Взимку газ подорожчав, споживачі отримали платіжки — і вийшли на протести, висловлюючи своє обурення. Влада взялася гасити полум’я — уряд тимчасово обмежив ціну, за якою газ можуть продавати населенню з 1 лютого по 31 березня. Так з’явилася верхня межа — 6,99 грн за кубометр газу.
Журналістка “Еспресо” Ольга Чайка запитала у експертів, чи ця постанова вирішує проблеми, які призвели до “тарифних протестів”.
Тетяна Бойко, координаторка енергопрограм громадянської мережі “Опора”:
Протести були не тільки через підвищення ціни на газ. Є кілька причин. Я думаю, основна — людям обіцяли, що тарифи будуть знижуватися, а так сталося, що сезонна ціна на газ почала зростати. Восени можна було купити паливо по 4,50 — 5,50 залежно від постачальника. Але люди не знали про такі можливості, адже уряд ніколи не піарив реформу ринку газу. Хоча експерти розуміли, що взимку ціна на газ буде зростати.
Плюс ціна на доставку. Люди взагалі не розуміють, що таке доставка газу, чому вони повинні платити за обслуговування труби, — особливо, якщо вони самі її проклали. Протягом 2020 року цей тариф за доставку фактично зріс удвічі.
Деякі облгази дійсно пустилися берега. Вони всіляко перешкоджають людям. А люди, навіть якщо і пишуть скарги регулятору, не завжди отримують адекватну реакцію. Тільки зараз, після скандалів і протестів, нацрегулятор оголосив про проведення перевірок у тих самих Лубнах, де, власне, почалися одні з найбільш масових протестів.
Власне, накопичилися всі ці проблеми.
Рішення уряду — це спроба вгамувати цей протест. Але я думаю, що це дуже короткотермінове рішення, яке може завдати більше шкоди ринку, ніж принести користі. Адже всі проблеми залишились невирішеними.
Постанова уряду криє в собі ризики. Я найбільше переживаю, чи мають незалежні гравці, які з’явилися на ринку, достатнього фінансового ресурсу, щоб пережити ці два місяці. Бо на ринку зараз близько 50 компаній, які пропонують газ населенню. Деякі пропонують газ на 30% дешевше, ніж традиційні газзбути, деякі — дешевше “Нафтогазу”.
Я думаю, що 90% українців про це не знає.
Можливо, ідея влади — перевести споживачів від компаній групи Фірташа до “Нафтогазу”, але вона погана.
Треба промотувати конкуренцію, проводити інформаційну компанію, постійно говорити про це по телебаченню, надсилати якусь інформацію через ту ж “Укрпошту”: “У вас є величезний вибір, ви просто про це не знаєте. Змінити постачальника так само легко, як змінити оператора мобільного зв’язку”. Так, потрібно буде подати копію паспорта і копію документа, що посвідчує права власності, — але це не такі великі складнощі.
Замість цього кажуть: “Ми краще виб’ємо ці компанії з ринку і всі підуть до “Нафтогазу”. Але всі не підуть.
Тим часом у Фірташа є два варіанти: піти з ринку, або звернутися до суду. Фірташ обрав другий варіант. Принаймні так заявили його постачальники — що будуть продавати за ціною 6,99, нести збитки, але звернуться до суду.
Сама постанова є юридично недолугою.
По-перше, цей документ повинен був пройти регуляторну процедуру, а він не пройшов.
По-друге, якщо вказана ціна нижче ринкової, повинні бути передбачені джерела компенсації. Визнати цю постанову незаконною дуже легко. Я думаю, найближчим часом хтось це зробить.
По-третє, закон про ринок природного газу чітко говорить, що споживачів треба захищати через механізм ПСО (покладання спеціальних обов’язків). Тут було використано інший алгоритм — фактично просто встановлена гранична ціна, і жодні спеціальні обов’язки не визначено. Це також порушення. Тобто є документ вищої юридичної сили, який говорить про інше.
Я думаю, уряд прекрасно усвідомлює, що це рішення дуже легко вибивається суді. Я думаю, що свою компенсацію Фірташ виб’є.
Мар'ян Заблоцький, нардеп від "Слуги народу", член фінансового комітету Верховної Ради:
Урядове рішення в основному вирішить проблему із незадоволенням людей, тому що у багатьох регіонах ціна на газ піднялася навіть вище, ніж 10 грн за кубометр. Плюс піднялася вартість транспортування газу, яка теж може складати близько 2 грн, а в деяких регіонах і більше.
Основна проблема, яку ми мали — це те, що приблизно 88% населення або 8 млн сімей (ті, хто опалюють свої оселі газом), обслуговуються “Регіональною газовою компанією” (РГК). “Регіональна газова компанія” — це маловідома назва в Україні, але це колишні члени облгазів, і всі вони входять до групи Дмитра Фірташа.
Ми прийняли рішення, що газ не можна продавати дорожче, ніж 6,99 грн за кубометр. Ринкова ціна на газ трошки вище цієї позначки. Це означає, що принаймні певний час приватним компаніям буде невигідно постачати газ населенню, і цей обов’язок ляже на “Нафтогаз”. І ми очікуємо, що майже всі 100% населення перейдуть на обслуговування до “Нафтогазу”.
Ми запустили ринок газу у серпні минулого року. Але не було зроблено ключового: не було аукціону чи іншої стартової точки, яка б визначила, хто мав би обслуговувати. Фактично всіх перевели на обслуговування до газових компаній Дмитра Фірташа. Це було неправильне рішення. Тобто ми у серпні минулого року просто утворили великого приватного монополіста — і він почав зловживати своїм становищем.
Чому компанії Фірташа вдається тримати таку монополію на постачання газу? Справа у тому, що у них у власності також є труби. Одна з причин, чому населення важко переходило до “Нафтогазу”, — місцеві представники облгазів часто залякували споживачів, стверджуючи, що переходити до іншого постачальника — це погана ідея.
Я думаю, що якщо ми розірвемо це коло, де власник труби і постачальник газу — це одна і та сама особа, то ситуація зміниться, а конкуренція посилиться.
У попередні місяці формально не було проблем із тим, щоб купувати газ по 7,20, а не по 10 грн. Можна було змінити постачальника на “Нафтогаз” навіть онлайн, через “Приват24”. Це займає десь 15 хвилин. Але ми побачили, що лише 3% населення змінили свого постачальника газу.
Зараз ми де-факто переведемо всіх у “Нафтогаз”, але конкуренцію на ринку ми не скасовуємо. Захід по державному регулюванню цін на газ буде діяти протягом останніх двох місяців опалювального сезону. Після цього приватні компанії зможуть знову конкурувати за споживачів.
Протягом перших двох місяців у споживачів, звичайно, не буде мотивації змінювати постачальника газу. Тому що ціна встановлена одна для всіх. Але з настанням нового опалювального сезону картинка буде інша. Якщо хтось запропонує нижчу ціну, ніж “Нафтогаз”, то люди потроху будуть переходити.
Чи спробує Фірташ отримати компенсацію через суди? Важко прогнозувати. Але у будь-якому випадку протягом найближчих двох місяців вони не зможуть продавати газ за ціною вище, ніж 6,99 і або будуть продавати собі у збиток, або підуть з ринку.
Загалом, люди, пов’язані із РГК, а також російськими компаніями, на газовому ринку України з 1990-х. Думаю, вони бачили всяке і будуть шукати креативні способи опитатися. Але все ж таки реформа ринку відбувається. Їм не подобалась навіть та реформа ринку газу, яка пропонувалася. Але, бачите, через багато років Міжнародний валютний фонд змусив її впровадити.
Агія Загребельська, колишня державна уповноважена Антимонопольного комітету України, співзасновниця “Ліги антитрасту”:
Я вважаю, що рішення уряду зафіксувати ціну на газ на рівні 6,99 грн за кубометр не вирішує проблем із незадоволеністю населення. Бо не дивлячись на таке адміністративне рішення уряду, зараз, на початку лютого, люди отримають платіжки, у яких не буде вартості 6,99. Вони отримають платіжки із високою вартістю — і будуть незадоволені, як і раніше.
Платіжки з ціною 6,99 люди можуть отримати тільки в березні — же за лютий, відповідно. Плюс на сьогодні у держави немає юридичних інструментів, які б дозволили змусити приватних постачальників газу постачати по ціні 6,99. Уряд не має повноважень регулювати ціну на ринку природного газу, — відповідно, він не має й інструментів примусу.
Тому якщо вийде так, що постачальники просто відмовляться постачати по 6,99 і будуть постачати по вищій ціні, у тому числі за рахунок маніпуляцій на кшталт температурних коефіцієнтів тощо — то уряд, держава у цій частині безсилі, вони не можуть їх змусити це зробити.
Загалом це рішення може мати далекоглядні нехороші наслідки. Навіть якщо уряду вдасться на місяць-два проблему вирішити, то в подальшому та ситуація, яку ми маємо сьогодні, з монопольною структурою ринку, де домінує РГК (“Регіональна газова компанія”) Дмитра Фірташа.
Їм на п’яти вже наступає інший потенційний монополіст — це державна компанія “Нафтогаз”. А державна монополія зловживає не менше, а іноді і більше за приватну монополію. Відповідно, ми можемо ввійти у наступний зимовий сезон з такою самою проблемою: з монопольною структурою ринку, з можливістю газових компаній зловживати монопольним становищем, завищувати ціни тощо.
Уряд мав би цю проблему вирішити: підготувати ринок газу і споживачів до зимового сезону, щоб вони могли вільно міняти постачальників, обирати будь-якого іншого постачальника, у якого менше ціна і щоб таким чином розвивалася конкуренція.
Уряд це “домашнє завдання” до зими не зробив. Враховуючи, що сьогодні вони не вирішують проблему, а лише її консервують, є підстави вважати, до наступної зими можуть теж нічого не вирішити.
До того ж, можлива ситуація, коли зима мине, всі ці масові акції закінчаться, і постачальники будуть йти до держави і вимагати компенсацію за весь цей пільговий період. Ми знаємо, що у 2021 році у тариф на розподіл газу нам всім включили погашення боргів приватних постачальників перед “Нафтогазом”. Тобто однією з підстав, чому ціна на розподіл піднялася, було в тому числі погашення боргів, які поклали на всіх нас, на споживачів.
У 2022 році у наших платіжках так само може з’явитися графа “компенсація за попередні періоди”, і ми будемо погашати борг, який виник у приватних постачальників.
Роман Ніцович, директор з досліджень аналітичного центру DiXi Group:
Рішення уряду про фіксацію ціни на газ має виключно тимчасовий характер. Оскільки воно не вирішує ті проблеми на ринку, які призводили до підозр у тому, що якісь гравці можуть зловживати, наприклад, ставити вищі націнки. Також є проблеми зі зміною постачальника: повідомляють, що окремі облгази перешкоджають зміні постачальника, нараховують температурні коефіцієнти тощо.
Ми спостерігаємо, що небагато людей взагалі поінформовані про те, що у нас запустився ринок, є можливість обирати постачальника, порівняти різні цінові пропозиції. Хоча інформувати споживачів треба було ще з літа.
За даними інструменту “газотека”, який ми, як аналітичний центр, створили для того, щоб допомогти споживачам, зараз на ринку вже є така ціна, 6,99. Один з постачальників у Херсонській області її пропонує. Є постачальники, які пропонують 7,05; 7,10; 7,11 тощо. Вже зараз на ринку є можливість голосувати гаманцем.
Є спокуса покластися на це рішення, попри те, що воно тимчасове: за нас це вирішили, зафіксували цю ціну, і далі можна розслабитися.
Але, навпаки, треба зрозуміти і уряду, і споживачам: це тимчасовий захід, далі все одно буде ринок газу, необхідно буде працювати над тим, щоб всі краще знали про свої права і можливості, і могли змінити постачальника без будь-яких перешкод і маніпуляцій.
Мені здається, ініціатива уряду зобов’язати всіх постачальників публікувати пропозиції з фіксованою ціною — наприклад, якщо це контракт на рік/сезон чи інших період, — це крок у правильному напрямку. Це не буде якесь адміністративне регулювання цін, але це буде заохочення ринку до більш гнучких, більш клієнтоорієнтованих пропозицій.
Будь-яка регульована ціна — це не обов'язково ціна, яка відповідає ринку. Якщо на ринку складаються вищі ціни, то завжди є спокуса зманіпулювати тими обсягами газу, які призначаються побутовим споживачам за регульованою ціною — і продати цей газ іншим споживачам за ринковою ціною, а різницю покласти собі до кишені.
Це був один із основних ризиків, який існував при попередніх постановах, які регулювали цю ціну, тому що вона не завжди відповідала ринковій, або не завжди встигала за ринковою динамікою.
Тимчасово заморожується стан на ринку, тому що у споживачів не буде великих стимулів до зміни постачальника. Їх ніби заспокоїли, що буде така фіксована ціна — і все. Зберігається домінуюче положення існуючих постачальників, які пов’язані з облгазами. Тобто домінуюче положення газзбутів. І немає гарантії, що це якимось чином зрушиться з місця.
І це ніби така додаткова субсидія, яка поширюється на всіх побутових споживачів — і тому це не зовсім ефективний ресурс. На додачу до адресних субсидій, які спрямовані на тих людей, які справді по своїм доходам не в змозі заплатити.