Школа леді. Чим Олена Зеленська не дотягує до Жаклін Кеннеді та Елеонори Рузвельт?

Ідеї президента подекуди викликають або сміх, а то і зовсім нерозуміння — чи то бажання захворіти коронавірусом і лягти під апарат штучної вентиляції легень разом із простим народом. Чи то кількамісячні пошуки кількох міністрів по погребах, опечатаних ще за часів першого прем’єрства Віктора Януковича — але турботливо знайдених кмітливими і практичними даруваннями нинішньої ОПУ. 

А свіжа ідея щодо необхідності законодавства для регулювання іституту першої леді, де начебто мають бути врегульовані обов’язки першої леді, узагалі вражає новизною і широтою думки. Бо спонукало до цього Шостого зовсім не бажання зробити щось нарешті самому своїми руками, а більше образи і хвороблива реакція на критику президентского подружжя.

Бо виявилось, що під час карантину перша леді Олена Зеленська писала листи підтримки лікарям, а один із них відповів і спитав: “Що це за листи? Де мої 300 відсотків надбавки?” Тепер від сліз, тривог і сімейних скандалів пані Зеленську має уберегти законопроект. 

А тепер екскурс в історію — де прості і не дуже жінки несли на собі тягар звання першої леді. Якби Володимир Зеленський у часи дозвілля читав не лише сценарії “Вечірнього кварталу”, він мав би знати досить свіжу історію про те, як подібна ідея “статуту першої леді” для Бріджит Макрон у Франції. 

Навесні 2017 році Єлисейський палац поскаржився, що їхній першій леді дуже тяжко проводити усю свою роботу — в тому числі відповідати по 200 листів щодня — і їм конче потрібен статус та покриття витрат із бюджету. Мова йшла про своєрідну зарплатню для Бріджит Макрон та двох її помічників, двох секретарів та двох охоронців. Скандал був такий гучний, що в перший тиждень французи зібрали 200 тисяч голосів “проти”. І Єлисейський палац дав задню.

А улітку обурена спільнота помстилась іще, коли насварила подружжя Макронів за те, що вони купили для резиденції...сервіз за 50 тисяч євро.

Хоча порцеляна у Єлисейському палаці використовувалась ще з часів Жака Ширака, а деякі предмети лишились узагалі від 1950-х — і були або подряпані, або без пари.

Коли авторка цих рядків читала про ідею Зеленського помогти дружині законом, так і хотілося спитати: “а чому у помічників президента нема часу і натхнення на адекватний закон про імпічмент чи узагалі про будь-який закон про референдум”. І тут зранку Зеленський уже анонсує проект закону про народовладдя. Якість його ще треба оцінити, а тепер власне про перших леді, яким не заважала відсутність статусів. Головне, щоб клепка була і бажання працювати для країни.

Елеонора Рузвельт — дружина Франкліна Делано Рузвельта мала таланти комунікатора, публіциста і правозахисниці. Коли її чоловік пересів у інвалідний візок — Елеонора стала його правою рукою. А у тяжкі 30-ті стала топовим публіцистом з соціальної тематики — розжовувала кожну, навіть нерейтингову ініціативу уряду. Популярність першої леді була такою великою, що у 1939 році її рейтинг серед американців був 67%, а у чоловіка — 58%. Коли США вступили у Другу світову війну, активна місіс Рузвельт була заступником міністра оборони — і відвідувала місця дислокації американських військ в Великобританії, американські бази на Тихому океані та в Австралії.

Інший стиль успішної першої леді Жаклін Кеннеді — красива і витончена, зі світу гламуру — вона була повною протилежністю Елеонорі Рузвельт. Однак саме редакторка глянцю і світська леді перетворила американську політику в престижне заняття. Саме Жаклін збирала художників і музикантів на прийоми в Білому домі. Саме поліглотка Джекі закохала у себе дипломатів, істориків і науковців. Та і врешті історичний вигляд та інтер’єри нинішнього Білого Дому справа рук дружини Джона Кеннеді, яка збирала кожен антикварний стільчик і кожну картину. 

Як на мене, Олені Зеленський варто було не так засмучуватись після листа обуреного відсутністю доплат лікаря — а за рік визначитись зі своїм амплуа на посаді першої леді. Хто вона? Еталон стилю, посланець спорту і здорового способу життя, феміністка чи покровителька мистецтва та культури? Законопроекти, написані на прохання люблячим чоловіком не знімуть питань — чим займається кохана половинка Шостого. Якщо плаче після листа з цілком конкретним питанням — то може постати питання: а чи треба мучити країну такими еталонами поведінки очільників далі. Може, назад в квартал до сценаріїв про тещу і зятя. 

І ще момент. Я так і не розумію, як законопроект під перших леді регулюватиме епізод, коли президентом України стане жінка. Чи треба виписувати законопроект під першого джентельмена? Чи дорослі і відповідальні люди стануть надійною опорою своїм половинкам на чолі держави, і нарешті не гратимуться у дитинство. 

З останнім в Україні особлива біда. Для низки очільників безтурботне тінейджерство триває і у 40+.