Коронакриза дала фору внутрішньому туризму, але цього може бути недостатньо. Експертне опитування

Коронакриза боляче вдарила по всій туристичній індустрії. Кордони тільки починають відкривати, авіаперельоти - відновлювати. Пандемія формує нові умови для туристичного бізнесу, і внутрішній начебто опиняється у виграшному становищі. Проте чи думають так туроператори?

Еспресо.TV запитало у представників галузі, що чекає на внутрішній туризм цьогоріч.

Мар’яна Олеськів, очільниця Державного агентства розвитку туризму України:

Втрати світового туризму можуть скласти від 60% до 80% залежно від того, коли будуть відкриті кордони. Україна, скоріше за все, втратить менше, тому що ми не настільки залежні від в'їзних туристів - за оцінками експертів, вони становлять приблизно 10% від усіх туристичних потоків. Зараз нам грає на руку, що в Україні переважає внутрішній туризм. 

Проте дійсно втратить Київ, бо столиця приймала велику кількість іноземних гостей, подорожуючих, бізнес-туристів. Постраждав вже і Львів через складну ситуацію із захворюванням на Covid-19.

Напевно, менше втратить Одеса - ми бачимо, що місто зараз перевантажене туристами. Якщо там не відбудеться сильного спалаху коронавірусу через недотримання туристами карантинних обмежень, думаю, у міста є хороші шанси на відновлення.

Загалом, якщо ми будемо дотримуватись обмежень і у нас не буде спалахів COVID-19, то туристична галузь має шанси вийти на кінець року з не такими великими втратами, як світова туристична індустрія.

Зараз найважче туроператорам, які працюють на в'їзний та виїзний туризм, адже кордони не скрізь відкриті. Страждає і авіаційна галузь. Незважаючи на те, що зараз відновлюються польоти, це все одно низькі об’єми.

Простіше тим, хто займався внутрішнім туризмом, вже був на цьому ринку в Україні. Багато хто перепрофільовується із закордонного туризму на внутрішній. Це простіше зробити меншим і гнучкішим компаніям.

Також цього літа мають хороший попит готелі, садиби, котеджні комплекси, які дозволяють проживати із дотриманням соціальної дистанції.

Щодо державної підтримки галузі, то Держагентство розвитку туризму зараз обговорює із Міністерством культури та інформаційної політики надання грантової підтримки туристичному бізнесу у сумі тих витрат, яких вони зазнали, зокрема, на виплату зарплат працівникам за час простою через карантин. Думаю, що до кінця цього місяця вже мають бути деталі.

Із системного - зараз розробляється законопроект, який дозволить знизити з 20% до 7% ставку ПДВ для засобів розміщення - готелів, баз відпочинку, санаторіїв тощо. У довгостроковій перспективі це знизить собівартість для готелів і створить більш привабливі умови для інвестицій у готельний бізнес в Україні.

Але насамперед ми маємо сформувати туристичну статистику, яка зараз відсутня. Це дасть можливість здійснити аналіз ефективності по багатьом позиціям, у тому числі і для інвесторів. Наприклад, коли сьогодні в Україну хочуть заходити світові готельні мережі, то відповідні дані вони збирають по крупинках, і ці цифри дуже відрізняються. А цього вимагає, фактично, кожна інвестиційна компанія. Вона має розуміти, який тут потенціал, який туристичний потік, звідки і так далі.

Руслан Мирошниченко, директор туроператора KrainaUA:

Чи достатньо грошей туристи витратять на курортах України цього літа, щоб сфера туризму заробила на прожиття? - Ні, недостатньо. По нашим прогнозам, буде принаймні на 50% менше, ніж минулого року. У порівнянні з минулим роком постраждають усі, нестача буде досить великою. Якщо порівнювати туроператорів, трішки більше можливостей буде у тих, хто займається внутрішнім туризмом.

На ринку внутрішнього туризму спостерігаємо єдину тенденцію - люди обирають короткі тури, одноденки - максимум дводенки. Люди поки не ризикують їздити в екскурсійні поїздки тривалістю 3-7 днів.

Ще одна тенденція - в умовах карантину люди не довіряють залізниці, натомість погоджуються їхати автобусом. Літак - не вихід: внутрішні авіаперельоти неймовірно дорогі, люди не можуть собі це дозволити.

Українці обирають релакс-відпочинок в горах чи біля моря, але їздять туди самостійно, без звернення до туроператорів.

В цьому сенсі український ринок дуже сильно відрізняється від світового своєю дикістю. Дикістю в якому плані? Готелі не готові співпрацювати із туроператорами на достатньо вигідних для операторів умовах. Вони готові давати знижки тільки у низький сезон, а у високий - відмовляються.

Це буде продовжуватися, поки не з’явиться суттєва конкуренція серед готелів. У нас дуже не вистачає готелів середнього класу, середньої якості і курортів середнього рівня. Це те, що у цивілізованих країнах складає 70% від загальної кількості. У нас більшість готелів чи так званих гостьових будинків у курортній зоні, наприклад, на узбережжі, пропонують проживання дуже низької якості.

Загалом, найголовніша проблема туризму на державному рівні - він не є стратегічною галуззю. Ніхто не вважає, що у туризмі можна нормально заробити, саме тому туди не йдуть великі гроші.

Від держави треба, щоб вона створила умови, щоб у туризм залучалися приватні гроші. Щоб це було вигідно. А зі свого боку створювала хорошу інфраструктуру - дороги, пляжну лінію. Бо зараз вона роздерибанена на малесенькі шматочки, і багато пляжів не прибираються, а пристойні пляжі частіше за все платні.

Ігор Губіліт, директор туроператора “Відвідай”:

Чи достатньо грошей українські туристи витратять на курортах держави цього літа? - Я думаю, що недостатньо.

Тут треба дивитися, які курорти. Якщо Карпати, Львівщина, Закарпаття, то витрати будуть зовсім невеликі. Якщо 30% від минулорічних - то буде добре.

Якщо Одещина чи південна Україна - то треба дивитись по ситуації. Ніби на цих вихідних було доволі багато людей, зокрема, в Одесі. Але це на кілька днів люди приїжджали. Тих, хто їде на тижні, цього року менше, ніж минулоріч.

Швидше за все українці витратять менше грошей порівняно з минулим роком. Для цього є багато підстав. І економічна криза. Може хтось і має гроші, але через коронавірус не спішить кудись їхати.

Прогнозували, що цьогоріч внутрішній туризм буде мати найліпше, що може бути. Але це взагалі не виправдалося, тому що коронавірус не відступив. І ми навпаки бачимо, що зараз активно просувають виїзний туризм - Єгипет, Туреччина, Хорватія. І мені здається, що, можливо, навіть виїзний цього року буде у кращому стані, ніж внутрішній.

Зараз спостерігаємо трішки збільшену увагу до турів, де є природа. Де можна пройтися, де нема музеїв, приміщень. Наприклад, на Говерлу.

Є інтерес клієнтів до чогось нового. Є люди, які люблять подорожувати, вони не можуть жити без цього. Щоб не відбувалося, вони стараються їздити. І якщо є щось нове, цікаве - вони їдуть навіть зараз.

Олеся Бутко, керівник напрямку Україна туроператора Join UP:

Ми вже зараз фіксуємо стабільний попит на внутрішні напрямки відпочинку. Популярними сьогодні є  сіті-брейк-тури - поїздки на кілька днів у інші міста, оздоровчий туризм, а також відпочинок на морі та у горах. 

Ми рекомендуємо кілька варіантів напрямків для пляжного відпочинку: Затока в Одеській області, Коблеве у Миколаївській області, Залізний порт у Херсонській області, Кирилівка у Запорізькій області.

Туризм – недооцінений актив України. В Україні, за словами голови Державного агентства розвитку туризму, галузь становить близько 1,5-3% ВВП (тут варто порівняти із світовим внеском – 10%, щоб зрозуміти, що рухатися нам є куди).

Проблему недостатнього розвитку внутрішнього туризму в Україні потрібно вирішувати на двох рівнях: учасників ринку та держави. 

Туроператори та інші учасники ринку (перевізники, готельєри, ресторатори, інші надавачі послуг) повинні турбуватися про власний продукт: перейматися його якістю, цікавитися трендами на світовому ринку, вчитися комунікувати з клієнтом і доносити до нього чесну та цікаву інформацію. Паралельно із розумним ціноутворенням, необхідно впроваджувати зручні технологічні засоби пошуку та бронювання послуг.

Павло Григораш, виконавчий директор Української асоціації туристичних агенцій:

На мою думку, у внутрішнього туризму цього сезону досить непогані перспективи в першу чергу для турів вихідного дня. Тобто це тури на кілька днів, коли можна поїхати, відпочити і повернутись назад.

Якщо ми кажемо про організований пляжний відпочинок, то тут є декілька проблем. В Україні небагато засобів розміщення, які відповідають міжнародним стандартам якості і очікуванням туристів, які відпочивають за кордоном і не можуть цього зробити цього літа.

Враховуючи, що таких засобів розміщення небагато, сезон порівняно короткий, - відповідно, ціни на таке проживання досить високі. Якщо порівнювати із прямими масовими конкурентами по пляжному відпочинку - це Туреччина і Єгипет, - то українські засоби розміщення будуть не дешевші. А якщо порахувати додаткові послуги, які включені в готелях за кордоном, all inclusive той самий, якісь аквапарки, то виходить, що в Україні дорожче. Цьому є об’єктивні причини, але тим не менш. Відповідно, якщо буде вибір - полетіти до Туреччини, чи полетіти в Затоку, то більшість, напевно, обере Туреччину. Тим більше, що з 1 липня відновлюється авіасполучення. Жодної обсервації ані по прильоту, ані по поверненню не потрібно.

Щодо гірського туризму все аналогічно. Хороших засобів розміщення небагато. І ціни досить високі: якщо порахувати на тиждень відпочинку із харчуванням, проїздом, якимись розвагами - виходить не дешевше, ніж за кордоном.

Внутрішнім і в'їзним туризмом треба займатися системно. Це досить довгий процес, і його треба почати проходити - незалежно, чи є у нас проблеми із виїзним туризмом.

Треба вкладати гроші і в засоби розміщення, і в інфраструктурні проекти. Це не тільки дороги, це і об’єкти поряд з готелями - ресторани, розваги, атракціони.