Приватизація “Дніпра”: формула з багатьма невідомими

Приватизація готелю “Дніпро” у центрі української столиці була успішною з точки зору суми угоди. Держава отримає понад 1,1 мільярд гривен (або близько 42 мільйонів доларів)

Водночас залишається багато питань щодо інвесторів. Реальні нові власники будівлі досі невідомі. Засновник української кіберкоманди Natus Vincere (Na'Vi)  Олександр Кохановський каже, що представляє пул інвесторів, але їхні імена та частки не розкриває. 

15 липня Фонд держмайна провів аукціон з продажу столичного готелю “Дніпро”. Переможцем стала маловідома ТОВ “Смартленд”, яка пообіцяла сплатити за будівлю понад 1,1 млрд гривень. Компанія обійшла конкурентів, за якими стояли відомі українські бізнесмени Степан Черновецький, Томаш Фіала, Вадим Новинський, Сергій Тігіпко та інші. 

Допоки про нових власників не було нічого відомо, у пресі їх пов’язували то з росіянами, то з професійними гравцями у покер.

Нарешті засновник української кіберкоманди Na'Vi Олександр Кохановський заявив, що він представляє пул українських інвесторів, які виграли аукціон. Ніби вони розвивають інфраструктурний проєкт, щоб зробити Київ європейським центром комп’ютерних ігор. І що у реконструкцію готелю проінвестують ще близько 500 мільйонів гривень. Група анонімних інвесторів також планує побудувати кіберспортивну арену у центрі міста та зробити багато іншого. 

Сюжет аж занадто схожий на міжпланетний шахматний конгрес у Васюках з “12 стільців” Ільфа та Петрова. Але, може, ми занадто мало знаємо про кіберспорт?

Олександр Кохановський відомий у кіберспорті як ZeroGravity. У 2019 році російський Forbes назвав його найуспішнішим кіберспортивним менеджером у регіоні СНД. 

Його команда Na'Vi ще у 2011 році виграла 1 мільйон доларів на міжнародних змаганнях із Dota-2. Але призові - це далеко не всі гроші у кіберспорті. Як у традиційному спорті, тут заробляють на контрактах зі спонсорами, а також на продажі талановитих гравців, квитків, сувенірів із символікою команди, всіляких брендованих аксесуарів для ігор. Наприклад, найдешевшу футболку з лого Na'Vi можна купити за 650 гривень.

Спонсорами можуть бути компанії-виробники гаджетів, бренди енергетичних напоїв, шоколадних батончиків, йогуртів, ліків, букмекери та ін. Кохановський - також власник компанії Dream Team, яка має на меті об’єднати різних учасників кіберспортивного ринку. 

У 2015 році Кохановський разом із партнерами створили кіберспортивну компанію ESforce, яку у 2018 році продали за 100 мільйонів доларів холдінгу USM Holdings російського мільярдера Алішера Усманова (VK.com , Mail.ru, "Мегафон" та ін.). Власне, цей зв’язок із Усмановим і може бути причиною чуток про російські інвестиції у “Дніпро”.

Сам Кохановський стверджує, що готель купляли не за російські гроші. Ймовірно, це може бути правдою. Наприклад, він з партнерами міг витрачати залишки коштів, які отримав від Усманова. Але насторожує, що Кохановський не каже про це прямо, не розкриває імена реальних інвесторів та їхні частки у проєкті. 

В інвесторів можуть бути різні причини для того, щоб приховувати свої імена, не обов’язково російський паспорт. Можливо, заможні люди просто не хочуть бачити свої прізвища у пресі. Але точно можна стверджувати, що йдеться про дуже ризиковану інвестицію. Здається, що бізнес-логіки у купівлі готеля “Дніпро” немає, компенсувати такі гроші у найближчі роки нереально. Готельний бізнес, особливо в Україні, не є високоприбутковим, навіть якщо обладнати готельні номери гаджетами для геймерів.

Фонд державного майна вже поспішив заявити, що покупець “пройшов повну перевірку і відповідає всім вимогам до покупця, передбаченим законодавством України”. Тобто сам покупець не з Росії та купував готель не за російські кредитні кошти. Сподіваємося, що Фонд не помилився. Бо якщо бізнес-логіку у такій угоді побачити складно, то якраз політична логіка в такій угоді в умовах російсько-української війни є. 

Днями КДБ Білорусі затримали понад 30 представників російської часної військової компанії “Вагнер”. Вони зупинялися у готелі у Мінську, після чого переїхали у санаторій за місто. Усього, за даними КГБ, росіяни перекинули у Білорусь близько 200 бойовиків. Якщо б у Росії була свій готель на 200 номерів у центрі Мінська неподалік від місцевого урядового кварталу, то ще невідомо, чи помітили би “туристів” місцеві спецслужби.