Цього рішення слід було очікувати - навіть якщо українська влада могла зволікати із закриттям лінії розмежування з політичних причин, окупаційна влада просто не могла упустити надану можливість.
В цьому і полягає парадокс моменту. У той час, як в офісі президента України можуть міркувати про те, як використовувати ситуацію для реалізації домовленостей з Москвою, в адміністрації президента Росії працюють над перетворенням окупованих територій на "повноцінні держави". Ще вчора жителі окупованих територій, як і сусідніх районів Донецької та Луганської областей могли сприймати лінію розмежування як прикру перешкоду для поїздок. А з завтрашнього дня це буде повноцінний "державний кордон", причому - кордон на замку.
При цьому ніхто не скаже вам, коли цей кордон відкриється. І яким буде світ у той момент, коли вінвідкриється. І на яких умовах вінвідкриється. Але ясно, що з кожним днем перебування в ізоляції жителі окупованих районів Донецької та Луганської областей будуть все більшою мірою відчувати себе в особливому просторі. Більше не буде потоків людей з одного боку в інший, більше не буде українських пенсій. А якщо кордоу закриє і Росія, тактільки російський паспорт може виявитися в недалекому майбутньому можливістю для переміщення з "народних республік". Так, залишаться ще розмови з родичами і друзями. Але про що говоритимуть люди? Про політику? Та ні, про епідемію і про виживання.
Коли ми говоримо, що після короновірусусвіт може стати зовсім іншим - і Україна може стати іншою, ми повинні розуміти, що ми зіткнемося з абсолютно іншим Донбасом. Що Кремль зробить зараз все, щоб скористатися ситуацією і ще більше відірвати захоплений Донбас від України. Заява Пушиліна - це тільки початок процесу, який, до того ж, зараз ніхто не зможе зупинити.