Група Ігоря Коломойського таки добила за вісім місяців потужних атак голову Національного банку України Якова Смолія. “Подав у відставку через політичний тиск”. Щоправда, було би добре, якби сказавши “А”, Смолій не зупинився, а чітко публічно назвав імена тих, хто найбільше тиснув на нього. І таки додушив на звільнення.
Бо хоча Конституція у нинішніх “еліт” й не у трендах — там чітко написано, що НБУ є незалежним державним регулятором, в роботу якого не можуть втручатися політичні інституції. Бо ж втручання у Конституцію у поєднанні із коронавірусом та валтасаровим банкетом олігархів в усіх сферах економіки — все це дає невтішні перспективи на осінь. Якраз під вибори, де шаблезубі господарники із ОПЗЖ тільки причаїлися і чекають. Щоби попрохати у Росії черговий кредит і підвісити державу намертво за ребро залежності від окупанта...
Проблема в тому, що самі ж “Слуги народу” — із васалів олігархів — чи не найбільше тиснули на скасування незалежності НБУ в кризові часи. Це - Олександр Дубінський, який регулярно втирає пересічному українцю тезу, що дефолт — це нормально. Більше того “мама любит скорость” віднедавна аж почав упиватися на ефірах детальними описами голодних бунтів, які можуть трусити країну восени. А в листопаді минулого року між ним на НБУ узагалі сталася серйозна заруба — бо саме тоді Яків Смолій звинувачував Дубінського в організації платних мітингів під стінами НБУ, однак “Слуги народу” тоді прикрили свого соратника....
Не відстають від цькування НБУ і інші васали олігархів. Так, “служниця народу” Людмила Буймістер — багаторічний економіст і спеціаліст із реструктуризації Сергія Тарути не так давно видала унікальну пораду....треба просто увімкнути друкарський верстат: “Роздати по 3 тис. грн кожному українцю, видати безкоштовні кредити малому й середньому бізнесу, дофінансувати житлове будівництво, будівництво доріг і великі інфраструктурні проєкти, тим самим уникнувши повторення кризи 2008 року”. Цікаво, що коли Ґданську корабельню у 2008 році повертали із власності Тарути у польську державну власність — Людмила Анатоліївна билась як лев за інтереси працедавця. На вухах стояли навіть ті, хто стояв біля витоків “Солідарності”. А от на посаді народного депутата Буймістер пропонує просто пустити свою державу по світу.
Подейкують, що перед дзвінком від президента — уряд тиснув на НБУ, щоб той на повну включив грошовий друкарський станок і дофінансував бюджетну діру у кілька сотень мільярдів. Той самий уряд Дениса Шмигаля змушував Нацбанк фінансувати кредити для бізнесу під низькі відсотки, ресурси на які теж не було. Крім того, здійснювався психологічний тиск — під НБУ носили свинячі голови і гримали каструлями. Найнебезпечніше — що в країні вистачає хороших спеціалістів з банківської діяльності, але, очевидно, що у Зеленського вибір впаде на чергового Шкарлета чи незадіяну бухгалтерку “Вечірнього кварталу”. Дай Боже, щоби в Офісі президента Украни не згадали бодай про Сергія Арбузова чи Миколу Азарова — міцних господарників на усі часи.
Володимир Зеленський та його офіс усього за день полізли туди, куди не просили їх “очумелые ручки”. Заява про відставку голови Антимонопольного комітету після бесіди на Банковій та заява очільника НБУ через політичний тиск — то є небезпечний подзвін у часи, коли нам усім тяжко, але якось тримаємось. Не дивно, що низка українців після публікації сумних новин замислилась про еміграцію цілими родинами...
Авторка статті намагається зрозуміти логіку гаранта. Він отримав перший серйозний показник недовіри попри деяку лояльність великих олігархічних груп і негласну домовленість головних каналів «про президента або добре, або ніяк». Після ухвалення “антиколомойського” закону про банки та кредиту МВФ — Володимира Олександровича цілком могли поставити перед ультиматумом: або 1+1 вмикає всю потужність і до виборів СН набирає щонайбільше 10%. Або — йому треба погодитися на публічне шмагання МВФ.
Команда Зеленського — люди сильно залежні від рейтингів. Останні опитування КМІС кажуть, що через постійне промивання мізків та накручування істерії про диявола із МВФ — 61% українців вважають, що зараз краще не співпрацювати з МВФ. Порівняно з квітнем цей показник виріс на 15%.
Тому після отримання двохмільярдного траншу різко поповзло бажання впасти на мороз.
Небажання Зеленського за рік з хвостиком хоча б мінімально освоїти ази державного управління, агресивна антизахідна пропаганда всіх медведчуківських ЗМІ та хитрозробленість команди ЗЕ зробили свою справу. Очевидно, що “найвеличніші” лідери ОПУ теж вважають нормальним надурити МВФ і Захід, щоби потужний ураган не так швидко відірвав від крісел на Банковій.
Найцікавіше, що голодні бунти, черги біля обмінок і долар щонайменше по 50 гривень — не принесуть політичних бонусів нікому. Дістало. Геніальний комік з блакитного екрану виявився неоковирним слоном в магазині посуду… У нього є всі шанси викликати у громадян таку ж солідарну лють, якої не бачили усі п’ять попередників разом.