор департаменту монетарної політики та економічного прогнозування Національного банку України - про причини та наслідки зміцнення гривні

Розмову у програмі "Еспресо: капітал" веде Андрій  Яніцький, керівник Центру журналістики Київської школи економіки.

Пане Володимире, чим займається ваш департамент? Не дуже зрозуміло з такої розумної назви. Простими словами можете пояснити?

Наша задача – надати рекомендації правлінню, які приймати рішення монетарної політики, приміром, з того, якою має бути облікова ставка, виходячи з того, якою ми бачимо економіку в майбутньому. Рішення, які приймаються зараз, впливають на економіку з певним часовим лагом. Відповідно нам треба розуміти, де буде економіка, яким буде її розвиток, і також надати інформацію про всі ризики можливі, які можуть спіткати економіку України.

Але рішення по обліковій ставці приймаються не вами? Тобто не ви особисто визначаєте, яка має бути облікова ставка?

Звичайно. Моя робота це - робота аналітика, а рішення щодо облікової ставки приймається правлінням Національного банку, це орган, відповідальний за проведення монетарної політики, відповідно за визначення облікової ставки та інших монетарних інструментів.

Тобто зміцнення гривні, яке ми спостерігали всю другу половину 2019 року, це не ваших рук справа? Скажіть, чим пояснюється це зміцнення?

В Україні діє плаваючий обмінний курс. Це значить, якщо є певні ринкові сили, які штовхають курс в бік укріплення, значить він повинен укріплюватись. Було декілька чинників, які визначали це посилення гривні. Найбільш важливий - це те, що економіка України стає більш продуктивною. Найбільш виразно це було видно по агропромисловому сектору. У нас кожен рік це черговий рекорд врожаїв. І це не співпадіння якихось певних погодних умов, а результат того, що були значні інвестиції в цей сектор, відповідно врожайність у нас поступово наздоганяє провідні країни.

Тобто аграрії це - перша причина?

Так. Одна з головних причин. Бо інші сектори економіки, також тіньові, ставали більш продуктивними. Друга причина це те, що Україна в минулому була достатньо недоінвестована. Вона і зараз ще недоінвестована. Що це значить? Що в порівнянні з інвестиціями на душу населення ми пасемо задніх, скажімо так. Але цей процес відкриття зовнішньому світу почався, як в багатьох країнах це відбувається, з державного сектору. Тобто іноземні інвестори почали цікавитися нашим локальним ринком облігацій, і почався притік капіталу. Відповідно Україна з участю іноземних інвесторів і Україна без участі іноземних інвесторів це дві різні ситуації. Відповідно і курс для цих різних ситуацій має бути різним.

А чому гривня зміцнюється, і здавалося б, імпортні товари мають дешевшати, а вони не дешевшають. Ну принаймні якщо казати про паливо, то я не бачу суттєвого зниження вартості палива на АЗС.

Справа в тому, що дійсно почали дешевшати, за статистикою, товари з високою долею імпорту, насамперед одяг та взуття, побутова техніка, певним чином паливо – оскільки якщо порівнювати із ситуацією рік тому, то зараз паливо все ж таки дешевше. І це була комбінація двох чинників: посилення гривні і низька вартість енергоносіїв на світових ринках. І зараз цей процес вже пришвидшився.

Але ціни змінюються не так швидко, як змінюється курс.

Так, дійсно, є певний часовий лаг. І треба пам’ятати, що інфляція це не ціни, це швидкість зміни цін. І наразі ми бачимо, що інфляція уповільнилася до 5%. Це ціль Національного банку, тобто ми до цієї цілі прийшли і привели інфляцію; упродовж майже 3 років вона перевищувала наш цільовий діапазон і зараз вона нарешті, завдяки політиці торгів, які проводив Національний банк, досягла цілі. Чому важливо, щоб інфляція була низькою і стабільною? По-перше, щоб довіряли гривні, і громадяни та підприємства могли планувати свою діяльність та заощадження на довгостроковий період. Від цього всі виграють і виграють насамперед тому, що відсоткові ставки за кредитами будуть для економіки набагато дешевшими, набагато нижчими. І це основний внесок, який монетарна політика Національного банку може здійснити в економічне зростання. Звісно, якщо брати якийсь короткостроковий вимір, будуть ті, хто дещо програв від ревальвації гривні. Втім це також і стимул для того, щоб в майбутньому вони свої валютні ризики - убезпечувалися від них.

А є такі інструменти? Як убезпечуватися?

Так, звичайно. Підприємства, експортери можуть укласти форвардний контракт і продати гривню дорожче, убезпечити свої валютні надходження від ревальвації і продати, приміром, через 6 місяців свою валютну виручку.

Якщо простіше казати: це як придбати страховий поліс на випадок подальшого посилення гривні. Не тільки експортери незадоволені. Ви знаєте, що і Міністерство фінансів було змушене в грудні 19 року обмежити свої видатки, для того, щоб досягти цілі по дефіциту бюджету. І я так розумію, що тут є якесь природне протистояння між урядом і Нацбанком України. Чи мені це просто здається?

Я можу зазначити, що Національний банк та уряд зараз координують свою політику. І в нас недарма був підписаний між Нацбанком та Кабінетом міністрів меморандум, який визначає цілями сприяння саме сталому економічному зростанню України. А щодо втрат бюджету від ревальвації, то дійсно є як плюси, так і мінуси. Мінуси, як і для всієї економіки, короткострокові. Це те, що за тими податками, які ідуть з імпортних товарів, дійсно в гривні уряд певні надходження втрачає. Водночас він економить на обслуговуванні боргу, більша частина якого все ще виражена в іноземній валюті. І, крім того, в довгостроковій перспективі в України набагато кращі шанси отримати інші рейтинги. Бо інвестори дивляться зазвичай на співвідношення боргу до ВВП, на боргове навантаження на економіку. І в нас це навантаження, якщо брати періоди в 15 році, коли боргове навантаження досягало 90% борг до ВВП держави, то зараз за підсумками року ми очікуємо, що буде нижче 59%. Це достатньо серйозне зниження боргового навантаження, в тому числі за рахунок ревальвації, оскільки борги в валюті переоцінилися і зараз є меншими.

Ну і серед плюсів, наскільки я розумію, це менше стимулів українцям їхати за кордон заробляти, бо зарплати в доларовому, євровому вираженні в Україні вже зросли достатньо високо і становлять тільки в 2 рази менше, ніж в Польщі. Тоді як ще рік чи два тому було в 4 рази менше. Ну і зацікавлені в цьому з точки зору демографії. А якщо говорити про страхування звичайними громадянами, не компаніями, своїх валютних ризиків, як би ви порадили вести себе? Чи купувати долари, чи продавати долари, відкривати валютні депозити, можливо якісь інші, екзотичні, валюти обирати?

В будь-якому випадку до власних заощаджень треба ставитися зважено і продумано. Тобто не робити різких рухів, бо якщо ви робите ці різкі рухи, скоріш за все ви програєте. Є нова реальність, скажімо так. Раніше ніхто не очікував, що гривня може в тривалій перспективі ревальвувати. А в даному випадку вже видно, що вона може ревальвувати. Тобто в нас плаваючий курс виходить з того, що імовірність як ревальвації, так і девальвації симетрична, можуть рухи відбуватись в обидва боки. Це вже не та ситуація, коли всі очікували, що курс фіксований і він може лише колись там, коли буде криза, девальвувати.

Раніше завжди інвестиційна стратегія була купити долар, вона безпрограшна була.

Так. А в нинішньому випадку вже чітко видно, що гривня за рахунок того, що інфляція вже низка, не знецінюється різко. Інфляція має бути низкою і стабільною, відповідно гривня певним чином захищена від інфляційного знецінення. По-друге, якщо не знаєш, куди піде курс, то найкращий вихід це не ризикувати і не купувати валюту, якщо ти не маєш інформації якоїсь достовірної, куди він буде рухатися, а це вже мають таку інформацію або певні припущення професійні гравці валютного ринку. Для громадянина це визначити достатньо складно, тому тієї визначеності "купляй долар і будеш забезпечений", її вже нема. Я можу судити лише по собі, оскільки я не можу давати інвестиційних порад як представник Центрального банку. Я маю певний портфель, в якому більша частина це гривня, цінні папери, депозити. Оскільки якщо взяти ситуацію приміром за 2 останні роки, навіть цей період після кризи, коли гривня девальвувала, то відсотки за депозитами або цінними паперами в гривні перекривали оцю девальвацію. І в принципі це нормальна ситуація. Тому гривня продемонструвала себе як дуже привабливий інвестиційний актив. І я би його не недооцінював.

Якщо говорити про головні економічні події 2019 року, можливо ви виокремили б якісь три головні?

По-перше, це те, що Національний банк досяг своєї цілі з інфляцією – в листопаді вона становила 5,1 пункти в річному вимірі, а наша ціль це 5%, тобто інфляція прийшла до цілі попри скептицизм, попри те, що рік тому мало хто вірив взагалі, що таке можливо. Зараз це продемонстровано і зараз Нацбанк довів, що він спроможний інфляцію зробити низькою і стабільною. Це дуже важливо для економіки, для того, щоб вона стійко зростала. По-друге, це ревальвація гривні цього року. Якщо раніше не було прецедентів, коли гривня могла посилюватися достатньо тривалий період часу, то зараз такий прецедент є. І це дуже важливо для освідомлення того, що гривні можна довіряти. То дійсно можуть бути за плаваючого курсу коливання в один або інший бік, водночас вони відображують економічну реальність. І за стійкого зростання економіки України гривня може і має посилюватися. І третє це економічне зростання попри те, що Національний банк критикують за жорстку грошово-кредитну політику, в цьому році економічне зростання буде вище, ніж очікував сам Національний банк. Воно за нашими оцінками становитиме 3,5% зростання реального ВВП. А рік тому на початку року ми очікували, що воно буде 2,5%, і прогнози більшості аналітиків також були скромнішими.

А якщо про 2020 рік казати, то які головні події або тенденції, розгортання тенденцій, ви очікуєте нинішнього року?

З огляду на те, що інфляційний тиск в економіці спадає, скоріше за все варто очікувати, що будуть знижуватися відсоткові ставки, тобто Національний банк достатньо сильно вже знизив у цьому році свою ключову ставку, проте ще справа за банками. Вони, я очікую, в новому році будуть знижувати ставки за кредитами, і кредити будуть більш доступними.

Ну і за депозитами також?

Звичайно, але це природно, оскільки інфляція вже низька. І в принципі в будь-якому випадку вони прикриватимуть оцю очікувану інфляцію і будуть вищими. І ті, хто заощаджує в гривні, матимуть в реальному вимірі доходи. З огляду на це варто очікувати також наступного року пожвавлення кредитування, а це дасть певний поштовх для зростання економіки. І з огляду на те, що гривня демонструвала зміцнення, те, що інфляція є низькою, варто також очікувати, що знижуватиметься доларизація, більше зростатимуть депозити у гривні, більше буде довіри до неї. І поступово економіка України ставатиме менш доларизованою.

 

Все по темі

новини партнерів

9 квітня, 2020 четвер

9 квітня, 2020 четвер

Відео

Введіть слово, щоб почати