Переказ більше 5 тисяч готівки - зась без ідентифікації: в Україні запрацював новий закон про фінмоніторинг. Що він змінює

Про основні зміни, які внесе закон в життя українців, розповіла заступниця голови НБУ Катерина Рожкова.

З 28 квітня 2020 року набирає чинності закон "Про запобігання та протидію легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдженню зброї масового знищення".

Як зазначила Рожкова, для 95% банківських клієнтів ці зміни не ускладнять життя, а скоріше спростять.

Адже всі клієнти банків уже є ідентифікованими, вже одного разу були у відділенні, заповнювали анкету та надавали ксерокопії своїх документів, тому їх ідентифікацію проведено.

“Зміни переважно стосуються неідентифікованих операцій. Але це не заборона їх проводити, це скоріше додаткові вимоги”, – сказала вона.

Також передбачений перехідний період до кінця року для введення нових правил. Тобто, нові вимоги до інформації про відправників та одержувачів переказів почнуть діяти не відразу з 28 квітня, а будуть впроваджуватися впродовж року.

Що зміниться для українців:

1. Поріг для перевірки фінансових операцій збільшили з 150 тис. грн до 400 тис. грн

Згідно з новими вимогами, до порогових фінансових операцій відносяться ті, що здійснені на суму 400 тис. грн і більше, а для суб'єктів підприємницької діяльності, що надають послуги в сфері лотерей або азартних ігор - на суму 30 тис. грн і більше.

2. Ознаки підозрілих операцій скоротили з 17 до 4

Обов’язково повідомляли Держфінмоніторинг про всі операції від 400 тис. грн фінансові установи повинні, якщо це:

• готівка;

• переказ коштів за кордон; 

• операції політиків; 

• операції клієнтів з держав, які працюють “в антилегалізаційній сфері” на кшталт офшорних зон.

Сума враховується в гривні або еквіваленті в іншій валюті, банківських металах та інших активах.

3. Високоризикових клієнтів перевірятимуть більш прискіпливо

Наприклад, йдеться про політиків чи олігархів. Тобто тих, хто може проводити операції на великі суми. Операції звичайних людей - студентів, пенсіонерів, клієнтів в межах зарплатного проекту та “білого” бізнесу, що платить податки – перевірятимуть менше, обіцяють у Нацбанку.

4. Розширюється перелік суб’єктів первинного фінмоніторингу, тобто тих, хто фактично проводить ідентифікацію клієнта

Тепер до переліку додаються і поштові оператори, і ріелтори, і юристи, представники грального бізнесу, і ті, хто надає податкові консультаційні послуги.

Всім, кого це стосується буде надано достатньо часу на адаптацію до кінця цього року.

5. Відкрити банківський рахунок можна без обов’язкового приходу в банк

Новий закон передбачає дистанційну ідентифікацію клієнтів. Це означає, що тепер, щоб відкрити рахунок у банку не потрібно йти у відділення. Засвідчити свою особу ви тепер можете або через відеозв’язок, або через систему BankID. Документи можна сфотографувати або відсканувати і надіслати в банк електронною поштою.

6. Грошові перекази понад 5 тис. грн можна здійснювати лише з ідентифікацією особи

Буде встановлюватися лише особа відправника та одержувача коштів. Раніше ця вимога стосувалася переказів від 15 тис. грн.

Відповідно, для того, щоб переказати у вигляді готівки більше 5 тис. грн (але до 30 тис. грн) через термінал потрібно буде вказати прізвище, ім'я та по батькові одержувача.

Під час переказу коштів із картки на картку нічого не змінюється.

7. Вимога про ідентифікацію при переказі коштів не стосуватиметься:

- оплати житлово-комунальних послуг, оплати податків, штрафів, інших обов'язкових зборів і платежів (незалежно від суми);

- оплат для погашення кредитів у сумі до 30 тис. грн;

- переказів для оплати товарів і послуг, що проводяться за допомогою платіжної картки (або іншого електронного платіжного засобу), якщо її номер супроводжує переказ (незалежно від суми; обмеження на платежі або зняття готівки визначено тільки лімітами самої картки, які можна міняти);

- всі наявні перекази в межах України в сумі до 5 тис. грн; понад цієї суми необхідна ідентифікація особи;

- зняття коштів зі свого рахунку.