Головою ХДС Аннегрет Крамп-Карренбауер стала рік тому, після відставки з цієї посади федерального канцлера Ангели Меркель. Розділення посад канцлера і голови ХДС сприймалося як підготовка до відставки Меркель з посади глави федерального уряду. Після наступних парламентських виборів - або навіть раніше - у Меркель мав з'явитися наступник, здатний очолити уряд Німеччини.
Однак цього так і не відбулося. Аннегрет Крамп-Карренбауер не вдалося стати таким наступником Меркель. Вся її популярність і лідерські якості буквально випарувалися після того, як вона вийшла на перший план. Своєрідним каталізатором кризи стала ситуація в Тюрінгії, де місцеві депутати від ХДС проголосували за кандидатуру нового глави земельного уряду разом з депутатами від ультраправої "Альтернативи для Німеччини". Тільки пряме втручання Меркель допомогло вийти з неприємної ситуації і зайнятися пошуком рішення, здатного мінімізувати політичні втрати ХДС.
Тепер ХДС доведеться шукати нового лідера, який зможе стати новим федеральним канцлером після відходу Меркель з політики. При цьому ситуація ускладнюється ще й тим, що ХДС на сьогоднішній день - єдина політична сила, яка здатна сформувати уряд Німеччини. Двопартійну систему, за якої при владі змінювали один одного християнські демократи і соціал-демократи, практично зруйновано, СДПН з кожними новими виборами демонструє гірші результати і перестає бути, як це називають у Німеччині, "народною партією".
Так що майбутнє країни - і не побоюся цього визначення - майбутнє Європи - багато в чому залежить від того, хто стане новим головою ХДС. А сильної фігури на підході поки що не спостерігається. Хоча і виключати її появу я не став би.
Зрештою, коли сама Ангела Меркель замінила на посту глави партії знаменитого федерального канцлера і батька об'єднання Німеччини Гельмута Коля, її сприймали виключно як тінь політичного наставника і не вірили, що вона зможе довгий час протриматися на посаді партійного лідера і вже тим більше глави уряд. І такі оцінки сприймалися як цілком логічні - адже Коль був відомий тим, що позбавлявся сильних конкурентів.
А сьогодні прогнози тих років можуть викликати хіба що посмішку - і вже саму Меркель звинувачують в тому, що вона знищила всіх сильних лідерів навколо себе. Так що сильний лідер може з'явитися саме тому, що на нього буде запит і у Німеччині, і у ЄС - треба тільки його відшукати.