live
Супутник ASTRA-4A 12073 МГц. Поляризація-Н. Символьна швидкість 27500 Ксимв/с. FEC 3/4

Рада кілька років поспіль додає у бюджет гроші для депутатських “забаганок”, – економіст


фото: ces.org.ua
Олексій Гаманюк – дослідник у Київській школі економіки. Сфери досліджень: регіональні фінанси, децентралізація, місцеве самоврядування

Раніше працював у Центрі економічної стратегії та аналізував економічні реформи в Україні. Освіта: Київська школа економіки, щойно вступив до Боннського університету (Німеччина) на докторську програму з економіки.

В ефірі програми “Еспресо: капітал” на телеканалі Еспресо Олексій говорив про багатоквартирні будинки, про місцеві бюджети та про вплив місцевих виборів на добробут місцевих громадян. Ведучий програми - економічний оглядач Андрій Яніцький.

Пане Олексію, доброго дня. Цього тижня Кабінет міністрів України затвердив проект бюджету на наступний рік. Ви, як фахівець з регіональних бюджетів, можете сказати, скільки грошей все ж таки дістанеться регіонам?

По-перше, я би розділив ті гроші, які йдуть на регіони, на такі загальнодержавні функції, тобто освіта, медицина. Ці гроші йдуть на конкретні цільові справи. Але також є так званий бюджет розвитку. І от найцікавіше спостерігати за тим, як він розподіляється. Цього року виділили на цей бюджет розвитку 9 мільярдів, наприклад. Зараз це називається фонд регіонального розвитку. Він розподіляється відповідно до чисельності населення, а також відповідно до того, чи область є біднішою, чи багатшою відносно інших областей. Тут, здавалося б, все нормально, але з року в рік з’являється так звана субвенція на соцеконом, на яку розподіляють гроші з цього фонду.

Це у нас трохи складно. Тобто, мало б воно розподілятися все за формулою, а кожного року виявляється якась додаткова субвенція, яка не за формулою розподіляється.

Так. От уявіть собі, у вас є два мішки з грошима, і вони йдуть на одну функцію. Логічно було б їх об’єднати, але один мішок з грошима розподіляється за чітким правилом, а другий – можна сказати, для своїх регіонів.

Тобто деякі регіони отримують більше грошей, а інші менше?

Так. І причому, ті хто більше отримують, системно з року в рік, при будь-якій владі – це ті регіони, там де є провладні депутати мажоритарники, або ще до мажоритарної системи було, коли в регіонах обирали місцеву владу з тої партії, яка при владі.

За Януковича це була Донецька область.

Так, за Януковича Донецька область. За попередньої влади Вінницька область завжди була в лідерах, не завжди першою, але завжди в топах. І цього року, вже теперішня влада, – на другому місці Дніпропетровська область за обсягами субвенції на одну людину. Це при тому, що Дніпропетровська область є однією з найбагатших в Україні. Тобто, це не та область, яка найбільше потребує цих фондів розвитку.

Ми кажемо про гроші, які депутати фактично розподіляють на свої округи?

Так. І вони фактично потім витрачають їх на якісь лавочки, дитячі майданчики, на всякі дрібні речі, щоб потім більше можна було повісити табличок за сприяння якогось народного депутата.

У 2021 році багато таких грошей?

У 2021 році, ви можете мені сказати, що є цей фонд регіонального розвитку, який розподіляється за формулою, і ось поки що гроші виділені тільки на нього. Вони зараз ще не перерозподілені на цю субвенцію на соцеконом. Начебто перемога, але я вам скажу, рано пити шампанське, тому що всі минулі роки, – не всі, але останні кілька років, – ситуація така: спершу виділяються гроші на цей фонд, який гарно розподіляється між регіонами. Але потім з’являються народні депутати, які кажуть, що дуже треба включити в бюджет цю субвенцію, і потім перерозподіляють частину грошей із цього фонду на цю субвенцію. Логіка тут політична.

Уважно дивимося на друге читання. Чи з’явиться там цей фонд, який розподіляється не по формулі, а за політичними забаганками. Якщо говорити про регіональний бюджет, уже у відриві від центрального бюджету, ми кажемо про місцеві, наповненість місцевих бюджетів, про те, наскільки вони стали більшими за централізації. Чи справді децентралізація так допомогла місцевим громадам, що вони стали жити багато?

Ви знаєте, так. Це можна прослідкувати по податках, які сплачують у громадах, і які сплачують у районах. Зараз ви знаєте, у нас є території, об’єднані у громади, а є території, які в цьому році залишаються не об’єднаними у громади.

Звичайні райони, це  як раніше були?

Так. І вони платять податки в районний бюджет, а не в бюджет громади. Таким чином ми прослідкували, як змінювалася динаміка сплати податків до створення громади, коли в район платили, і після створення громади. По факту, і податок на доходи фізичних осіб, це те що ми зі своєї заробітної плати сплачуємо, і єдиний податок, це той який підприємці платять. Вони зростають, їх сплачують більше, коли створюється громада. Це, насправді, логічно.

З одного боку це може бути більш інвестиційно привабливі умови, коли місцева влада в кращих відносинах із бізнесом, коли не треба їздити в райцентр для вирішення якихось питань, коли є тут представник місцевої влади, з яким можна вирішити всі адміністративні питання.

Ну принаймні ти бачиш на місцевому рівні, як витрачаються твої кошти.

Другий момент це те, що бізнес міг повиходити з тіні. Чому? Тому, що якщо ви платите в райцентр, кудись, – ці гроші невідомо куди витрачені, тобто може вони витрачені і правильно, але ви не бачите куди вони витрачаються. Тоді сидить підприємець і думає, що можливо мені варто якось «оптимізувати»: не сплатити  стільки, скільки потрібно.

Проте, коли ти бачиш, що ти заплатив податки, – і от у мене тут дорогу зробили, то в принципі, є сенс заплатити, тому що ти бачиш, куди витрачають ці кошти.

Місцеві вибори вже, як то кажуть, на носі. Чи впливає насправді наш добробут від того, кого ми обираємо в місцеву владу? Я розумію державний бюджет, ми обираємо депутатів, вони розподіляють цей великий, як-то зараз кажуть депутати, «пиріг». На місцевому рівні ці гроші, ми можемо на них якось впливати?

Абсолютно. Тому що зараз громади отримали повноваження, вони були протягом усієї реформи децентралізації. Зараз у нас вся територія України уже буде розділена по громадах. У нас уже не буде тих територій, які не об’єднані в громади. І громади мають досить великі повноваження. Це і освіта і медицина, тобто школа, місцева лікарня. Це все буде в повноваженнях громади.

Давайте зайдемо з іншого боку. А як сильно можуть місцеві депутати нашкодити? Ось якщо я обрав не такого депутата, поганого депутата. Що він може найгірше зробити з грошима громади?

Ну ось дивіться. Якщо ви землевласник, то він може встановити вам більшу ставку земельного податку. Якщо ви фізична особа-підприємець, то може встановити ставку єдиного податку більше. Якщо у вас є квартира більше 60-ти квадратних метрів, або будинок більше 120-ти квадратних метрів, він може встановити податок на нерухомість. Відповідно, це буде бити по вашій кишені залежно від того, як вирішить місцева рада. І от питання: а куди ці гроші підуть? Він може так само ставити дитячі майданчики, як депутат, який хоче повісити собі вивіску перед виборами, що це за гроші платників податків, але написано за сприянням народного депутата.

Під контролем!

Під контролем, звичайно. Але місцева влада, якщо вона дійсно дбає про добробут мешканців, вона має подумати про ті ж самі лікарні, про дороги, про якусь інфраструктуру, очисні споруди і так далі. Тобто це мають бути такі речі, які дійсно розвивають громаду, а не просто там поставити майданчик і все.

Добре. Перейдемо до іншої теми, поговоримо про багатоквартирні будинки, управління багатоквартирними будинками. У вас дослідження на цю тему було.

Опитані нами люди критично налаштовані щодо управління багатоквартирними будинками самостійно. Як ви можете прокоментувати це?

Ви знаєте, я колись намагався створити ОСББ у своєму будинку, і я можу на своєму прикладі це розказати. Є дві причини, чому люди бояться створювати ОСББ. Перша – це як от один із опитуваних сказав, що держава нам ніколи нічого не зробить в будинку. Він, в принципі, правильно сказав, тільки висновок, що не треба тоді брати на себе відповідальність. Але дійсно, люди чекають, що держава прийде і за них щось зробить. І я часто чув при спілкуванні з мешканцями таку фразу, що держава нам повинна. Це така радянська ще фраза. Це перший момент, чому люди не хочуть брати відповідальність за свою, по факту, власність.

Правда. Держава нам не ремонтує автомобілі, якщо є в приватній власності. Це дуже дивний аргумент. А другий аргумент?

А другий аргумент, люди бояться, чи дійсно це буде вигідно. Тобто, де витрати зменшаться, а де витрати збільшаться. І зараз наше дослідження якраз може дати відповідь на це питання.

От скажіть, людина сказала в опитуванні, що зекономити неможливо.

Правильно. Людина сказала, що не можна зекономити, тому що тарифи фіксовані. Тарифи дійсно фіксовані, але можна скоротити споживання, зокрема, якщо мова йде про опалення.  Ми проаналізували 8 тис. київських будинків, і з них 10% це ОСББ, а 90% – це не ОСББ.

І в тих десяти відсотках, де створили ОСББ, вони за опалення платить менше. Якщо це старий будинок, вони платять менше на 22%, якщо це новий будинок, то вони платять на 30% менше.

Чи це означає, що це тарифи менші для них? Ні. Просто вони менше споживають. Наприклад, у теплі дні у березні, от у мене в будинку таке трапляється, що батарея гріє, але сонячно, тепло, і всі відкривають вікна, тому що спекотно в квартирах. У такі дні в ОСББ зазвичай просто прикручують опалення і менше споживають.

Так само, якщо почати якийсь процес термомодернізації будинку, встановлення індивідуальних теплових пунктів, заміна вікон. Це все також впливає на споживання тепла, і відповідно мешканці, там де є ОСББ, вони платять менше, і це показує наше дослідження.

Отже, ви довели на цифрах, що ОСББ створювати вигідно, принаймні в нових будинках дуже вигідно. А що робить держава, щоб донести людям цю інформацію, перевести їх зі старого управління будинками на новий формат?

Ви знаєте, тут є суперечлива політика держави. З одного боку, є місцева влада, яка запроваджує програми 70 на 30, там де 30% капітального ремонту платять мешканці в ОСББ, а 70% капітального ремонту робиться за рахунок місцевого бюджету. Це, до речі, як казав той чоловік, що держава не зробить капітального ремонту, повністю не зробить, але можна податися на цю програму і отримати принаймні частково капітальний ремонт.

Але з іншого боку держава може робити ведмежу послугу цим будинкам. Тому що та субвенція на соцеконом, про яку я говорив на початку (це та, яку депутати-мажоритарники розподіляють на свої округи) – іноді вони не майданчик ставлять, а  іноді вони там роблять якусь термомодернізацію будинку, якісь вікна поставити в будинок чи ще щось.

То все ж таки, вони комусь будинок ремонтують, але всі інші думають, що може і до них черга дійде і не створюють ОСББ.

Так. Але я вам наведу цифри. Цього року лише на 17 будинків виділено кошти в рамках цієї субвенції. Тобто, це очевидно, що це там, де люди випросили в депутата ці кошти – і отримали. Але це тільки 17 будинків.

А на програму співфінансування не вистачило на 85. Тобто, виділили на 100, але на 80 будинків не вистачило. І це не послідовна державна політика. Потрібно виділяти кошти на такі от програми співфінансування для того, щоб стимулювати людей управляти своїм будинком, а не просто сидіти і чекати, що держава прийде і щось зробить.

 

новини партнерів

26 жовтня, 2020 понеділок

26 жовтня, 2020 понеділок

25 жовтня, 2020 неділя

Відео

Введіть слово, щоб почати