Фройд під кайфом, снайпери на Майдані, смерть у підвалі – 5 книг, які протримають у напрузі до останньої сторінки
Психологічна напруга, яка не зникає під час читання цих книжок, викликана не лише описом подій, серед яких і апокаліпсис наших днів, і диктатура майбутнього
Професійна вправність авторів, сюжетна динаміка, стилістична вишуканість – ось що насправді робить з цього чтива бестселери, задовольняючи будь-який читацький смак.
Ганс-Мартін Ломанн. Зіґмунд Фройд. – К.: Видавництво Жупанського, 2020
Біографія батька психоаналізу в цій книжці – не просто формальний опис його життя, але насамперед прискіпливе дослідження, зроблене відомим німецьким автором. Читаючи про це, весь час очікуєш на якесь сенсаційне відкриття, що тримає у напрузі до самого кінця. Раннє дитинство, роль матері, батька і няні, яка її заміняла. Юнацькі роки в Парижі, пристрасть до кокаїну, який, як писав герой оповіді до нареченої, робить його сміливішим і балакучим, знайомство з Юнгом, перші й подальші праці. Загалом автор висвітлює постать свого героя як через контекст епохи і зв’язок, зокрема, літератури з психоаналізом на початку ХХ століття, так і через детальний аналіз його наукових робіт. Утім, жодних скандальних випадків з біографії Фройда – через дитячу сексуальність чи юнацьку залежність від наркотиків – у книжці не виокремлено, оскільки всю увагу приділено виключно інтелектуальному життю головного героя. По суті, його історія сприймається як один роман – з епохою, наукою, життям.
Валентин Бадрак. Собор. Киевский перекресток Вильгельма Котарбинского. – К.: Брайт Букс, 2020
Історія не лише мистецького Києва ХІХ століття розкривається у цьому епічному та психологічному романі зовсім з іншого боку й під іншим ракурсом. Розглянута крізь призму філософської вдачі та хисту провидця головного героя – польського живописця Вільгельма Котарбінського, який прожив у Києві понад тридцять років – історія обростає у романі безліччю розкритих таємниць, тонким мистецьким і соціокультурним аналізом. Пригоди в романі розгортаються довкола розпису Кирилівської церкви і Володимирського собору, якому головний герой присвятив вісім років, а також містичного зв’язку з художником Врубелем. Очима Котарбінського ми бачимо і творчу атмосферу того часу, і дізнаємося про життя колег-художників Михайла Врубеля, Віктора Васнєцова, Михайла Нестерова, Павла Свєдомського та інших, а також оцінюємо унікальну роль керівника розписом собору видатного Адріана Прахова і його дружини Емілії, в яку були закохані й портрети якої писали кращі мистці тієї епохи. Крім того, картина тогочасного імперського "все благоденствує" показана зовсім в інших "малоросійських" кольорах, і це головний герой зауважив ще в Римі, в якому вчився, і з якого, власне, прибув. "…В Риме, сосредоточенный на своем созревании как творца, Вильгельм позабыл, что его Родину бесцеремонно клюет имперский двуглавый орел. Из Украины, или Малороссии, как навязывал Петербург, боль Польши виделась отчетливее и острее - сквозь призму украинской боли. Художнику вдруг со всей ясностью открылось значение того, о чем он прежде никогда не думал, - насильственная русификация Украины и Польши, Валуевский циркуляр, Эмский указ и прочее, что было спрессовано в одной емкой фразе имперского министра Петра Валуева: “Украинского языка не было, нет и быть не может, а кто этого не понимает - враг России".
Сергій Постоловський. Диктатор. – Х.: Фоліо, 2020
…Хто застрелив Політковську в Москві? Хто палив людей у Будинку Профспілок в Одесі? Хто вбивав людей на Майдані? Хто ліквідував бен Ладена і заручників у Беслані? Як саме захопили Крим і Донбас? "Неіснуючі солдати неіснуючої армії віддаватимуть свої життя, аби Москва тішилася перемогами", - констатують у цьому незвичайному романі, звідки ми дізнаємося про справжніх замовників усіх "революцій", про 2014-й і навіть 2021-й роки в інтерпретаціях 2068-го, коли й відбуваються події у цій історії. Яка, додамо, до приходу Диктатора до влади, творилася лише з-за кордону. «- У вас є такий кандидат? - запитав С’юті, і тиша повисла у залі. - У нас буде такий кандидат, - після тривалої паузи мовив чоловік з Білого дому", - дізнаємося ми про події 2018 року. У такий спосіб тривають спогади діда головного героя, який усе життя був поруч із Диктатором, який жив, як середній клас, якого любили бідняки, даючи згоду на розстріли і розправи, і який умів витягти Україну з колапсу, перемігши корупцію, згуртувавши довкола себе справжню команду. В який спосіб? " - Багато було крові. Але тільки так! - сказав того вечора мені дід, - згадує оповідач, - і стиснув свій кулак, в якому ще жевріла чоловіча сила і мужність".
Вікторія Авеярд. Багряна королева. – К.: Наш Формат, 2020
За сюжетом цієї популярної антиутопії, перекладеної 39 мовами світу, сімнадцятирічній Марі Барров усе життя не щастить. Вона народилася в радіоактивній пустці постапокаліптичного світу, та ще й у його найупослідженішому прошарку багряних. Її ось-ось відправлять на нескінченну війну, з якої не повертаються, а найкращому другу вже не вдалося уникнути цієї долі. Мара не належить до панівної еліти з надприродними здібностями, вона надбала небезпечних ворогів, які впевнені: ця дівчина може зруйнувати усталений світовий лад. Несподівано для себе Мара опиняється у вирі політичних інтриг і таємного руху спротиву й незабаром розуміє, що саме вона може змінити хід історії. Вона ні в чому не може бути певною, крім того, що революція неминуча, а зрадити може кожен. Палка шанувальниця "Володаря перснів", "Гаррі Поттера" та "Пісні льоду та полум’я", авторка почала писати цю книжку в 22 роки, після чого "Багряна королева" майже одразу здобула шалену популярність у молоді, отримала нагороди South Carolina Book Award та Lincoln Award за найкращу підліткову книжку та стала світовим бестселером.
Роман Стех. Дідько знає його. – К.: Зелений Пес, 2020
Незвичне у цьому романі жахів навіть не те, як автор поводиться зі стандартним, здавалося б, сюжетом у цій жанровій ніші, а та динаміка у зовсім малодосліджених галузях жанру, в якою він веде свою оповідь. Тож, за сюжетом, компанія друзів вибирається на відпочинок у Карпати, де зупиняється на першій-ліпшій гостині, і де й трапляються жахливі речі у звичному дусі психологічного трилеру з детективом. Знайдений у шухляді оберіг часів Трипільської культури, смерть за загадкових обставин володаря знахідки, зв’язок із впливовими олігархами, які мають до цього стосунок – усе це сплітається у неабияку інтригу, обіцяючи шалений розвиток подій. "Хрест справді був величезним, майже на всю долоню, - уточнює герой роману. - Придивившись краще, я нарешті зрозумів, що з ним не так – на ньому не було розп'яття. Замість звичного тіла Ісуса, що помирає від завданих йому ран, цей екземпляр міг похизуватися лише якоюсь мережкою незрозумілих ліній, зігнутих під прямим кутом. Я взяв Максову знахідку в руку та спробував оцінити її вагу. Грамів сто, не менше. Певно, срібло. І візерунок такий дивний, щось нагадує..."
- Актуальне
- Важливе