Куди тікати? – 5 книг, які підкажуть

Втікати автори цих книжок зазвичай пропонують від сірих буднів і безсніжної зими. При цьому втеча може відбуватися як у напрямку найближчого музею, так і в далекі краї. Вибирати читачеві – що кому по кишені, за настроєм чи з уваги на особисті обставини

Ален де Боттон. Мистецтво подорожі. – Л.: Видавництво Старого Лева, 2019

У цій книжці нам пропонують відчути смак мандрів, не виходячи з дому, подорожуючи разом з автором. У книжці філософських есеїв про мандри британський письменник рефлексує над поняттям подорожі, порівнюючи свій досвід із досвідом інших видатних мандрівників. Разом із французьким поетом Шарлем Бодлером та американським художником Едвардом Гоппером автор розмірковує над романтикою придорожніх кафе, заправок та аеропортів. А Гюстав Флобер стає провідником в екзотичні країни, де часто шукаємо те, чого нам так не вистачає вдома… Ця книжка — про мистецтво, літературу та філософію, особливий погляд на мандри і тих, хто подорожує.

 

Йохан Ідема. Як ходити до музею. – Х.: Фабула, 2019

У цій книжці – тридцять дві поради для справді результативного походу до музею, які дає нідерландський письменник і арт-консультант. Тут є простенькі поради на зразок "дихай", якими обмінювалися Джон Леннон з Йоко Оно (або пояснення того, чому болять ноги після екскурсій) і "складні" філософські сентенції кшталту «а це точно мистецтво?". Мета кожної поради — надихнути або спонукати вас оцінити, як ви поводилися в музеї досі, та з’ясувати, які ви маєте можливості поводитись інакше. Деякі з цих підказок стосуються внутрішнього облаштування музею, інші зосереджені на тому, як дивитися на твори мистецтва та як взаємодіяти з іншими відвідувачами». Крім цього, можна дізнатися відповіді на питання про те, як найкраще скористатися знаннями музейних доглядачів, чому ваша дитина — ідеальний гід, і и справді портрети давніх майстрів — це прообраз сучасних селфі. Таким чином, книжка стає інструкцією з перетворення нудного блукання музейними залами на захопливу подорож, сповнену яскравих емоцій».

 

Андрій Любка. У пошуках варварів. Подорож до країв, де починаються й не закінчуються Балкани. – Чернівці: Меридіан Черновіц, 2019

Ця книжка – приватний щоденник подорожі від Одеси до Трієсту: до популярних місць, столиць, але також до загублених у часі й просторі провінцій та невизнаних республік. Чому серби не люблять хорватів, а словенці не вважають себе балканцями, як Дунай не лише ділить, а й сполучає Європу, де й коли македонські даїшники видурюють хабарі, в яку дівчину з Бухареста автор міг би закохатися, скільки можна випити ракії в Сараєві й узо в грецькій таверні – про це та інше розповідається інколи з гумором, а інколи й докладно. «Тим, хто бачив "Життя як чудо", тут цікаво прогулятися серед знайомих декорацій, а за бажання навіть можна проїхатися на відомому з кінокадрів туристичному поїзді. Після зйомок режисер додав ще кілька родзинок: наприклад, назвав вулиці іменами Брюса Лі й Марадони, а до буцеґарні – "Міської в’язниці гуманізму й ренесансу" – запроторив Джорджа Буша й Хав’єра Солану. Словом, тут створено все для того, щоб ви усміхалися й фоткалися».

 

Сергій Мельниченко. From Dusk Till Dawn. – К.: Родовід, 2019

У цьому альбомі – зразки «живого» життя, зупиненого в його безумному леті уважливим спостерігачем (і фотографом-фахівцем), оскільки тільки майстер може вхопити те, що "живе" лише мить – посмішка, погляд, рух. І навіть пейзажі, яких тут чимало, і вони здебільшого міські – теж незвичні, тому що донедавна ця країна була закрита для цілого світу. "Життя тут відрізняється від інших місць, і це дійсно цікаво, особливо для іноземців, таких як я, хто тут працює, - зауважує автор. - "From Dusk Till Dawn» показує життя в найбільш густонаселеній країні на Землі з інтимної точки зору стороннього огляду. Від військових маршів і перук у вітринах салону до бездомних чоловіків, що сплять на паркових лавках. Cерія фіксує швидкоплинні моменти повсякденного життя".

 

Б’янка Боскер. Схиблені на вині. Мандрівка у вишуканий світ сомельє. – К.: Наш Формат, 2019

Авторка цієї книжки, журналістка за фахом, зовсім не розумілася на вині, вважаючи сомельє лише пафосними офіціантами, а єдиною реакцією її мозку на келих червоного чи білого було банальне «Ура! Я п’ю вино!». Та одного разу вона зовсім випадково зацікавилася світовими змаганнями сомельє. Відтоді почалася її подорож серед шанувальників смаків, шукачів надзвичайних пляшок, творців запахів, схиблених гедоністів і найамбітніших сомельє світу. То навіщо весь цей галас навколо вина? Чи справді є різниця між пляшкою за 20 і за 200 доларів? Тож перед нами захоплива історія, що навчить отримувати задоволення від смаку вина, уникаючи таких впливів, як ціна чи марка.

"Подивіться на нього, - радить авторка щодо напою. - Ще до занурення туди носа чи язика ви можете скласти уявлення про його структуру й аромат. Візьміть ніжку бокала пальцями й зробіть зап’ястям кілька швидких обертів, щоб вино вкрило стінки келиха. Подивіться на швидкість і розмір крапель, чи "сліз", що стікатимуть після того, як ви припините рухи. Важкі, чітко окреслені, повільні сльози свідчать про вищий рівень алкоголю, а маленькі й швидкі або вино, що спадає завісами, натякають на нижчий вміст алкоголю".