Але ці надії можуть виявитися марними, якщо ми будемо вважати, що зміни у настроях громадян відбудуться самі собою. Адже потрібно пам'ятати, що Зеленський з'явився на політичній сцені України не просто так. Це - продукт олігархічного реваншу, прагнення зупинити розвиток країни, відкинути її у минуле, не допустити деолігархізації і появи конкурентної економіки. І українці, які проголосували за Зеленського, були хіба що статистами у олігархічному політичному театрі. Але при цьому не потрібно думати, що олігархи такі вже ідіоти і не розуміли, наскільки недовготривалим може виявитися їхній тріумф. Вони з самого початку не вірили у ефективність Зеленського і вже тим більше в тривалість дутої популярності колишнього телевізійного коміка. Досить згадати інтерв'ю Ігоря Коломойського, які він давав відразу ж після перемоги Зеленського. Це зараз Коломойський мовчить -а тоді був дуже говіркий. І стверджував, що про результати діяльності президента можна буде судити вже за рік-півтора. Те, що Коломойський не дає ніяких оцінок зараз, ще не означає що нічого не бачить. А означає, що він знаходиться у пошуку нових варіантів для збереження своїх позицій і позицій своїх “колег” по олігархічному клубу.
Нам будуть намагатися запропонувати нову популістську альтернативу. Ми можемо її ще не помічати як не помічали Зеленського, коли він грав у серіалі “Слуга народу” і могли вважати що це тільки кіно, а не технологія олігархічного реваншу. Але це не означає, що нової популістської альтернативи не буде. Буде! Тим більше, що явка на місцевих виборах явно продемонструвала розчарування більшості населення у існуючих політичних проектах. З цим-то населенням олігархи і будуть працювати, щоб запропонувати йому нові пустушки в кольорових обгортках - пустушки, які дозволять їм зберігати вплив і владу у країні, прирікаючи інфантильних прихильників своїх симулякрів на бідність і безвихідь.