Розмова відбулася у програмі “Капітал” на Еспресо, ведучий – Андрій Яніцький, директор Центру журналістики при Київській школі економіки.
Коронавірус паралізував все транспортне сполучення в Україні. Чи якийсь транспорт все ж працює?
Звісно, транспорт працює. І громадський транспорт – в обмеженому режимі, і залізничний транспорт теж виконує певні завдання, покладені на нього. Наразі це обслуговування і доставка людей на об’єкти критичної інфраструктури, також медиків, працівників поліції, ДСНС.
А вантажі є зараз чи теж заборонено перевезення?
По вантажним перевезенням нічого не змінювалось, тут карантинні обмеження не діють. Стосовно екіпажів, водіїв, вантажів. Єдине, що карантин, як глобальна картина, впливає на те, що об’єм вантажів, що перевозяться, він зменшується.
Раніше пасажирські перевезення “Укрзалізниця” називала збитковими. Вже зараз виходить, що пасажирських майже немає, а є вантажні. Тобто “Укрзалізниця” почала добре заробляти чи я неправильно розумію?
На жаль, ні. Поясню чому. Питання і припущення цілком логічні, але “Укрзалізниця” продовжує обслуговувати людей, тобто звісно, якщо б вони звільнили всіх, хто працював на пасажирських перевезеннях, а це велика кількість людей, а компанія взагалі тримає 240 тисяч працівників, то можна було б говорити про те, що їм стало легше. Але враховуючи, що є дуже велика соціальна відповідальність “Укрзалізниці” перед країною і працівниками, ні про яке звільнення мова не йде. Тому зарплати їм виплачуються, хоча іноді з простоями, тому що не працюють, не задіяні на роботі наразі.
Зрозуміло – треба платити зарплати, тому витрати лишаються. А чому ж змінили голову залізниці? В саме такий критичний карантинний момент.
Знаєте, іноді голову змінити краще, ніж затягувати. Тому що під час карантину дуже багато помилок було, і ті речі, якщо ми говоримо про пана Желько (Марчека, колишнього керівника залізниці, - ред.), коли він йшов і декларував, що дуже швидко буде робити, що має повну волю, і отримав усіляку підтримку, але реальність, слова і обіцянки розійшлися зовсім різними стежками. Тому дуже дивні речі приймалися, в тому числі і кадрові рішення, де призначалися люди без досвіду з конфліктами інтересів на певні важливі посади. І все це викликало у наглядової ради дуже велике занепокоєння і бажання змінити очільника.
А які завдання стоять перед новим головою(Іваном Юриком)? Що він має зробити з залізницею?
Врятувати компанію від можливого технічного дефолту. Ми цього допускати не хочемо. По-друге, вести постійну комунікацію з вантажовідправниками і отримувачами, оскільки обсяг вантажоперевезень впав, для того щоб більше було замовлень, більше сплачували і обіг грошей у компанії підвищувався. Тому що зараз теж ліквідності бракує.
А реформувати залізницю? Казали, що лише залізниця має залишитися в держави, а всі локомотиви і рейси мають бути приватними. Цей план лишається чи переглянутий?
Цей план лишається. Але ж ви запитали про якісь тактичні речі, тобто що робити зараз, під час коронакризи. План реформування трошки довший за часом, він за місяць чи два не організується, якщо ми хочемо, щоб “Укрзалізниця” продовжувала працювати, а не зупинилася.
Тож, перше завдання – врятувати компанію від дефолту.
Так. Реструктуризація боргів, рефінансування, можливо випуск облігацій – нова емісія, пріоритизація по витратним частинам, по капітальним інвестиціям зменшення обсягів і закупівля виключно необхідних речей на те, щоб “Укрзалізниця” могла їхати.
Куди б ви поїхали після карантину? Можливо, відпочити. Чи ви щось таке вже планували?
По відпочинку ще не планував, навіть не думав, чесно кажучи. І я казав, що якщо говорити про відпочинок в середині країни, то, звісно, вже з певних дат це буде більш реалістично. А якщо говорити про подорожі в інші країни, то це залежатиме в тому числі і від інших країн, як вони будуть відкривати свої повітряні ворота і допускати іноземних громадян до себе. Два найпопулярніших напрямки це Туреччина і Єгипет – і туди зараз не літають. Вони теж ізолювалися.
Мабуть, за таких умов дуже складно існувати авіакомпаніям. Чи є ризик банкрутств авіакомпаній? Особливо мене хвилюють українські компанії.
Звісно, ризик є. Все залежить від того, як довго триватиме цей карантин і в якому форматі, як довго світ буде теж зачинений. Тому що щоденно ми читаємо в новинах, наприклад, вчора або позавчора велика компанія NorwegianAir, одна з найбільших у світі, теж про банкрутство оголосила. І так щоденно, щотижнево принаймні, така інформація надходить, тому що компанії, якщо вони не літають, а авіабізнес тим більше не дуже прибутковий, у нього рентабельність низка, а витратна частина висока. І тому він зупиняється, якщо перестає літати.
А що може зробити держава у такій ситуації? Можливо, як у випадку з Приватбанком було, націоналізувати компанії? Буде у нас державна авіакомпанія МАУ, наприклад.
Якщо говорити про допомогу авіаперевізникам, майже 4 мільйони доларів в гривневому еквіваленті виплачено їм як компенсацію за виконання чартерних рейсів, які вони здійснювали після початку карантину. Тому що вони порожніми їхали в один бік, щоб забирати туристів-українців. Тому ми за одне, друге, кожне крісло компенсуємо. Це така частина є допомоги. По-друге, говоримо з ними про можливе відтермінування виплат за портові збори, за навігаційні збори тощо. Ну і останній такий пакет це, звісно, говорити вже про підтримку фінансову, про якісь кредити стабілізаційні. Я ініціював це питання, прем’єр-міністр теж підтримує, маємо з міністерствами фінансів та економіки напрацювати якісь речі. Воно було трошки важче, оскільки компанії не мають такої кількості ліквідного під забезпечення майна, а це є певною проблемою. Будемо зараз дивитися, як вирішимо.
Сподіваюся, що вийде врятувати українські авіакомпанії, навіть більше. Президент Володимир Зеленський запропонував створити державну авіакомпанію пасажирську для внутрішніх перевезень на базі концерну “Антонов”. Поясніть цю ідею, будь ласка. Чи ви погоджуєтеся із нею?
Правильний дуже підхід, мудрий. Концерн “Антонов”, ви ж бачите, всі заходи, коли летить вантажний літак Мрія 225, всі виходять його зустрічати. В той же час по пасажирських літаках – на ринку вони майже не користуються попитом. Самі представники Антонова кажуть, що “у нас на виставках перше питання: якщо у вас такі гарні літаки, чому у вас в країні вони не літають?”.
“МоторСіч”, здається, використовує АНи?
Не дуже в великій кількості. Дуже обмежена кількість. А якщо брати досвід інших країн, наприклад, Сполучені Штати Америки на боїнгах постійно літають і вони є основним замовником. І крім цього пропагують цю ідею і весь світ купує боїнги. У Франції аеробус – теж саме. Вони у себе виключно на аеробусах літають і продають, звісно. Тобто, треба свій бренд, який ти просуваєш, і продукт, починати треба з того, що ти сам демонструєш, що ти йому довіряєш, обслуговуєш, використовуєш його.
Здається, що автомобільні дороги це теж частина вашої роботи. І було анонсовано там прем’єр-міністром, щодо створення 500 тисяч робочих місць на будівництві нових доріг. Як ці робочі місця знайти? Наприклад, людина хоче влаштуватися на роботу – куди їй йти, куди звертатися? До Міністерства чи куди?
500 тисяч це мова йшла, що буде створено не тільки по будівництву, тому що саме по будівництву там 150-160 тисяч орієнтовно. Це те, що з підрядними організаціями інформацію знайшли. Я думаю, що за тиждень ми цю інформацію вже опублікуємо на сайті із вказаними регіонами, куди можна звертатись. Власне, у кожному регіоні компанії будівельні, які мають підряди і обслуговують дороги, вони зараз будуть на сезон набирати цих працівників. А ми спробуємо цю інформацію об’єднати, уніфікувати, щоб на сайті можна було в зручний спосіб в одному місці все це побачити.