live
Супутник ASTRA-4A 12073 МГц. Поляризація-Н. Символьна швидкість 27500 Ксимв/с. FEC 3/4

Арсен Жумаділов: На боротьбу з коронавірусом витратили вже 1,5 млрд гривень


фото: rfe
Арсен Жумаділов, генеральний директор державного підприємства “Медичні закупівлі України”, старший викладач кафедри політології Києво-Могилянської Академії

Раніше очолював Біляївську районну державну адміністрацію Одеської області, керував відділом Уповноваженого президента України у справах кримськотатарського народу.Має дві вищі освіти. Ступінь магістра державного менеджменту та управління Лондонської школи економіки та ступінь магістра політології Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Усі університети закінчив із відзнакою. 

У інтерв’ю для програми “Еспресо: капітал” він розповів про конфлікт державного підприємства з Міністерством охорони здоров’я України, про медичну реформу та про витрати на боротьбу із коронавірусною хворобою. 

Ведучий – Андрій Яніцький, очільник Центру журналістики Київської школи економіки.

Пане Арсене, хто сьогодні проводить медичні закупівлі в Україні? Як це працює?

Працює по-різному, з огляду на те, яке джерело фінансування ви маєте на увазі. Якщо ми говоримо про кошти державного бюджету, де головним розпорядником є Міністерство охорони здоров’я України, то тут є певні проблеми. 

Якщо ми говоримо про закупівлі в цілому, тобто за публічні кошти, бюджетні кошти, то зокрема на місцевих рівнях, регіональному рівні такі закупівлі відбуваються лікарнями та структурними підрозділами з охорони здоров’я при органах місцевого самоврядування або територіальних органах державної влади.

А про які суми йде мова? На місцевому рівні, на центральному рівні? Це мільйони, мільярди, сотні мільйонів?

Я так розумію, що ваше питання про закупівлі, що пов’язані із коронавірусом? Тобто спрямовані на боротьбу із поширенням цієї епідемії.

В першу чергу. 

Якщо ми говоримо саме про такі закупівлі, то за останні два місяці орієнтовно було витрачено на це близько 1,5 мільярдів гривень в цілому. Якщо ми говоримо взагалі про ті гроші, які є в системі, які спрямовуються на закупівлі товарів медичного призначення і за кошти державного бюджету, і за кошти місцевих бюджетів, то в цьому році ця цифра становитиме орієнтовно 30 мільярдів гривень.

Ви казали, що є якась проблема на державному рівні під час закупівлі медичних засобів і ліків. У чому причина цієї проблеми, цього конфлікту?

Причина цього конфлікту полягає в тому, що, нажаль,очільник МОЗу Степанов, як і попередній очільник Ємець, не працювавши певний час в чинній системі охорони здоров’я, дещо втратили важливий нюанс, який варто враховувати, а саме реформу, яка відбулася у 2014-2015 роках, по закупівлях ліків. А що відбулось тоді? Тоді стало зрозуміло, що не можна фокусувати в межах одних і тих самих стін компетенцію з формування політики, визначення того, що треба закуповувати, і одночасно із тим закуповувати, тобто визначати того, в кого закуповувати. Об’єднання цих двох функцій в межах одних стін веде до значних втрат через нераціональне використання коштів. А якщо говорити прямою мовою – через корупційні ризики. 

Система була хворою на масштабну корупцію, яку вдалось здебільшого викрити саме через те, що було розділено, тобто був проведений анбандлінг, якщо так можна сказати. 

Функції визначення того, що можна закуповувати, із тим, в кого закуповувати. Дійсно, коли не одна і та сама людина визначає і по першому, і по другому питанню відповіді, втрачаються значні підстави для корупції. Ось те, що відбувається зараз, я сподіваюся, що цей міністр дослухається до тієї хвилі, що є в експертному середовищі, в пацієнтській спільноті, з боку міжнародних партнерів. Що неможна це об’єднувати. Була ідея, як я розумію, його власна, контролювати те, в кого ми закуповуємо. На мою думку як очільника незалежної агенції, це є неприпустимо.

Тобто суддя і гравець на футбольному полі, якщо ми використаємо спортивну термінологію, мають бути різними людьми. Хтось формує правила і контролює, а хтось безпосередньо грає. А чи ви намагалися особисто поговорити з паном міністром? Можливо, просто зустрітися, як два керівника, і про щось домовитися?

Остання наша очна зустріч відбулася саме тоді, коли очільник міністерства жваво цікавився тим, хто виграє у нашому тендері з костюмів біологічного захисту власне до закінчення тендеру. Це була наша остання зустріч. Вона закінчилась приблизно таким чином, що я сказав, що, на жаль, я не можу оприлюднювати інформацію, яка не є публічною, до того, як звіт про укладений договір опубліковано в системі Prozorro. На це очільник МОЗу сказав: “Явсе понял, нам не о чем говорить”. Після того в нас була коротка переписка у WhatsApp, і після того вже десь два тижні міністр не відповідає мені на повідомлення у WhatsAppщодо поточної ситуації із закупівлями. 

Ось ви згадали про ці костюми. Ми про них в ефірі не говорили детально сьогодні. Йдеться про те, що ви провели закупівлю: закупили костюми біологічного захисту для українських медиків, а міністерство скасувало цю закупівлю і провело свою, витративши більше коштів на той самий товар?

Абсолютно правильно. Міністерство не скасувало – воно просто не погодило. Воно і не погодило і не відмовило у погодженні. Тобто ми зараз у ситуації невизначеності. І ми, і виробник. Що відбулося? Ми були готові закупити 90 тисяч костюмів по 245 гривень за одиницю. Міністерство зі свого боку після того, як вони довели до нас доручення на цю закупівлю, після того, як ми опублікували відповідні зміни до річного плану і звіт про укладений договір, міністерство визначилось із додатковою обов’язковою вимогою щодо застосування стандарту ДСТУ. Одного зі стандартів. З огляду на те, що застосування того стандарту не є обов’язковим згідно чинного законодавства, з огляду на те, що ми закуповуємо виключно за дорученням Міністерства охорони здоров’я України і діємо у межах бюджетних відносин з ними, ми навіть за бажанням не могли би додати це ДСТУ до нашої технічної документації і тендерної документації. 

Насправді, доцільність застосування цього стандарту так само під великим питанням, тому що вже низка епідеміологів-інфекціоністів висловились щодо того, що застосування цього стандарту не є релевантним по відношенню до цього товару. Але що відбулось насправді? Насправді ми провели конкурентну, успішну закупівельну процедуру, і, на жаль, наш договір із виробником так і не вступив у дію. 

Можливо, це - просто конфлікт навколо однієї закупівлі? А всі інші закупівлі проходять нормально?

Всіх інших теж немає насправді. Але я закінчу з приводу костюмів. Річ у тім, що Міністерство визначило, що потрібно застосувати цей ДСТУ, і знайшло відповідні костюми в Китаї. І вони наголошують на тому, що ми маємо закуповувати засоби індивідуального захисту перед усім і здебільшого в Китаї. Для розуміння, такий засіб індивідуального захисту не є високотехнологічним виробництвом, це є така промисловість, яка дає значну кількість робочих місць. Де ми можемо говорити про швидке переналаштування  виробництв місцевих компаній для того, щоб вони задовольнили потреби країни у засобах індивідуального захисту. Ми говоримо про те, що ця епідемія триватиме ще невизначений час.   

Я ще б додав, пане Арсене, що чув від міністра економіки Петрашка, що під час закупівель ми маємо якось орієнтуватися на місцевого виробника і навіть запровадити правила локалізації виробництва. І тут в той же час інший міністр каже про інше, що треба купувати щось іноземне. 

Абсолютно правильно. І це дуже прикро. Насправді такі заяви лунали і на рівні президента Зеленського, який казав, що ми будемо підтримувати малий та середній бізнес і намагатимемося їх максимально завантажувати. Річ у тім, що одночасно із цим, і це просто нонсенс цієї ситуації, міністр охорони здоров’я України заявляє, що держава готова виробляти апарати штучної вентиляції легенів. Це - високотехнологічне виробництво, яке не так легко налагодити. По-друге, воно має пройти випробування. Воно має пройти сертифікацію, а це певний час, певні строки. Якщо ми говоримо про стратегічний підхід до того, яким чином ми боремося із епідемією Covid, то напевно все ж таки набагато логічніше, з огляду на можливості національної економіки, було б замовляти засоби індивідуального захисту у місцевого виробника, а високотехнологічне обладнання – за кордоном.

Чому люди так негативно сприймають зміни у медичній сфері?

По-перше, ми завжди боїмось змін, а, по-друге, щоб якісно оцінити таку складну реформу, як реформа системи охорони здоров’я, потрібно бути глибоко в питанні, для того щоб давати якісний зворотній зв’язок. Це скоріше про кількісні, а не якісні дослідження. Це мають бути фокус-групи із фахівцями. 

Проблеми з комунікацією однозначно є. Проблеми також є і з приватними інтересами, якщо так можна сказати, тих людей, які впливають на формування громадської думки. Тобто ми маємо визнати все ж таки, що найбільш жорсткі опоненти реформи вторинки є керівний склад лікарень. Вони точно не хочуть втрачати гарантовані гроші, що приходили щороку лікарям і керівному складу цих лікарень. І вони максимально докладають зусиль для того, щоб саме так сприймалась ця реформа наразі. Водночас наша країна вже проходила щось подібне при реформуванні первинки. Була схожа ситуація. Але потім, як завжди, у певних змінах, які відбуваються у суспільстві, дуже швидко з’являються лідери, дуже швидко з’являються ті, хто показує на своєму власному прикладі, як класно це може працювати, і ситуація потроху змінюється.  

новини партнерів

20 жовтня, 2020 вівторок

20 жовтня, 2020 вівторок

19 жовтня, 2020 понеділок

Відео

Введіть слово, щоб почати