
Печерський суд став на бік братів Суркісів у справі проти ПриватБанку. Як експерти оцінюють це рішення
Печерський районний суд 2 вересня за головуванням судді Сергія Вовка ухвалив рішення про примусове стягнення з ПриватБанку майже 10 млрд грн на користь компаній братів Суркісів
У Міністерстві фінансів вже заявили, що оскаржуватимуть судове рішення.
Експерти у коментарях для Еспресо пояснили, які саме гроші намагаються відсудити брати Суркіси та чому рішення суду викликало обурення.
Тарас Козак, президент інвестиційної групи “Універ":
Наскільки я знаю, письмового рішення ще немає, є тільки усне рішення про те, що виконавча служба повинна витребувати у ПриватБанку суму 350 млн доларів чи приблизно 10 млрд грн, і в якості забезпечення віддати її братам Суркісам. Йдеться про забезпечення їхнього позову чи позову, який представляють офшорні компанії. Ці кошти, мовляв, повинні належати тим офшорним компаніям.
Це рішення досить дивне, на мій погляд, хоча я не є юристом. Але на такий погляд збоку це виглядає, як гра суду на одній стороні. Це може бути дивно для світу. В Україні ми розуміємо, що у нас є суди, які виконують не закон, а побажання клієнтів. Особливо, якщо ці побажання підкріплюють якимись додатковими стимулами. Мені здається, що це один із таких випадків. Звісно, у мене немає жодних доказів.
Але якщо заглибитися у ситуацію із цим депозитом, то він виглядає наступним чином. Декілька компаній отримали в ПриватБанку кредити під низьку ставку. Потім ці кошти залишилися в банку, як депозити - вже під значно вищу ставку.
По кредитам ці компанії не розрахувалися. А за депозитом зараз вимагають віддати живі кошти. Після чого вони ці кошти заберуть, звісно, зникнуть, і кредити вони теж не віддадуть.
Юридично виглядає, що ці офшорні компанії, можливо, і праві - це треба вже глибоко занурюватися у цю справу. Оскільки термін повернення кредиту ще не настав, і вони мають право ще не сплачувати відсотки по кредитам.
Але ми розуміємо, що це нереальний кредит і це шахрайські дії. Не треба бути великим юристом, щоб зрозуміти: коли банк дає кредит дешево, а потім забирає ці гроші на дорогий депозит, це не є економічною діяльністю. А суд чомусь цього не вбачає. І визначає, що банк повинен віддати свої ж кошти, надані в кредит цим компаніям, назавжди.
Думаю, що ці рішення будуть оскаржені. Якщо і там рішення держави не знайде підтримку, то це дійде до Верховного Суду, де ми можемо сподіватися на справедливе рішення.
Тому що сьогодні в Україні виглядає так, що є два суди, які здатні виносити законні правосудні рішення - це Верховний суд і Антикорупційний суд, до інших судів довіри жодної.
Олександр Паращій, керівник аналітичного департаменту в інвестиційній компанії Concorde Capital:
Мені важко погодитись з думкою наших міністрів, що це скандал, зашквар і все таке. Тому що таких рішень протягом останніх чотирьох років приймалося дуже багато. І я не знаю, чим це рішення відрізняється від інших рішень. Якщо ми говоримо про всі справи Суркісів проти ПриватБанку, то ми можемо побачити, що більшість судових рішень виносилося на користь родини Суркісів.
Чим це рішення таке особливе - я, чесно кажучи, не розумію. По-перше, це рішення суду першої інстанції, яке можна оскаржити в апеляційному порядку, тому, наскільки я розумію, це рішення не є остаточним. У держави є можливість далі працювати, оскаржувати і запобігти тому, що ПриватБанку доведеться заплатити 350 млн доларів. По-друге, це рішення не є унікальним, воно випливає з інших рішень суду, які почалися ще, здається, у лютому 2017 року. Тобто на основі саме тих рішень було прийняте рішення 2 вересня.
Тому якщо наш уряд так пильнує за тим, що було прийняте якесь неправильне рішення, то, мабуть, треба починати з оскарження не рішення судді Печерського суду (хоч і скандального), а треба йти і оскаржувати ті рішення, які були прийняті до того. Я намагався знайти у Реєстрі судових рішень, чи подавала держава апеляції на рішення по справах Суркісів, які почалися ще, фактично, у січні 2017-го року - і я нічого такого не знайшов.
Прогнозувати ситуацію дуже важко. Все ж таки це має вирішуватися в суді. Принаймні, наскільки я бачу, є рішення апеляційного суду, що ПриватБанк таки повинен обслуговувати депозити, про які йде мова. І якщо це рішення не буде оскаржене в касаційному порядку та скасоване - то очевидно, що доведеться платити.
Сергій Фурса, фахівець відділу продажів боргових цінних паперів інвесткомпанії Dragon Capital:
Рішення Печерського суду означає, що судова реформа так і не відбулася, правосуддя в Україні не існує і, на жаль, судова система не працює.
Це рішення по суті є незаконним і виглядає абсолютно корупційним. Як це рішення трапилось? Якщо люди подають сто п’ятсот позовів, щоб потім відкликати всі інші окрім одного, яке потрапляє до конкретного судді. Тобто пани Суркіси подавали позов спеціально, щоб цей позов розглядав пан Вовк. І навіть не розглядаючи справу по суті суддя постановив, що українські платники податків мають заплатити українським олігархам 10 млрд грн. Це звучить досить обурливо для суспільства.
Павло Кухта, директор з політичних питань Київської школи економіки, колишній виконуючий обов'язки міністра економічного розвитку, торгівлі та сільського господарства:
Я б не хотів підміняти публічною оцінкою рішення судді - напевно, це було б неправильно. Але також ми розуміємо, що справа Привату - як більша частина дій правоохоронної і системи правосуддя стосовно закритих банків, - мали багато зловживань. Я маю на увазі всю цю велику історію із очищенням банківської системи з 2014 року. Система правосуддя однозначно допомагала виводити активи власників, які довели банки до такого стану.
Тобто правоохоронна система і система правосуддя в Україні є, напевно, ключовим елементом такої олігархічно-кримінально-корумпованої економіки, яка тут побудована. Без них це б не могло так працювати. Саме вони забезпечують, що закон не просто не працює, а працює викривленим чином: ті, хто вкрав, завжди з грошима, а вкладники залишаються пограбованими. Мені здається, що це черговий епізод, яких вже було дуже-дуже багато.
Тому й немає довіри до дій українських судів у будь-яких кейсах стосовно ПриватБанку. Є довіра до Лондонського суду, до дій американської системи правосуддя, а до української - немає як такої. І мені здається, що це велика проблема нашого суверенітету як країни - що ми не маємо в себе системи правосуддя. Якщо ми говоримо про повноцінність нашої держави. Американці мають свою систему правосуддя, яка спроможна обслужити сферу і тримати їхню економіку більш-менш чистою. Інші країни мають - навіть ми можемо їхньою системою скористатися, а у нас цього немає.
Те, що ми маємо зараз - очевидно, неспроможне чинити правосуддя.
У даному випадку йдеться про великий кейс, велику суму, і ПриватБанк - це дуже яскравий випадок. Це 350 млн доларів, які за рахунок нас з вами, платників податків, вкладено в банк, який було пограбовано. А це - пов’язані з ним особи. І суд виносить рішення, що це насправді ніякі не пов’язані особи, вони абсолютно праві, і наші з вами кошти їм належать.
Знову ж таки, люди не завжди знають, що відбувалося у 2014-2015 роках. Грубо кажучи, як працювала ця олігархічна банківська система в Україні? Будь-яким способом заводиш туди депозити, видаєш кредити власному бізнесу, потім їх не повертаєш.
У цій ситуації я сподіваюся, що держава буде боротися до кінця. Якщо суди у неадекватному стані, то щоб принаймні держава боролася за інтереси платників податків. Я думаю, що діючий менеджмент, діюча наглядова рада ПриватБанку будуть над цим працювати.
- Актуальне
- Важливе











