"Ми живемо в Середньовіччі", – каже Зеленський.
Для того, щоб зрозуміти, що це не так, достатньо приїхати сюди – в Європу, яку колись називали середньовічною. І це не так далеко від України. Година від Львова – і ти вже в Польщі. Я зараз у замку Красічен, де відбувається велика міжнародна конференція, присвячена Карпатам.
Так от у цьому традиційному Середньовіччі ставилися до людей і до людського життя зовсім інакше, ніж колись у радянській системі. І тому поляки інакше до цього ставляться. Наведу вам кілька прикладів.
От, наприклад, Кашпіровський, якого у нас вважають великим гуру і світилом. Навіть зараз відомий лікар Борис Тодуров, якому доручено реформувати українську медицину, розповідає наскільки ефективним є Кашпіровський, як гарно він йому вилікував спину і який це талановитий лікар. А в Польщі з Кашпіровського сміються. І з людей радянських, які йому вірять, сміються. Тут це комік.
Коли відомий на весь світ польський письменник-фантаст Станіслав Лем, який, до речі, народився у Львові, приїхав у Радянський Союз, він очікував, що з ним говоритимуть про науку, про майбутнє. А всі радянські світила, дуже відомі в Радянському Союзі люди, хотіли говорити з ним про паранормальні явища, про те, як рухаються ложки, про НЛО, про такі речі, про які сам Станіслав Лем ніколи не вірив, вважав це бздурами, ідіотизмом і мракобіссям. Він був надзвичайно подивований.
Те, що відбувається у нас – теж мракобісся. Але мракобісся не середньовічне, а радянське. Тому що коли українських людей, евакуйованих з Китаю, використовують для того, щоб відвернути увагу від справді важливої події – загибелі українських громадян на Майдані під час Революції Гідності. Коли іншим українським людям не повідомляють проте, наскільки небезпечним є їхнє співіснування з людьми в обсервації, наскільки захищеними вони є, коли вони бачать, що приміщення для цього не пристосовані, то дивуватися тому, що ці люди хочуть зберегти своє життя, переживають за своє майбутнє і майбутнє своїх дітей, можуть лише середньовічні особи. Сучасні особи, для яких важлива вартість чужого життя – і евакуйованих, і тик, куди їх евакуюють, – ніколи так робити не будуть.
Звичайно, були ганебні випадки дикунства, коли кидали каміння у вікна автобусів, напивалися. Ці люди мають бути покарані, і я знаю і вірю, що вони покарані будуть.
Але мракобісся і середньовіччя – це вірити в абсолютно абсурдні і ненормальні явища. Мракобісся і середньовіччя – вірити в те, що, як говорять наші урядовці, екстрасенси допоможуть нам розкрити кримінальні справи. Мракобісся і середньовіччя – сміятися з власного народу і вірити в дивних людей, які руками розганяють хмари, заряджають воду і лікують спину тим, хто реформує у нас медицину.