100 років тому: якою була епідемія "іспанки", про яку згадав Зеленський

"Нас не здолав іспанський грип"

Ввечері 13 березня президент Володимир Зеленський звернувся до українців у зв’язку з поширенням коронавірусу. У його зверненні було багато різних меседжів, пов’язаних з заходами протидії поширенню хвороби.

Наприкінці звернення Зеленський згадав епідемії, з якими вже впоралась незалежна Україна. Зеленський згадав свиний та пташиний грип, а потім чомусь і епідемію іспанки.

"Вірус паніки гірший від коронавірусу. Ми з вами пережили багато чого. Нас з вами не здолали пташиний, свинячий та іспанський грип", - сказав Зеленський.

Справа в тому, що епідемія іспанки була у 1918-1919 роках і не одразу зрозуміло, чому Зеленський згадав про неї зараз, коли казав про поточні заходи боротьби.

Хоча деякі оглядачі вже зараз проводять паралелі між епідемією іспанки та коронавірусом і можливо це врахували спічрайтери президента при підготовці його виступу.

Читайте також: "Нас з вами не здолали пташиний, свинячий та іспанський грип": Зеленський звернувся до українців

Якою була епідемія іспанського грипу, яка поширювалась світом якраз сотню років тому і до чого вона призвела?

Рекордна пандемія

Вважається, що це була найбільша за смертністю пандемія грипу. Протягом 18 місяців наприкінці Першої світової війни від пандемії померло приблизно 50-100 млн людей, що становило 2,6-5,2% населення планети. Цікаво, що жертвами грипу ставали переважно молоді люди 20-40 років.

Тоді ще не було інфраструктури міжнародних організацій у сфері охорони здоров’я, різні країни нерівномірно вели статистику жертв. Загальна негативна атмосфера останніх місяців світової війни не сприяла точним медичним підрахункам. Крім того, люди тоді масово помирали від фронтових поранень, від голоду. Час встановлювати точну причину смерті був не завжди. Тому такі різні оцінки кількості жертв пандемії, які коливаються в діапазоні десятків мільйонів.  

Вважається, що було інфіковано близько 400 млн людей, що становило 20% населення Землі. Таким чином, летальність серед інфікованих приблизно складала 10-25%.

Основними симптомами хвороби були синій колір обличчя, пневмонія, кривавий кашель. На пізніх стадіях захворювання вірус спричинював внутрішню кровотечу, від чого хворий захлинався власною кровʼю.

Грип назвали іспанським, тому що Іспанія першою оголосила про спалах епідемії. У ЗМІ швидко стали називати цю нову хворобу іспанкою. Іспанія не брала участі у Першій світовій війні і тому заходи воєнної цензури на були там такими жорсткими. В інших країнах ЗМІ не мали можливості швидко повідомити про поширення епідемії.

Вже у травні 1918 року в Іспанії було інфіковано 8 млн людей, що становило понад третину населення країни. Навіть король Іспанії Альфонс XIII захворів на іспанку, але потім зумів одужати.

Втім, вважається, що Іспанія не була місцем початку епідемії. Точне місце першого спалаху встановити не вдалося. За однією з версій, хвороба виникла у Китаї.

Злий жарт з поширенням хвороби зіграла глобалізація, яка починалась якраз у ті десятиліття. Завдяки потягам та кораблям хвороба швидко поширювалася по всьому світу. Іншою причиною швидкого поширення іспанки стали великі переміщення військ. До того ж імунітет солдатів, що брали участь в Першій світовій війні, був ослаблений.  Те саме можна сказати і про імунну систему багатьох цивільних та особливо біженців. Швидкому поширенню хвороби сприяли також антисанітарія, погане харчування та складні побутові умови у місцях скупчення біженців.

Читайте також: ВООЗ заявила, що епіцентр пандемії коронавірусу в Європі

"Іспанка" в Україні

На заході України епідемія з’явилася вже навесні 1918 року. У Києві у серпні 1918 року газети ще не згадували про таємничу хворобу, яка вбиває людей.

Але вже 30 вересня у газеті «Кієвлянін» написали, що «іспанкою» захворіло 1262 людини, а померло – 201.

Епідемія прийшла до Києва лише восени 1918 року, бо відбувалася міграція людей разом з німецькою армією. Зараз важко підрахувати, скільки людей у Києві захворіли на іспанку. Деякі підрахунки нагадують скоріше міфологію, ніж щось об’єктивне.

У ЗМІ та в мережах можна зустріти інформацію, що на іспанку захворіли 500-700 тисяч мешканців Києва. В такому випадку можна казати, що хворіло майже все населення міста. Навряд чи так було, але більш точні дані не збереглися.

Читайте також: Через коронавірус Україна призупиняє залізничне сполучення з Польщею

Наслідки пандемії

Одним з наслідків пандемії іспанського грипу стало покращення системи охорони здоров’я. Побачивши катастрофічні наслідки пандемії, уряди різних країн почали більше дбати про профілактичні заходи, про побудову розгалуженої інфраструктури медичного обслуговування.

Перед Першою світовою війною представники нижчих верств населення часто-густо не могли розраховувати на кваліфіковану медичну допомогу. Масова смертність від іспанського грипу призвела до того, що країни почали втрачати воєнний, мобілізаційний ресурс. А це вже було небезпечно для самих урядів.

У 1920-х роках в урядах різних країн почали зʼявлятися міністерства охорони здоровʼя, які стали опікуватися допомогою для всіх громадян.

Також виникла потреба у спільних міжнародних зусиллях у боротьбі з епідеміями. Для вірусів не існувало кордонів. Тому стали з’являтися міжнародні структури охорони здоров’я.

У 1919 році у Відні зʼявилося перше міжнародне бюро боротьби з епідеміями. Згодом у Лізі Націй було створено відділ охорони здоровʼя.

Читайте також: Тестування на коронавірус буде загальнодоступним, - Аваков