Додон - один з найбільш одіозних політиків на пострадянському просторі, який не приховує своєї залежності від Кремля, навіть хизується «особливими відносинами» із російським президентом Володимиром Путіним. Сказати, що Додона не бентежить фактична окупація частини території його країни Російською Федерацією, мало. Додон не так давно разом із очільником самопроголошеної Придністровської Молдавської республіки Вадимом Красносельським відзначав у Бендерах російське державне свято, День народної єдності. Тоді молдавські спостерігачі охрестили цю зустріч «святом маріонеток».
У Маї Санду інший погляд на майбутнє її країни. Колишній прем'єр дотримується проєвропейського курсу і виступає за боротьбу з корупцією і олігархією. Додон і його російські покровителі скористалися цією позицією Санду і проєвропейських сил в цілому, коли запропонували об'єднатися для боротьби з неформальним правителем країни олігархом Владом Плахотнюком. Об'єднання виявилося результативним, а Санду очолила новий молдовський уряд. Але, на щастя для неї, союз з путінськими маріонетками був недовгим. Уже за кілька місяців Додон домовився з колишніми соратниками олігарха і розірвав коаліцію з проєвропейськими силами. Молдова взяла курс на Кремль.
Так що пояснювати, на чиєму боці можуть бути українські симпатії, не доводиться. З одного боку - Додон, який фактично визнав російську окупацію Криму і з яким не хочуть зустрічатися українські президенти. З іншого - Санду, яка один з перших своїх візитів на посаді прем'єра здійснила до Києва для переговорів з українськими керівниками. І у Санду зараз з'являється реальна можливість перемогти Додона. Хоча й не буде так просто. На третьому місці за підсумками виборів з 16,90 відсотка голосів виявився мер міста Бєльці, популіст Ренато Усатий, який, правда, теж схиляється більшою мірою до Росії, ніж до Заходу. Але у Росії Усатого оголосили у міжнародний розшук, а Додона він просто люто ненавидить. І тому навіть у проєвропейського претендента є зараз можливість поборотися за його електорат.