За освітою фінансист, закінчив Києво-Могилянську академію, стажувався у Верховній Раді при комітеті фінансів. Також стажувався у Швеції за програмою для топ- менеджерів європейських компаній.
У ефірі програми “Еспресо: капітал” на телеканалі Еспресо Олександр Бондаренко розповів про проблеми області, співпрацю із центральною владою та планами втілення амбітних проектів. Ведучий програми - Андрій Яніцький, директор Центру журналістики Київської школи економіки.
Які головні економічні проблеми в Дніпропетровській області сьогодні?
З початком COVID-19 на перший план вийшли саме економічні проблеми і недостатнє надходження податків до всіх місцевих бюджетів: і обласного, і місцевого, і ОТГ, скрізь є невиконання. До речі, в обласному бюджеті найгірша ситуація. В ОТГ в рамках децентралізації ситуація найкраща.
З чим це пов'язано, що це за податки?
Зі структурою податків. Структура податків в ОТГ краща і більш стабільна і стала, ніж в області. В області це податок на прибуток, який, у порівнянні з минулим роком, скоротився у півтора-два рази у провідних компаній, тобто прибутків стало менше. Основна складова - ПДФО (податок на доходи фізичних осіб). Він більш-менш сталий і в області, і в містах. Тут ситуація краща.
Але все одно скорочуються надходження цього податку, бо скорочують людей?
Ні, ми навіть бачимо збільшення в порівнянні з 2019 роком. Шість місяців проти шести місяців - теж є позитивна динаміка.
Наш регіон металургійний, важка промисловість дуже велику складову має. Тому податок на надра, рентні платежі складають суттєву частину бюджету. Саме ця складова теж впала.
Ми бачимо структурні зміни протягом цього року, і звичайно ми працюємо над тим, щоб збалансувати і фінансово спрогнозувати як ми вийдемо на четвертий квартал, як я закінчу 20-й рік. Тобто ми кожного дня збираємося з фінансистами і економістами.
Якщо говорити про відносини з центром. Я знаю, що постійно між регіонами і центром є якесь протистояння. Чи вчасно центр перераховує всі гроші на місця, чи нормально ця взаємодія відбувається зараз?
У мене абсолютно нормальна взаємодія. Я спілкуюся зі всіма міністрами Кабміну, з прем'єр-міністром, з президентом, з Верховною Радою, з провідними комітетами, які в моєму сенсі є важливими - комітет ВРУ з питань транспорту та інфраструктури (тому що ми готуємося до будівництва міжнародного аеропорту Дніпра). В цьому плані комунікація і з ОП дуже плідна, регулярна, я постійно приїжджаю в Київ на наради.
Казначейство не затримує гроші?
Були невеликі затримки у середині-наприкінці квітня, якраз коли набирав хід COVID-19. Зараз немає.
Йдеться про доплати медикам, додаткові гроші для пенсіонерів?
Так. Буквально на пару тижнів ми забуксували, потім все пришвидшилось. Зараз я бачу, що дуже ритмічно і регулярно приходять і дорожний фонд, і державний фонд регіонального розвитку. Тобто не всі області навіть встигають швидко будувати згідно з фінансовими планами.
Ми опитували людей на вулицях, де б вони хотіли жити, якщо не у столиці. Опитали людей десять, і жоден на назвав Дніпро. Чому люди не мріють жити в Дніпрі?
До нас як до індустріального і економічно розвиненого центру України мають тягнутися підприємці, промисловці, бізнесмени. Якщо ви хочете побудувати успішний бізнес, якщо є якесь підприємство, ви маєте мріяти приїхати у Дніпро. Тому що у нас є всі можливості.
Тобто ви - бізнес-столиця України, як для Америки Нью-Йорк. Вашингтон - політичний центр, а Нью-Йорк- бізнес-центр? Так само ви хочете позиціонувати Дніпро?
Звичайно. Тому, що ми економічна столиця і потужний промисловий та науковий центр всієї країни.
Чому ви збираєтеся будувати новий аеропорт у 2022 році на Дніпропетровщині? Чи не зручніше іноземцям прилітати в країну одразу в Київ, нащо ж через Дніпро летіти?
Ви знаєте, я постійно спілкуюся з бізнесменами, державними та приватними підприємствами. У всіх є такий біль, що ми не можемо запросити наших бізнес-партнерів до Дніпра тому, що їм не зручно летіти спочатку до Києва, а потім робити пересадку до Дніпра. Ми не можемо організувати конференцію тощо. Якось до нас летіла голова місії ОБСЄ, але в туман на наш старий аеродром не можна сідати тому, що немає сучасної навігаційної системи - пілот не бачить, куди йому сідати, а восени постійні тумани. Це - крайня необхідність для міжнародного розвитку, для підприємств, організації бізнес-конференцій, для розвитку регіональної економіки. Тому, дійсно, до кінця 2022 року маємо побудувати і нову смугу, і абсолютно новий з нуля термінал. Тобто вже я разом з командою ОДА виділили приватному інвестору DCHgroup ділянку для будівництва терміналу і вже в вересні цього року DCH мають почати будівництво терміналу.
А DCH - це пан Ярославський?
Так, абсолютно. У нас підписаний меморандум і договір оренди землі на 49 років для інвестора з певними інвестиційними зобов'язаннями.
Ви кажете про Дніпро як центр бізнесу, але для мене Дніпро - це перш за все космічна столиця України. Коли ми побачимо пуск ракет з Дніпра в космос?
З Дніпра не побачимо, тому що там економічно недоцільно будувати майданчик для запуску - сила тяжіння не підходить, широта не та. Але я бачу великий потенціал саме у створенні спільних державних і приватних підприємств. У нас є гіганти державні - “Південне” КБ, “Південмаш”, інші підприємства, які працюють не дуже ефективно. Але є й успішні приклади державно-приватного партнерства. “Південмаш” заключив контракт на $15 млн з приватною українсько-американською компанією Firefly. І вже вони будуть спільно виробляти двигуни, до кінця 2020 року ракета-носій має злетіти з американського майданчику. Сподіваємося, це станеться через 6-8 місяців. Я спілкуюся з власником компанії. Тобто це якраз буде перша українсько-американська приватна ракета, яка винесе корисний вантаж у космос.
Конкурент Ілону Маску?
Насправді так. У них амбіція - бути конкурентами провідних приватних космічних компаній.
Може це трохи звучить некоректно, але пам'ятаєте: екс-міністр інфраструктури України Володимир Омелян теж розповідав про такі глобальні проекти. Наприклад, гіперлуп. Чи є щось зараз? Здається, були плани зробити це на заводі пана Пінчука, оскільки він труби виробляє. Щось чули про це?
Дивіться, я дуже багато їжджу по заводах і кожного тижня у мене візит на те чи інше промислове підприємство. Був на заводах пана Пінчука “Інтерпайп”, не побачив там великих обсягів тих труб для будівництва гіперлупа. Але якщо серйозно казати, ми не ведемось на якісь там масштабні проекти, які не можна реалізувати. Ми дуже прагматичні. Якщо є можливість укласти договір на $10-15 млн, треба це робити зараз і не чекати.
Приватна ракета-конкурент Ілону Маску, про яку ви казали, - реалістичний проект?
Так, вона вже будується. Вже виконується цей контракт працівниками державного підприємства “Південмаш”. Вони вже орендували приміщення і займаються там виробництвом. Тобто ми за реальний сектор економіки, за реальне виробництво. Цим треба займатися. Якщо ми можемо відкрити індустріальний парк і швидко туди запросити 3-5 компаній, які вкладуть по $3-5 млн, це не такі масштабні проекти, але це потрібно зараз робити. От ми зараз цим і займаємося: шукаємо майданчик, щоб запросити реальних підприємців.
Останнє питання якраз буде пов'язане з інвестиціями. У нас скоро місцеві вибори. Чи не впливає це на інтерес інвесторів до регіону? Чи це не впливає якось на ринок праці, галузі економіки на Дніпропетровщині?
Місцеві вибори - це завжди період трансформацій. Люди очікують нового. Тому з точки зору економіки два елемента можу виділити: вливання в медіа та галузь реклами (думаю це об'єктивно завжди відбувається) і бачу, що по Україні пішов тренд - місцева влада іноді тимчасово зменшує місцеві податки, як то на землю чи на нерухомість (але це, я думаю, тільки тимчасові інструменти). В цілому всі в очікуваннях, всі роблять певні свої економічні прогнози. Тому нам головне зараз вийти з COVID-19, щоб економіка знов запрацювала, реальний сектор машинобудування і металургія, щоб працювали на докризових показниках.