Санкції ці, судячи із заяв голів зовнішньополітичних відомств, будуть точковими і навряд чи кардинально змінять ситуацію у російській економіці. Але вони свідчать про тенденції, які є набагато важливішими за самі санкції.
Ця тенденція - подальша ізоляція Росії від цивілізованого світу, я б сказав - самоізоляція у результаті дій Кремля. Давайте згадаємо, що коли запроваджувалися перші санкції - після анексії Криму і початку війни на Донбасі - у нас весь час з'являлися побоювання, що це ненадовго, що обмеження ось-ось скасують. Лідерам країн, які виступали за продовження санкцій, доводилося щоразу умовляти своїх більш лояльних до Кремля колег.
Тепер все це вже позаду. Про запровадження нових санкцій проти Росії першим заявив глава зовнішньополітичного відомства Австрії - тієї самої країни, на весіллі колишньої міністерки закордонних справ якої витанцьовував сам Володимир Путін. І справа не тільки у тому, що Росії плювати на вмовляння Європейського Союзу. Справа ще й у західній громадській думці. Можна було переконувати своїх громадян, що в Україні «внутрішній конфлікт», а жителі Криму «самі» вирішили приєднатися до Росії - і те не дуже спрацьовувало. А ось коли мова йде про порушення прав людини, про “Новачок”, про розгін протестів - що тут вибрикуватися. Все і так є зрозумілим. При цьому є зрозумілим й інше: коли авторитарний режим відчуває безкарність у своїх діях за кордоном, він рано чи пізно починає бити і вбивати власних громадян. Такою є логіка людожера.
Саме тому ні про яке взаєморозуміння між Росією і цивілізованим світом мови не йде. Не буде його, цього взаєморозуміння. Кремль і далі буде здійснювати один злочин за іншим. А це означає, що і підтримка України у її протистоянні російської агресії буде тільки посилюватися - і у цій солідарності немає вибору ані у нас, ані у Заходу.