live
Супутник ASTRA-4A 12073 МГц. Поляризація-Н. Символьна швидкість 27500 Ксимв/с. FEC 3/4

Павел Залевський: Спільної стратегії боротьби з пандемією досі нема. Є лише стратегії окремих держав

Павел Залевський
фото: wyborcza.pl
Колишній віцеголова Комітету міжнародної торгівлі Європарламенту, депутат Сейму (Польща) в ефірі програми телеканалу Еспресо "Студія Захід з Антоном Борковським" - про кризу в європейській медицині і загрозу масових банкрутств

Ну що ж, світ увійшов у так звану велику кризу, зокрема спричинену впливом коронавірусу на європейські країни.

Вже бачимо перші ефекти на біржах, де ми вже зіткнулись з досить великими обвалами. У Польщі  впливу коронавірусної ситуації вже зазнали галузі пов’язані, наприклад, із відвідуванням крамниць. Часто люди просто бояться ходити до магазинів, зокрема впали продажі одягу - тут втрати у десять відсотків, а це справді чималі кошти. Але основне відбувається на світовому рівні. Біржа у Нью-Йорку, як і біржі по цілім світі фіксують падіння.  І це велика проблема, ми  входимо у  період сильного економічного спаду, деякі країни одноосібно вже прийняли рішення, що потягли  дуже драматичні наслідки для інших країн.

Наприклад йдеться про припинення експорту ліків чи засобів гігієни до інших країн, я маю на увазі Німеччину, де є така фірма «Хартман». Це просто приклад, але він показує як глибоко ця криза може зачепити  європейську єдність. Німеччина є найкращим виробником медичних засобів, що використовуються у хірургічних операціях, йдеться про захисну одежу, одноразові засоби, але  вони, згідно із новим рішенням німецького уряду, не можуть експортуватись. І це попри те, що польські шпиталі, польські імпортери, мають багаторічні контракти на поставки необхідних засобів для проведення операцій. Вони просто не надходять до нас. Тож зараз маємо кризу не лише зумовлену коронавірусом, ми маємо сильні обмеження у проведенні  планових операцій, при  лікуванні інших хвороб.  Це показує – перед якими викликами стоїть спільний європейський ринок.

На Вашу думку, як буде виглядати ситуація, наприклад, з українськими  працівниками у Польщі. Так званий великий карантин лише входить у гру, але ми розуміємо, що люди бояться, з  одного боку ті, хто дають роботу, а з іншого – ті, хто цю роботу шукають.

Тут маємо два моменти. Перший стосується усіх працівників у Польщі, а не лише українців, котрі працюють у Польщі.  Вже маємо ситуацію із закриттям шкіл, а також забороною масових заходів, наприклад концертів, а також йдеться про театри, кіно, іншого роду великі  заходи і відомо, що люди  котрі працюють у фірмах чи інституціях, що відповідають за такі масові заходи, не будь виходити на роботу. Тут постає питання про соціальне забезпечення. Відомо, що ті, хто має дозвіл на роботу, ті що легально працевлаштовані  будуть мати різнопланову підтримку від держави, зі сторони закладів соціального забезпечення.

Але тут питання: як бути з тими, хто має не настільки надійні умови працевлаштування, йдеться про цивільно-правові угоди. Такі умови можна доволі просто розірвати без якихось спеціальних наслідків.  Думаю, що велика частина українців, які  працевлаштовані у Польщі на промислових об’єктах й у різного роду організаціях, мають ті ж права, що й усі інші працівники. І тут питання швидше, чи уряд раптом не прийме рішення про обмеження виробництва в якихось районах. Я думаю, що це можливо, якщо виявиться, що якась місцевість стала центром епідемії і тоді, звісно, слід буде допровадити до карантину всіх, хто там мешкає. Але мені тяжко собі уявити такого типу рішення у межах всієї країни.  У найгіршій ситуації перебувають малі фірми, що часто складаються з однієї особи, а таких є дуже багато, а вони насправді творять національний дохід.

Йдеться про людей, які працюють у сфері послуг, наприклад, проводять навчання. Сьогодні більшість таких тренінгів відкликаються і тим, хто заробляє з поточних контрактів, просто загрожує те, що вони не матимуть грошей. А тому також існує потреба допомоги їм, аби у ситуації, в якій вони не матимуть доходу, вони бодай мали змогу не сплачувати соціальну страхівку й  інші обов’язкові податки. Це насправді вже сьогодні є великою проблемою, і вона не полягає лише у тому і не зводиться суто до того, наскільки велику кількість хворих чи заражених ми маємо. Водночас йдеться про вживання заходів, які мають зупинити поширення епідемії, і які обмежують міжлюдські стосунки, а економіка – це ж насамперед міжлюдські відносини. Нинішня епідемія коронавірусу в Європі – це, на мою думку, найбільший і найсерйозніший тест на єдність Європи, більший ніж наплив емігрантів у 2015 році, який призвів до кількох серйозних наслідків і послабив проєвропейські настрої в Європі.

Ми бачимо якісь різні тактичні кроки, але не йдеться про спільну стратегію подолання епідемії і  наслідків цієї епідемії у сфері економіки. А  це насправді загрозлива ситуація. 

 Такої спільної стратегії досі нема на жодному рівні. Є стратегії окремих держав. Але відомо, що у зв’язку з рівнем економічних зв’язків вирішення проблеми повинне мати глобальний характер, а не національний. Найважливішими є дві речі. По-перше, синхронні економічні кроки, адже через глобальний економічний зв'язок проблему не вдасться розв’язати лише в окремих державах, якщо одні кроки будуть ізольовані від інших. Це просто неможливо. Ми занадто сильно між собою пов’язані. По-друге, існує потреба співпраці на міжнародному рівні, хоча б у частині фінансової підтримки - для фірм, для інвестицій, для працівників.

І тут має бути координація. Мені дуже цікаво, як це виглядатиме у зоні євро, зрештою, це буде черговий тест на виживання спільної валюти. Бо відомо, що економіка, яка пов’язана мережею торгівлі, послуг, пересуванням людей, - це, очевидно, дуже сильне поєднання. Ну, а щодо ситуації зі спільною валютою між різними державами – то  важко собі уявити ще більшу інтеграцію. Тому побачимо, як це тут виглядатиме, як виглядатиме політика Центрального Європейського банку, бо відомо, що центральні банки у цій ситуації матимуть вирішальну роль.  Але,  чи буде співпраця між центральними європейськими банками і центральним, чи то федеральним банком Сполучених штатів, чи центральним банком у Китаї, чи національним банком України, - це вкрай важливе питання. Чергове питання –  співпраця у суто медичній боротьбі з коронавірусом, у забезпеченні засобами захисту, у спільній роботі над вакциною, а згодом – у спільному поширенню вакцин, бо це теж дуже важливе питання.

І тут мусить бути співпраця між державами. На рівні Європейського Союзу така співпраця вже почалася. Наразі створено групу у Європейському Союзі, до якої остатньо доєдналась і Польща, що займається спільною закупівлею засобів, пов’язаних з охороною здоров’я,  - закупівлею ліків, вакцин, захисних засобів. Це потрібно і для того, аби уникнути спекуляцій, щоб окремі держави разом мали більшу закупівельну спроможність. Я думаю, що нас чекають дуже важкі місяці. І тепер повертаючись до вашого питання – чи окремі народи матимуть добру стратегію подолання цієї кризи, особливо –  в економічному контексті,  - знаєте, від цього залежить, чи після завершення епідемії вдасться  швидко повернути економічний ріст, швидко повернутись на шлях розвитку. І тут дуже багато залежить від урядів, але також і від співпраці між урядами. 

 

новини партнерів

3 квітня, 2020 п'ятниця

3 квітня, 2020 п'ятниця

Відео

Введіть слово, щоб почати