Валерій Соловей: Криза в РФ посилюється, тиск на Україну не падає: тут “хто кого переживе”

Чорні лебеді влаштували централізований забіг і зараз, з наявних повідомлень, “Саудівські танки під Калугою”.

Я мав розмову з нафтовиками. У них паніка, відверта паніка. За їхніми словами, основне може вирішитись у найближчі кілька днів. Що саме? Зараз Росія за допомогою Еміратів намагається вийти на прямі переговори із кронпринцем Саудівської Аравії.  До цього моменту він просто відмовлявся говорити. Один раз він поговорив з Путіним. Зустріч пройшла в дуже роздратованому тоні і сторони, я б сказав, обмінялись не компліментами, а докорами. І що дуже цікаво, в цьому посередництві бере участь і президент США Дональд Трамп. Росія його минулого тижня просила про посильну допомогу, яку він і надає. Закупка нафти в американські федеральні резерви є тим, що частково допомогло стримати ціни на нафту. А зараз він намагається вплинути на кропринца Саудівської Аравії, аби він вступив у прямі переговори з президентом Путіним. 

Я хочу сказати, що Росія демонстративно та в образливій для арабів манері, вийшла з ОПЕК. Там є ще деякі обставини, що стали відомими саудитам, з деяких дуже скандальних історій з недавнього минулого. Династія була скомпрометована в результаті низки гучних скандалів у західній громадській думці і зараз виявилось, що, схоже, до цього приклала руку російська розвідка. І от зараз саудитам це стало відомо. Я не знаю, наскільки правдиві ці історії, але саудити сприймають їх як правду і надзвичайно були цим ображені.

Ну, ціни можна намагатись стабілізувати за допомогою обмеження видобутку нафти, але є проблема, що ринки цієї нафти не потребують. Наскільки я розумію промислове виробництво зупиняється на континенті від Лісабона до Владивостоку. А з іншого боку ми розуміємо, що запускаються інфляційні процеси.

Оптимістичний варіант, на який у Кремлі, щоправда не сподіваються, що за півтора місяці почнеться економічне відновлення Європи. І це підтримає і ціни на нафту, і російську економіку. Песимістичний варіант, який вони вважають більш вірогідним полягає у тому, що криза всерйоз і надовго. Ціни на нафту триматимуться на низькому рівні, щонайменше рік, а може й  півтора. У цьому випадку засобів у російському Фонді добробуту вистачить лише до листопада цього року, відповідно вже зараз потрібно переходити у режим твердої економії, аби витримати якісь параметри бюджету і утримати мінімальне фінансування. Жорстка економія означає відмову від обіцяного підвищення пенсій та зарплат, замороження  соціальних виплат і відпускання курсу рубля. Зараз рубль близько 80-ти за долар. Зараз йдеться про те, щоб довести його до 100 рублів за долар превентивно, щоб послабити тиск. Але в економічні міркування, у нас, у Росії, всюди втручається політика, я думаю в Україні також, оскільки Путін налаштований  провести плебісцит зі змін до Конституції 22 квітня, тож було віддано розпорядження стримувати тиск на курс рубля і  вкидати валюту. У Росії, у фінансової влади є досвід спроб стримування курсу, як і в Казахстану, але він виявлявся невдалим. Скільки б валюти не викидали попит завжди вищий. Резерви тануть, а курс все рівно росте. Не виключено, що це буде повторюватись і зараз. Поки що ми знаходимось в точці максимальної невизначеності по всім пунктам.

Косачев зробив непересічну заяву, попросивши про зняття санкцій з Російської Федерації, які були накладені за окупацію Криму і так далі.

Справді ситуація серйозна, але тут діє правило: “Росія ніколи не буває настільки сильною, як намагається себе виставити, але і не буває настільки слабкою, як її намагаються уявити ззовні”. Зараз починається справжня криза. І що найважливіше, не лише економічна криза, але й політична, конституційна, що підвищує вразливість Російської Федерації, як тиску ззовні, так  і викликам зсередини. Але реалізується це не зараз, а пізніше, на мою думку, восени. Ну і плюс Росія не має наміру зменшувати тиск на Україну. Росія вважає, що зараз події розвиваються в сприятливому напрямку для неї, що, в принципі, вдається продавлювати президента Зеленського. Ось-ось розпочнуться прямі переговори України і самопроголошених республік і далі, з точки зору Кремля, все повинно рухатись в правильному, для Кремля, напрямку. Тож на українському треку порядок денний лишається без змін. Там не відмовились від жодної цілі

Ну, загалом тут йдеться про формулу “хто кого переживе” в економічному, соціальному й  інших планах. Зараз йдуть великі торги. Але якщо зараз в російській економіці будуть відбуватись подальші обвали, то торгові позиції Кремля будуть скромніші, хотілося б, у будь-якому випадку, вірити в це. А з іншого боку ми бачимо дуже сильну інтенсифікацію у спілкуванні між Єрмаком і російськими хлопцями, наприклад, з тим самим Козаком.

Москва розглядає Єрмака як, фактично, свою фігуру, на відміну від Богдана, хоча і з ним були непогані відносини. Вважається, що він може проводити позицію Москви. Це, до речі, була оцінка Патрушева під час відомої оманської зустрічі. Рух в цьому напрямку буде продовжуватись. Що стосується того, як вплине ця криза? Антоне, ви праві, тут “хто кого переживе”. Сильна криза заморозить будь-яку активність Росії на українському напрямку, але я хочу щоб тут не було недосказаності. Допоки Путін у Кремлі ставлення до України не зміниться, бо це його особиста політика. Це дуже важливо зрозуміти. Але криза, в будь-якому разі, може вплинути позитивно для України, якщо не виникне спокуси, а воно рано чи пізно може виникнути, розв’язати всі проблеми, в тому числі і в Росії, одним шляхом – розпочати війну.

А чи почнеться інтенсифікація відносин з Заходом? У будь-якому випадку, аби Кремлю перекредитуватись потрібно від когось цей кредит отримати.

Тут є ряд змінних, які нам невідомі, але ми знаємо про їхнє  існування. Наприклад, скільки реально грошей в російському Фонді добробуту? Якою буде ціна на нафту? Якщо ціна буде низькою, то чого вимагатимуть нафтовики? Я б сказав так. Є такий опосередкований індикатор, але дуже важливий, якщо ми дізнаємося, що всі роботи з технічного переоснащенню в області  розвідки і добування нафти зупинені, то це означає, що це люта криза, і тоді можна очікувати того, що ви зараз припускаєте. Але очікувати не зараз, а пізніше. Ми можемо лише фіксувати тренди. Так, вони почались. Вони носять вкрай несприятливий характер, ви абсолютно праві, глобально несприятливий. Для Європи більш несприятливий ніж для США і чим для Британії, вона якось дуже вдало, таке враження, спромоглась полишити ЄС. Погоджусь з тим, що тут “хто кого переживе” чи “хто кого пересидить”. Якщо скажімо,  Україна зараз буде вичікувати і не приймати ніяких важливих рішень на державному рівні, то в неї є шанс вийти із сутички Давида і Голіафа, якщо не переможцем, то принаймні без втрат. Я не вірю, що Росія випустить Крим, але питання з Донбасом може бути вирішено. Можливо не в цьому році, але як наслідок.

Ми ж розуміємо, що з грипом не можна боротись за допомогою молотка чи паяльника. Методи, в принципі, відомі і в багатьох країнах імплементовані, але від грипу то це не рятує. Найгірше у цій всій справі, що процес то вже запущено. З урахуванням величезних територій, з урахуванням совдепівського Мінздоров’я і так далі. В Україні ми схоже переживаємо у меншому масштабі, але на виході наслідки будуть такими. Наприклад президент Зеленський намагається натягнути на себе ковдру додаткових повноважень, в принципі в нього їх і так достатньо. Ми розуміємо, що вони намагаються прокачати ті чи інші напіввполіцейські карантинні методи. В Росії відбувається подібне. Але, з іншого боку, куди ж Путіну ще більше повноважень?

Так, ви праві. Але, як виявляється, ці повноваження не вирішують проблеми. Охорона здоров’я розвалена. Статистка ретельно приховується, а вона у Росії дуже не приємна. Вона насправді співвідносна з італійською, проте ретельно приховується, аби не викликати, по-перше паніки, а, по-друге, не завадити основній політичній події – голосуванню за поправки до Конституції. Але при цьому влада вже не виключає для себе нічого. Вже нічого не виключає. Зараз іде дуже інтенсивна, проте прихована для світу боротьба між тими, кого у нас називають силовиками і тими, хто відповідає за економіку Росії.

Бухгалтерами.

Точно. Це правильний і лаконічний термін. Дилема проста. Силовики кажуть, що потрібно негайно уводити надзвичайний стан, тобто не ЧП, у нас різниця надзвичайний стан і надзвичайна ситуація, але в їхньому розумінні надзвичайний стан те саме, що й ситуація. Тобто блокувати Москву, армійські патрулі і все те, що ми встигли побачити у грудні 1993 року, а перед тим трохи у серпні 1991 року. А економісти, “бухгалтери” кажуть: “Слухайте, економіка впаде”. Що означає закрити метро у Москві? Все. Місто одразу зупиниться. І це - чиста правда. Економіка впаде. І, як завжди, знаходять компромісне рішення. Як каже мій знайомий з уряду, - з’єднати кращі недоліки з усіх моделей. Ми формально нічого не оголошуємо, але фактично, крок за кроком, запроваджуємо елементи надзвичайної ситуації. Чи зможе це стримати розповсюдження коронавірусу чи ні? Які будуть наслідки? Насправді немає браку продуктів, але виникають перебої в торгових ланцюжках через підвищений попит. Все стало, кажучи академічними термінами, занадто турбулентно. Ось за ці три місяці в Росії відбулось більше ніж за попередні кілька років. Це абсолютно точно. Я думаю у світі те саме. Що буде у підсумку ніхто не знає. Треба просто виходити з того, що я точно знаю, що в Росії починається дуже масштабна криза. Економіка і епідемія лише два його виміри. Криза врешті-решт буде політичною і триватиме півтора роки. В кінці 2021 року ми матимемо в Росії абсолютно іншу політичну ситуацію і, наскільки я розумію, вже без президента Путіна.