Отже, в неділю ввечері нарешті відбулася прем'єра трьох-серійного міні-серіалу "Отруєння в Солсбері" (The Salisbury Poisonings) від BBC One та Dancing Ledge Productions. І, хоча останню серію покажуть тільки в середу ввечері, російське посольство у Великобританії та спікер МЗС Росії Марія Захарова вже оприлюднили свої рецензії. Напевно, теж качають піратку з торрентів, як і я. І саме тому, напевно, наша реакція на серіал у чомусь схожа. Ми з МЗС Росії розчаровані. Правда, і на цьому збіги закінчуються, — розчаровані кожен у своєму. Чого у цьому серіалі не вистачає українському глядачеві? Звичайно ж Володимира Путіна, який особисто віддає наказ отруїти Скрипаля. Бракує жартів про пригоди парочки любителів шпилів. Серіал взагалі не про це. — Він про великий страх, що у ті кілька днів пережили мінімум десятки тисяч людей, і який ще не вивітрився й досі, про те, як отруєння вплинуло на життя простих британців (а не російських розвідників-втікачів), яких воно так чи інакше торкнулося. — Поліцейський, що постраждав, Служба громадської охорони здоров'я, сусіди, одна з яких, Дон Стерджес, стане випадковою жертвою ... Скрипалі з’являються лише у декількох кадрах, лише як привід до фільму, як у "Падінні Ікара" Пітера Брейгеля Старшого лише ледь помітним мазком на тлі живописання побуту греків зображений Ікар.
"Падіння Ікару" Пітера Брейгеля Старшого. Бачите, у правому нижньому кутку картини з води стирчать ноги, а над ними трохи пір’ячка? Ото і є Ікар.
Тож цілком виправдано, що однаково далека від будь-якого мистецтва крім мистецтва пропаганди Марія Захарова в інтерв'ю YouTube-каналу "Соловйов Live" задалася питанням: "Про що цей серіал!" І не знайшлася з відповіддю: "Якби такий серіал з'явився у нас зараз, ви знаєте, що б сказали на Даунінг-Стріт? Росіяни відводять увагу і відволікають увагу громадськості від розслідування, вони заплутують справу, це кремлівська пропаганда, вони спеціально займаються дезінформацією, щоб люди ніколи не знайшли правду. Ось що б вони сказали". — Чи то не знайшлася з відповіддю, чи то просто не дивилася фільм, і їй, як у старому анекдоті, "Рабинович як зміг наспівав з цього Карузо".
Помилився у своїх очікуваннях і співрозмовник ТАСС представник посольства Росії у Великобританії: "Ми очікували журналістського розслідування, яке розкрило б нарешті обставини отруєння російських громадян Сергія і Юлії Скрипаль, і загибелі Дон Стерджес". — Уявляю, як у цей момент його обличчя спотворила гримаса презирства: А замість цього "автори серіалу пропонують глядачеві розділити емоції дійових осіб, але, на жаль, залишають без відповіді численні запитання". — Що це за "численні запитання", на які, на думку російського дипломата, повинен був відповісти серіал? Тут, як з MH-17, він починає перераховувати всі вигадки, вкинуті російською пропагандою в соцмережі та ЗМІ, а під кінець розчаровано зітхає, що в серіалі так і не згадали "де зараз знаходяться Скрипалі". — Чорти, не дають закінчити розпочате! — "Зрозуміло, британські журналісти мають право працювати по Солсбері в художніх жанрах", — поблажливо завершує російський дипломат, мабуть у розрахунку на сльози вдячності від керівництва BBC.
І ось тут, у самому кінці, неназваний ТАСС співрозмовник інформаційного агентства з російського посольства розкриває те, що не знайшлася сказати Марія Захарова: "Новий серіал не приніс "доданої вартості" ні "у встановленні істини" (як її розуміє Росія), ні для «політизованою версії британських властей". — Так-так, саме це і не можуть збагнути ані в Кремлі, ані в МЗС Росії, як державний телеканал міг зняти за такою гарячою темою не агітку, не звинувачувальний акт (і тут розчаровано зітхнули мільйони українців), не пропагандистський пасквіль. А просто фільм про переживання простих людей. Знаєте, мені здається, у цьому вже є маленька моральна перемога британців над Росією. Яка обов'язково у майбутньому, як і у справі з MH-17, стане великою.