live
Супутник ASTRA-4A 12073 МГц. Поляризація-Н. Символьна швидкість 27500 Ксимв/с. FEC 3/4

Катерина Глазкова: “Треба підтримати українських виробників, особливо малий та середній бізнес”


фото: levelupukraine
Виконавча директорка Спілки українських підприємців розповіла про вплив карантину на бізнес, ризики дефолту та важливість кредиту МВФ

Розмова відбулася у програмі “Еспресо: капітал” на телеканалі Еспресо ТБ. Ведучий - Андрій Яніцький, керівник Центру журналістики Київської школи економіки.

Кабінет міністрів запровадив режим надзвичайної ситуації у всій країні. Що це значить для бізнесу?

Цей режим вже діяв на території кількох областей, зокрема Київської та Чернівецької. Зараз це розповсюджено на всю Україну. Що це означає? Для чого це робиться? Для того, щоб всі служби, які повинні зосередитися на боротьбі з пандемією, працювали посилено, централізовано управлялися. Головне – забезпечувати безпеку громадян. Мова йде про гігієнічні засоби, про охорону правопорядку, про все, що стосується нашої з вами безпеки. Це важливо, і не треба надзвичайну ситуацію плутати з надзвичайним станом, якого у нас ще немає.

Тобто для бізнесу особливих змін не відбулося, але раніше лунали саме пропозиції щодо запровадження надзвичайного стану. І тоді ваша Спілка разом з іншими асоціаціями бізнесу виступала проти. Чому?

Під час надзвичайної ситуації теж діють обмеження для бізнесу. Закриті компанії, пов’язані зі скупченням великої кількості людей. Торговельні комплекси, ресторани, кінотеатри, СПА-центри, дитячі навчальні заклади. Ці компанії зараз не можуть працювати. Але всі інші підприємства та виробництва працювати можуть. Більшість наших учасників, які змогли це зробити, перевели свої офіси на дистанційну роботу. А виробництва, які не можна зупинити, проводять дезінфікуючі заходи, виконують всі накази Міністерства охорони здоров’я, Всесвітньої організації здоров’я. Тобто певні обмеження для бізнесу зараз є. Деякі обмеження вже були ослаблені. Наприклад, дозволили працювати ветеринарним клінікам і ветеринарним магазинам. Спілка українських підприємців теж цьому послабленню сприяла. 

Але якщо казати про надзвичайний стан, то ми категорично проти. Надзвичайний стан  - це коли держава може взяти під контроль як державні, так і приватні підприємства. Коли може обмежити права громадян.

Могли б зупинитися навіть наші експортні підприємства, які приносять країні валютні гроші?

Могли зупинитися всі підприємства, які Кабмін не визначить як стратегічні. А це може призвести до економічного колапсу. Адже тоді вже не зможуть люди їздити на роботу. Дуже проста логіка: не працюють виробництва – немає грошей у людей – немає податків в бюджеті. І це вже загроза не тільки пандемічна, а й економічна. І про це треба думати, бо ми вже в рецесії, вже в кризі, вже маємо економічну проблему.

Закриття ресторанів і торгових центрів вплинуло на рівень зарплат, на зайнятість? Чи є статистика?

Так, ми провели перше велике опитування наших учасників на першому тижні карантину. І тоді більше відповідей було про те, що всі все ще чекають, як будуть розвиватися події. Навіть бізнеси, які будуть змушені закритися, вони ще не починали масово звільняти людей. 

Але вже зараз, коли карантин продовжено, ми маємо іншу статистику. Ось попередні дані нового опитування каже, що майже половина респондентів оцінюють продовження терміну карантину як негативне. 

Відсоток падіння бізнесу залежить від його розміру, його оцінюють від 30% та більше. 30% - це великий бізнес, а якщо казати про малий та середній, то там падіння виручки може бути 50-100%. Звичайно, люди думають про те, що будуть змушені звільняти персонал.

Такого запасу міцності в українського бізнесу, як на початку нульових, зараз немає. Адже пережили 2013-2014 роки, коли бізнес і вся громадськість об’єдналися, щоб підняти армію. Зараз всі, хто можуть, підіймає медицину. Наскільки вистачить цього запасу – це питання.

Чиновники кажуть, що дуже багато вже допомагають бізнесу. Скасували ЄСВ для фізосіб на два місяці, позбавили якихось штрафів. Яка ще допомога може бути корисною, якої зараз немає?

Треба бути чесними і відвертими. Ці два закони на підтримку бізнесу - це напівзаходи. Вони ніби непогано звучать, але насправді не дуже сильно допомагають. Що там змінилося? Скасували сплату єдиного соціального внеску для фізичних осіб-підприємців, але це стосується тільки самих осіб-підприємців і не стосується працівників. Тож мова йде про невелику, хоча й дуже важливу в ці часи підтримку. І торкнеться вона дуже невеликої кількості підприємців. 

Що стосується мораторію на перевірки. Він зараз прийнятий тільки до кінця травня. Навіть якщо за гарних умов все в нас буде добре і все закінчиться, наприклад, в травні, не можна одразу відпускати на бізнес всі контролюючі і перевіряючі органи. Ми говоримо про те, що треба продовжити цей мораторій до кінця року, адже бізнесу треба час, щоб оговтатися. 

Ми розуміємо, що в бюджеті величезний дефіцит і він буде тільки наростати, адже бізнеси будуть продовжувати закриватися або простоювати, буде падіння надходжень. Але разом з тим зараз у всьому світі всі концентруються, влада всіх країн, крім захисту безпеки населення і боротьби з пандемією, зосереджена на тому, щоб зберегти якомога більше робочих місць і взагалі допомогти малому та середньому бізнесу втриматися.

Як же зберегти робочі місця? Можливо, уряд міг би якісь цільові дотації по кількості робочих на підприємствах зробити для бізнесу? Або якісь податкові пільги?

Є найлегший, з нашої думки, підхід. Він не дозволить багато зекономити бізнесменам, підприємцям, але він спрямований на збереження робочих місць. Мова йде про відміну єдиного соціального внеску і ПДФО на певний час як мінімум для тих сфер, які постраждали найбільше і вже закрилися, а як максимум – для всіх компаній. 

Щоб можна було принаймні оці 40% податків поки не сплачувати, а спрямувати ці гроші якраз на підтримку хоча б частково заробітної плати працівникам і на утримання всіх робочих місць, щоб людей не звільняли. Бо все одно це лавина, якщо хтось звільниться. Бізнеси змушені звільняти людей не тому, що хочуть заробити, а просто тому, що немає чим платити. Запас міцності є на місяць-два у більшості компаній.

Ми знаємо, як наші центри зайнятості працюють – не дуже ефективно, м’яко кажучи. Тому біржа праці не спрацює, не компенсує втрати робочого місця.

Це так і є. Більше того, це окремий челендж - швидко стати на цю біржу і зареєструватися. Треба спрощувати ці процедури. Це має відбуватися швидко, онлайн і якось контролюватися (вже після розмови стало відомо, що Центри зайнятості прийматимуть заяви від безробітних онлайн та спростять процедури, - прим.). Це теж величезне питання. Чи міг би бюджет на це кошти знайти? Треба верифікувати всі соціальні компенсатори пенсій, перевірити всі реєстри. І там теж ще можна знайти додаткові кошти на допомогу країні.

У вас також була заява щодо МВФ та дефолту. Чим дефолт поганий, чому треба нам угоду з МВФ мати і яке це має значення для бізнесу? 

На підтримку країн, що розвиваються, міжнародні донори зараз готові спрямувати величезні кошти. В Україні є проблема з бюджетом. Не вистачить в нас свого запасу міцності державного бюджету для того, щоб компенсувати максимальні збитки. Навіть на мінімальні не вистачить. І точно не вистачить на те, щоб компенсувати всім, хто залишився без роботи, на всі ці виплати. 

Тому ми просто повинні співпрацювати з міжнародними донорами для того, щоб вони підтримали наш бюджет і щоб держава мала можливість перевести ці кошти на необхідні заходи по захисту населення від пандемії і на підтримку тих, хто залишиться без роботи, на підтримку лікарів. У нас мають зрости соціальні виплати. Тому нам дуже потрібні кошти. 

Міжнародний валютний фонд - це величезний кредитор, а, по-друге, дуже позитивний сигнал для інших міжнародних кредиторів і партнерів, які можуть підтримати Україну. Якщо ми домовимося з МВФ, нам буде легше вести перемовини і отримати фінансову підтримку від європейських партнерів. 

Що таке дефолт? Дефолт - це ми розписуємося в тому, що нас не існує на економічній карті світу. Так робити не можна. Ми маємо говорити про те, що Україна є серйозним гравцем, який усвідомлює всі наслідки і робить необхідні кроки, який прораховує, які можуть бути збитки, який прораховує різні сценарії. Ми – країна, яка думає про те, що буде завтра і післязавтра. І це теж важливий сигнал. Не можна допускати дефолту.

А що може кожен з громадян України зробити, щоб підтримати саме український бізнес, саме українську економіку?

Дуже важливо, щоб підприємства працювали. Ті, які можуть працювати, в яких встановлені всі заходи безпеки. І тому найкраще, що ми можемо зараз зробити – не хворіти. А щоб не хворіти – треба дотримуватися всіх заходів безпеки. І якщо ви можете працювати дистанційно, вдома, то будьте вдома. 

Карантин - це не відпустка, не додаткові прогулянки або зустрічі з друзями. Ми маємо перебувати вдома і без особливої потреби з дому не виходити. Треба подумати про своїх батьків, про літніх людей. Це теж дуже важливо. 

А ще можна витратити цей час на навчання. Зараз багато безкоштовних відкритих курсів, можна займатися, підвищувати свою кваліфікацію або навіть освоїти якусь нову професію, адже це точно знадобиться. Бо світ вже не буде таким, яким він був ще кілька місяців тому, до цієї пандемії. Ми будемо якось по-іншому облаштовувати наше життя. Будуть інші послуги, буде іншою наша робота, все буде працювати по-іншому.

Я б, може, ще порадив купувати українські товари та послуги. Якщо є вибір між імпортом та українським товаром, обирати саме український.

Так, звичайно, треба підтримати українських виробників, особливо малий та середній бізнес. Особливо якщо ви знайомі з цим виробником, власником цього бізнесу. Підтримайте його, і це буде як сніжний ком. Ми підтримаємо один одного, підтримаємо власну економіку, і нам буде легше виходити з цієї кризи. Хоча насправді слово “легкість” досить умовне. Треба бути готовим до того, що це буде довго і не дуже легко.
 

новини партнерів

29 травня, 2020 п'ятниця

29 травня, 2020 п'ятниця

Відео

Введіть слово, щоб почати