Чи призведе відставка Смолія до неконтрольованого друку гривні. Експертне опитування

Голова Національного банку України Яків Смолій подав у відставку через політичний тиск на центральний банк. Фінансовий комітет Верховної Ради рекомендував парламенту підтримати звільнення. Ймовірно, голосування під куполом Ради відбудеться вже сьогодні

Еспресо.TV запитала у експертів з економічних питань, до яких наслідків призведе відставка Якова Смолія з посади очільника Нацбанку.
 

Тарас Козак, президент інвестиційної групи “Універ”:

Виглядає, що відставка Смолія - вже питання вирішене. Тому що президент уже подав до Верховної Ради подання про відставку. Це означає, що не будуть розбиратися, чи чинили на Смолія політичний тиск.

В цих умовах важливо, хто стане новим очільником Національного банку. Тут можливі варіанти. Якщо новий голова буде мати зовсім інше бачення, ніж у правління Національного банку України (НБУ) упродовж останніх років - ми можемо піти по досить негативному сценарію.

Це так звана “продуктивна” чи “неінфляційна емісія”. На мій погляд, це нонсенс, так не буває. Але є прихильники думки, що якщо надрукувати трохи грошей - не дуже багато - то інфляції не буде, і гривня сильно не просяде. Натомість, ми зробимо українців щасливими, дамо кожному українцю по декілька тисяч гривень, підприємствам видамо кредити, наповнимо бюджет за рахунок емісії і так далі.

“Продуктивна” емісія, як її називають, - це заклик до того, щоб НБУ почав випускати гривню без будь-якого забезпечення: дав уряду кредит чи купив облігації внутрішніх державних позик (ОВДП). У цьому випадку гривні стане значно більше, а доларів більше не стане. І економічні агенти - це і громадяни, і компанії, і банки, й іноземні інвестори зрозуміють, що курс не відповідає реальності. Почнеться атака на гривню. Всі будуть скупляти долари. Курс буде завищений, може бути загнаний “у космос”: 40, 50 грн. Складно сказати, при ажіотажі може бути що завгодно.

Основна небезпека, що нове керівництво НБУ не буде дотримуватися досить жорсткої монетарної політики, яка була закладена ще при пані Гонтаревій.

Якщо буде розглядатися версія, що на Смолія чинили політичний тиск - це не сподобається нашим західним і міжнародним партнерам. Зокрема, в меморандумі з Міжнародним валютним фондом (МВФ) чітко прописано, що Нацбанк буде залишатися незалежним, на нього не буде чинитися жодного тиску. Якщо Смолій сказав, що тиск є - відповідно, ми не виконуємо умови МВФ. А значить, може зупинитися допомога у вигляді дешевих довгострокових кредитів не тільки від МВФ, а й від інших організацій - це Світовий банк, Європейський банк реконструкції та розвитку, ще низка наших партнерів.

Ще одна загроза полягає в тому, що новий керівник НБУ може відкликати з іноземних судів позови проти пана Коломойського і його партнерів, ексвласників ПриватБанку щодо того, що, можливо, були шахрайські дії по виведенню коштів вкладників. Ці суди мають відбутися у найближчі місяці й роки. Але якщо нове керівництво НБУ буде лояльним до пана Коломойського, відкликати позови можуть навіть під гарними гаслами - мовляв, ми відкличемо, а потім подамо такий сильний позов, що Коломойський не відкрутиться. Насправді всі ці суди можуть завершитися пшиком.

Це - найгірші сценарії.                    

Є й відносно позитивний сценарій, якщо новий очільник НБУ буде прихильником макрофінансової стабільності, не буде допускати неконтрольованої емісії, а проводитиме ту ж збалансовану політику, яка, можливо, не всім подобається.

Такий спектр сценаріїв показує, що ситуація може розвиватися різними шляхами. Але коментар пана Смолія про політичний тиск все ж говорить, що ми входимо у зону турбулентності.

 

Сергій Ніколайчук, голова департаменту макроекономічних досліджень групи ICU:

Заява Якова Смолія про відставку через систематичний політичний тиск не могла пройти безслідно для фінансових ринків.

Перша реакція була помірно негативною – дохідності українських паперів зросли на 20-120 бп, курс знецінився приблизно на 20 коп/дол США на тлі інтервенцій НБУ з продажу валюти. Окрім цього, Мінфін був змушений відмовитися від уже практично завершеної угоди по залученню 1.75 млрд дол на 12 років під досить прийнятну ціну - 7.3%.

Звичайно, це не катастрофа для вітчизняного ринку, який останнім часом уже звик до коливань курсу, і зміна цін на євробонди могла б бути і більшою. Та й нереалізоване розміщення євробондів ще можна надолужати. Однак, ризики того, що це тільки початок відходу від виваженої політики Нацбанку та руху до фінансової турбулентності, дуже високі.

Багато інвесторів, як приватних, так і інституційних, вже зробили заяви, що в поточній ситуації невизначеності щодо майбутньої політики центробанку і її незалежності вони відкладуть свої рішення щодо інвестицій.

Ймовірно, погіршення девальваційних очікувань продовжиться. Його глибина і реалізація ризиків суттєвої девальвації в майбутньому багато в чому зараз залежить від кандидатури нового голови НБУ та збереження інституційної спроможності регулятора продовжувати проводити політики, що викликають довіру в інвесторів, кредиторів і бізнесу.

При цьому надзвичайно важливу роль для успішності нового голови НБУ буде мати утримання всіх гілок влади від грубого втручання в роботу центрального банку.
 

Ігор Бураковський, голова правління Інституту економічних досліджень та політичних консультацій:

Я думаю, що відставка Якова Смолія з посади очільника НБУ погіршить наші відносини з МВФ та іншими міжнародними організаціями. Зважаючи на те, що Національний банк має надзвичайно хорошу репутацію як в очах цих інституцій, так і серед інвесторів.

Другий пункт - мотиви відставки з одного боку, зрозумілі, а з іншого боку - незрозумілі. І будь-яка невизначеність завжди лякає інвесторів, лякає того, хто працює безпосередньо з грошима.

Третій момент - я думаю, що це дуже несприятливий сигнал у тому сенсі, що Національний банк має залишатися незалежною установою. Україна прийшла до цього розуміння шляхом складних дискусій з нашими західними партнерами. У цьому сенсі я вважаю, що це поганий політичний сигнал для наших міжнародних партнерів.

Адже сам антураж, у якому розгортається вся ця ситуація, має політичний характер. Ми дуже непросто домовилися з МВФ. Ми дуже сильно просили по допомогу Міжнародного банку (Міжнародного банку реконструкції та розвитку, - ред.), макрофінансову допомогу Європейського Союзу, яка прив’язана до Міжнародного валютного фонду.

Плюс давайте не забувати про те, що документи з МВФ підписують чотири особи: президент, голова уряду, голова Національного банку, міністр фінансів. І така різка зміна, ще й у політичному обрамленні, щонайменше викликає запитання у наших партнерів.

Разом з тим, я сподіваюся, що банківська система - принаймні те, що було зроблено - на сьогоднішній день перебуває у непоганому стані.

Ми бачимо, що сьогодні з боку банківської системи немає великих загроз, що банки почнуть падати, чи почнуть відбуватися якісь інші, я б сказав, апокаліптичні, речі. Але ясно, що Національний банк - це частина всієї економічної системи. І тут дуже важливо розуміти, що економічна система розвивається тоді, коли працює і Національний банк, і Міністерство фінансів, і уряд, і інші структури, які забезпечують те, що називається “державне управління”.
 

Олександр Паращій, керівник аналітичного департаменту в інвестиційній компанії Concorde Capital:

Поки що існує певна невизначеність. Поки що мало хто розуміє, які можуть бути наслідки.

Але, в принципі, у нас поки що залишається дуже багато простору для оптимізму. Тому що ми розуміємо, що інституційна спроможність, інституційна незалежність НБУ залежить не тільки від голови НБУ. НБУ є колективним органом, всі рішення приймаються правлінням. Поки що ми чули, що всі члени правління, у яких залишається досить довгий термін повноважень, залишаються.

Відповідно, політика НБУ як інституту, скоріше за все, не буде зазнавати суттєвих змін. Більше того, якщо ми говоримо про монетарну політику - це те, чим переймається МВФ, всі наші західні партнери, наші західні кредитори, - вона є незалежною в тому числі від пана Смолія. Тому що це функція монетарного блоку, який очолюється заступником голови правління.

Тому поки що ми вважаємо, що є досить великий шанс залишити інституційну спроможність. Можливо, навіть її укріпити. Тому що ми чули, що однією із цілей цього кроку пана Смолія є підвищення незалежності, інституційної спроможності НБУ. Я думаю, що він розуміє, що робить. 

Ми бачимо в тому числі реакцію фондових ринків, реакцію наших міжнародних партнерів, яка мала б показати нашим політикам, нашому уряду, що будь-який вплив, як і втручання у незалежність НБУ, може мати не дуже хороші наслідки для всієї країни, для кредитоспроможності нашої країни.