13 листопада 2020-го року Господарський суд міста Києва затверджує "мирову угоду" між 4-ма компаніями: ЗАТ "Укренергозбут", ПАТ "Укртрансгаз" та двома товками - "Фінансовою компанією Фін-Інвест" і "Профі Газ". Відповідно до рішення, "Профі Газ", яка з'явилася невідомо звідки, стає власником державного газу на 2 мільярди гривень.
Допоміг "Нафтогазу" позбутися колосального державного ресурсу суддя Господарського суду Києва Сергій Балац. І до нього є багато питань.
"Суд має з’ясувати, наскільки підтверджені повноваження сторін, наскільки укладення мирової угоди є саме добровільним. І якщо в суду були якісь сумніви щодо того, що на когось здійснюється тиск або хтось укладає явно не вигідну для себе мирову угоду, то, звичайно, суд мав би не затверджувати таку угоду", - пояснює експертка Центру протидії корупції Олена Щербан.
Однак суддя Сергій Балац вочевидь керувався зовсім іншими мотивами. Власне, для нього це не вперше. Раніше цей суддя передавав під забудову територію Пейзажної Алеї, Садиби Мурашка, сквери по вулиці Гончара, знехтувавши спільно з іншими суддями практикою Верховного Суду та порушивши норми законодавства щодо охорони земель історико-культурного призначення.
Крім того, у 2013-у році саме суддя Сергій Балац дозволив подальшу забудову буферної зони Софії Київської по вулиці Олеся Гончара, 17-23. На скандальну недозведену багатоповерхівку, що руйнує тисячолітній Софійський собор, звернули увагу навіть в ООН. Однак суддя Господарського суду вирішив, що Настанови до Конвенції ЮНЕСКО про охорону культурної спадщини не є обов'язковими до виконання в Україні. Так і стоїть на цьому місці страшний багатоповерховий монстр і уже 10 років сам є бетонним пам’ятником корупції, свавіллю та безкарності.
Саме через це рішення суддя Балац згодом провалив тест на доброчесність, не пройшовши до складу Верховного суду, куди подавався 3 роки тому. Проаналізувавши інформацію щодо Балаца, Громадська рада доброчесності у своєму висновку від 1 травня 2017 р. зазначила, що виявила дані, які вказують на ухвалення сумнівних судових рішень, невідповідність способу життя задекларованим доходам, а відтак, не мають нічого спільного з критеріями доброчесності та професійної етики. Тож і оцінювання Вищої кваліфікаційної комісії суддів України Балац з тріском провалив.
Згідно з декларацією про доходи Сергія Балаца за 2019-й рік, він та його родина володіють земельною ділянкою, дачним будинком та квартирою в Хмельницькій області, а ще - трьома великими квартирами, двома автомобілями та чотирма машиномісцями у Києві. Доходи родини за минулий рік становлять 2,5 мільйони гривень. А на банківських рахунках розміщено кошти в еквіваленті 80 тисяч доларів. Цікаво, що у 2020-му році цей служитель Феміди вже тричі вносив зміни до декларації у зв’язу з суттєвими покращеннями в майновому стані.
Як би там не було, а в історію суддя Балац має усі шанси увійти не як аутсайдер кваліфікаційних випробувань чи регулятор незаконної забудови, а саме як розпорядник державного газу на мільярди гривень, котрі має отримати фіктивна фірма. Тому що в ході журналістського розслідування ми з’ясували, що корупції в цій історії значно більше, ніж недалекоглядності.
Ця історія тягнеться 20 років, відколи компанія "Укренергозбут" передала "Укртрансгазу" 418 млн куб м газу для поставки своїм споживачам. Виконати зобов'язання у повному обсязі в "Укртрансгазу" не вийшло - 305 млн куб м зникли в газотранспортній системі.
Спершу їх шукали у судах і зрештою шукати перестали. Пройшло ще 10 років і про цінний ресурс згадали знову - в 2018 р. компанію "Укренергозбут", що вимагала повернути свій ресурс, захопили рейдери. У липні 2018-го "Укренергозбут" нібито відмовляється від газу і передає право вимоги боргу з "Укртрансгазу" третій особі - такій собі "Фінансовій компанії "Фін-Інвест".
Спершу "Укртрансгаз" віддавати багатомільйонний борг невідомій компанії відмовлявся. І навіть звертався з заявою до ДБР та НАБУ.
"Укртрансгаз звернувся з заявою до Державного бюро розслідувань та Національного антикорупційного бюро України з проханням не допустити заволодіння коштами акціонерного товариства у розмірі 2,3 мільярди гривень … на виконання судового рішення, винесеного Арбітражним судом міста Києва у 2007-му році. Укртрансгаз розцінює таке рішення як неправомірне, а спільні дії двох приватних компаній - такими, що можуть мати ознаки шахрайства", - зазначено в прес-релізі "Укртрансгазу" від 21 січня 2020.
Однак, позиція "Укртрансгазу" дивовижним чином змінюється і за кілька місяців "Фін-Інвесту" перераховують більш як 226 млн грн. А щойно в схемі з'являється така собі ТОВ "Профі Газ", що раніше ніколи не фігурувала у взаєминах сторін справи, "Укртрансгаз" вже не заперечує, аби державні 305 млн кубометрів газу розпочали мандрівку до рук ще вчорашніх "шахраїв".
13 листопада 2020-го року ПАТ "Укртрансгаз" йде на "мирову угоду" з ЗАТ "Укренергозбут" та двома товками - "Фінансовою компанією Фін-інвест" і "Профі Газ". При чому, право вимоги державного палива дивним чином переходить саме до "Профі Газ", яка з'явилася в справі буквально з повітря.
Відтоді господарські взаємини перетворюються на оборудку. Так, у попередньому розслідуванні "Як "Нафтогаз" збагатив фіктивну фірму на 2 млрд грн і чому всі сліди ведуть до Андрія Коболєва" журналісти з’ясували, що залучений у схему нинішній вигодонабувач - ТОВ "Профі Газ" - є цілковито фіктивною компанією, в якій за короткий час відбулася низка змін директорів та власників, які видаються лише номінальними. За лічені дні після мирової угоди компанія тричі змінила і місце реєстрації.
Статутний капітал фірми становить 2600 грн, а її номінальним бенефіціарним власником впродовж тривалого часу був такий собі Олександр Терлецький з села Миронівка Вінницької області, котрий, згідно з даними youcontrol, також є власником у 134-х інших компаніях, учасником в 263-х і керівником у 117-и. Раніше Центр протидії корупції наводив Терлецького як приклад фіктивного бенефіціара.
Найімовірніше, такими самим фіктивним власником "Профі Газу" потім став і такий собі Юрій Деревецький, коли компанією заволоділо ТОВ "Енердж сістем". Згідно з даними youcontrol, в цілому цей чоловік з селища Лисянка Черкаської області керує або володіє 392-ма компаніями. При цьому Терлецький і Деревецький регулярно змінюють один одного в своїх фірмах. А ТОВ "Енердж сістем" взагалі виявилась фігурантом кількох кримінальних проваджень у справах про рейдерське захоплення інших компаній та з реальним судовим вироком про обмеження волі на 2 роки щодо однієї з учасниць схеми.
У червні 2020-го ТОВ "Профі Газ" вчергове переписали на іншу людину - 35-річну Анну Бурову. Втім, щойно запрацювала мирова угода - фірму знову перекинули на інших людей. Від 30-го листопада директором "Профі Газу" призначений Євгеній Джангірян - син віце-президента федерації регбі України Георгія Джангіряна. Бенефіціарами "Профі Газу", між тим, стають житель Борщагівки Олександр Вікторович Ємельянов та Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Прайм-фінанс", засноване лише у листопаді 2020-го року, вочевидь під реалізацію схеми з одержання державного газу.
Не менш цікавою виявилась і інша фірма, що фігурує у мировій угоді між чотирма компаніями. Дослідивши історію ТОВ "Фінансова компанія "Фін-Інвест" та осіб, котрі в ній фігурують, ми дійшли висновку, що це - така ж сама фіктивна структура, як і "Профі газ".
Експертка Центру протидії корупції Олена Щербан здивована - чому всі ці факти досі не стали об’єктом уваги правоохоронних органів?
Як нам вдалося з’ясувати, "Профі Газ" та "Фін-Інвест" пов’язані між собою не лише мировою угодою. Згідно даних держреєстру, керівником "Фін-Інвесту" є такий собі Руслан Балабан. До листопада 2018-го року він був директором іншої компанії - "Максі капітал груп", після чого на цій посаді його змінив вже добре відомий нам Євгеній Джангірян.
Вивчаючи досьє цієї компанії, можна чітко візуалізувати аферистичну змію, яка сама себе кусає за хвіст. Бо ж засновником "Максі капітал груп" виявилась фірма "Кінг-медіа", яку "Максі капітал груп" і заснував.
Вочевидь, фірми, пов’язані із отримувачем газу на 2 мільярди, породили одна одну, щоб - немов в каламутній воді - приховувати махінації. Однак, це їм вдавалося не завжди. До наших рук потрапили цікаві документи - матеріали кримінального судочинства дворічної давнини, в котрих Головне управління ДФС у Рівненській області встановило факти суттєвих фінансових правопорушень та ухилення від сплати податків. Внаслідок оборудки ТОВ "Кінг-медіа" та "Фінансової Компаніії "Максі капітал груп" Євгенія Джангіряна держава недоотримала податків на майже 1 мільйон 800 тисяч гривень. Ці фірми, як і десяток інших, в судовій ухвалі називаються такими, що мають ознаки фіктивності.
Ми з’ясували, що фінансова компанія "Фін-Інвест", як і нинішній вигодонабувач мирової угоди - "Профі Газ" зараз зареєстровані за однією адресою - Київ, Проспект Перемоги 49/2. Це територія заводу "Більшовик". Колись тут будували промислові машини та великовантажну техніку. Нині ж - технічно будують схеми шахрайств.
"Виникає питання до пана Коболєва - як це так взагалі сталося? Мені важко уявити, що такі величезні суми грошей державні компанії "не догледіли" або прийняли рішення не в інтересах акціонерів, а в інтересах приватних суб’єктів, з якими вони мали взаємодію", - зауважує співголова Фонду енергетичних стратегій Дмитро Марунич.
Ми надіслали НАК "Нафтогаз" інформаційний запит, аби врешті з’ясувати позицію компанії та її голови. У відповідь - отримали відписку: "АТ "Укртрансгаз" уклав і виконав мирову угоду за позовом ПАТ "Укренергозбут" до "Укртрансгазу", де за позивачем визнано право власності на природний газ в обсязі 305 мільйонів кубометрів. Учасниками мирової угоди, окрім Укртрансгазу, виступили всі особи, які за в різні періоди мали право на стягнення означених обсягів газу. Мирова угода затверджена господарським судом міста Києва, який перевірив повноваження сторін та відсутність порушення прав третіх осіб".
Цікавим є і те, з яких ресурсів тепер "Укртрансгаз" віддаватиме 305 млн куб м палива фіктивній фірмі. Адже такими обсягами компанія не володіє. Саме тому у схемі вирішили використати державний газ, який належить "Нафтогазу України".
Для цього голова правління НАКу Андрій Коболєв прийняв рішення №418 від 2-го листопада 2020-го р., згідно з яким державний ресурс вартістю майже 2 мільярди гривень, передається "Укртрансгазу" як позика для подальшої передачі у власність "Профі Газу". І все це - за десять днів до мирової угоди.
"Мирова угода в даному випадку йде на користь цих компаній і більше того, ЗМІ повідомляють, що самі компанії фіктивні. Ця угода точно не на користь держави і не на користь державним інтересам", - зауважує експертка Центру протидії корупції Олена Щербан.
Кримінальні провадження, фіскальні махінації, неіснуючі адреси та фіктивні засновники й керівники - усе це чомусь не стало об’єктом уваги судді Сергія Балаца, котрий без жодної краплини сумніву змусив державу попрощатися з 305 мільйонів кубометрів газу вартістю близько 2 мільярдів гривень на користь примарної компанії. І відбулося це не лише за мовчазної згоди керівництва НАК "Нафтогаз України", але навіть за його участі.