Випробування землею і розвал монокоаліції. Чи зможе це Зеленський пережити?

Для ухвалення рішучих реформ в Україні потрібна пандемія, загроза дефолту і батіг МВФ. А ще щоб український народ у карантині нарощував у собі загрозливі для “еліти” протестні настрої

Учора в Раді змогли ухвалити закони про землю та унеможливлення повернення “Приватбанку” його колишньому власнику Ігореві Коломойському.

Рік тому Володимир Зеленський здобув тріумфальну перемогу в першому турі і обіцяв нову реальність для усіх. Тільки сталося так, що учора відбувся  великий політичний перелом, який відчиняє двері невідомого політичного майбутнього уже перед самим Шостим.

До пандемії та карантину його рівень підтримки сягав 40%, а от настільки громадянам став кісткою у горлі вимушений простій, корупційні скандали в оточенні очільника Офісу президента України Андрія Єрмака та непопулярний закон про землю стане ясно уже після карантину. Коли соціологи поміряють градус температури у громадян з втраченим бізнесом та звільненням з роботи.

Одне можна констатувати із великою впевненістю — рейтинги, якими так пишалися у Зеленського та в “Слузі народу”, можна вважати спочилими у Бозі. 

Фракцію розривають міжусобиці і скандали, то через корупційні Єрмака, то через забаганки нових ситуативних друзів Володимира Олександровича — олігархів, які фактично зараз дублюють місцеву владу в стратегічних регіонах. 

Є ще один момент дуже важливий для майбутнього Зеленського. 30 березня 2020 року можна вважати офіційною датою смерті першої в історії монобільшості. Бо ж на жодне із 4 голосувань екстреного антикризового засідання у Зеленського не вистачило голосів своєї фракції. Ба більше - “Слуги народу” динамили ухвалення рішень і вмовляти м‘ясників та піцайоло не втягувати країну у дефолт довелося Зеленському особисто. 

Антикризове голосування могло б не відбутися. Якби за нового очільника Сергія Марченка не голосував “Голос”. Якби за Максима Степанова не було голосів ОПЗЖ.  Якби за закон про заборону повернення Приватбанку Ігореві Коломойському не натиснули “за” “Європейська солідарність” та “Голос”. А ринок землі не ухвалили б без голосів тих же ЄС, “Голосу” та “Довіри”.

Табло голосувань показує, що у Зеленського є близько 40 депутатів самостійників, яким відверто начхати і на те, як країна відкашляє карантин. І власне — на самого роботодавця.

Однак, провал монокоаліції — це шанс для опозиційних і патріотичних “Голосу” та “Європейської солідарності”, які цілком обгрунтовано можуть сказати: ми врятували країну від пандемії та дефолту у часи, коли влада показала, що неспроможна.

А найболючішими особисто для Зеленського стануть “антиколомойський” закон про банки заради кредиту МВФ та закон про землю. 

Закон про банки — це прямий конфлікт із Ігорем Коломойським і виокремлення умовних дубінських та бужанських у внутрішню опозиційну силу до Зеленського. Авторка цих рядків спеціально дивитиметься наступні пару тижнів усі випуски ТСН — бо ж закон ще варто ухвалити у другому читанні. А Ігореві Валерійовичу, який може спіймати облизня від МВФ — втрачати нічого. Тому може статися так, що в умовах відсутності справжнього лідерства — після карантину у повітрі густо запахне позачерговими парламентськими. Бо ж якщо ефективні засідання Ради збиратимуться тільки після вмовлянь президента та міцного плеча опозиції, а навіть ситуативно — і ОПЗЖ — річний конституційний імунітет закінчиться швидше для парламенту, аніж напрацюється суспільний від коронавірусної хвороби.  У такому разі я не заздрю Зеленському — бо мрію продовжити кар’єру на затишному олігархічному каналі можна теж вважати нездійсненною.

Ринок землі — це перетворення любові народної до Зеленського у ненависть. Хоча Володимир Олександрович ніколи не приховував, що проти мораторію на продаж землі та за її вільний ринок — 70% населення проти її товарності взагалі. 

Навіть щедро урізаний скромний законопроект і з відтермінуванням до 1 липня 2021 року уже погрожує оскаржити у суді ОПЗЖ. 

Із законопроекту, який є одною із вимог МВФ для надання підтримки, прибрали усі незручні речі, якщо коротко, то суть його така:

— перші два роки землю зможуть купувати тільки фізичні особи-громадяни України і не більше 100 гектарів в одні руки;

— після цього - наступні два роки землю зможуть купувати, як і передбачається базовою моделлю, українські юридичні особи не більше 10 тисяч гектарів в одні руки;

— землі сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності продаватися не будуть;

— продаж іноземцям лише після референдуму.

Утім навіть такий варіант — перетворює карету “Слуги народу” в очах нажаханих продажем землі громадян у гарбуз. При чому поганий такий гарбуз, не першої свіжості. Який неможливо їсти, але викинути поки на смітник теж шкода. 

Чи думав Володимир Зеленський, що усього за рік він із народного кумира перетвориться у подразника, у якого кожен день не обходиться без скандалу? Его успішного бізнесмена і коміка заважало йому тривалий час увімкнути режим реальності. А от вона для “Слуги народу” дуже неприглядна — симуляція партії з широкими ліберальними ідеями і коктейль із обслуги олігархів та безробітніх виявилися неспроможними тримати удар в часи пандемії та економічної кризи. 

Не буває успішних політичних проектів, заснованих на адекдотах про тещу і без партійного будівництва.

Не буває успіхів у лідерів, які благають своїх же депутатів про поміч, коли останні півроку країну не готували до пандемії та економічної кризи. Зеленський показав і те, і інше. Що не буває нічого у того, хто прийшов у політику з нізвідки.