Про це йдеться у сюжеті про будівництво меморіалу у Бабиному Яру спеціально для програми “Вечір з Миколою Княжицьким” на Еспресо.TV.
Довгий час українська держава не була достатньо активною у меморіалізації цього страшного місця. І цим вдало для Росії скористалися інші. Антиукраїнський політик з ОПЗЖ Вадим Рабінович у дивний спосіб орендував землю на місці розстрілів. Згодом він поступився правом оренди фонду, який створили російські бізнесмени Михайло Фрідман і Герман Хан разом з Віктором Пінчуком.
Приватний фонд захотів будувати меморіал і залучив до цього багатьох відомих політиків, громадських діячів та істориків. Було багато дискусій навколо історичного наративу, запропонованого фондом. Українців турбувало те, що їх робили співучасниками трагедії з розстрілу євреїв, що було недостатньо інформації про інші злочини, які чинилися у Бабиному Яру.
Наратив передбачав чомусь розповідати історії про трагедії лише радянських євреїв, наголошуючи на тому, що Україна є частиною пострадянського простору. Але ж Голокост це трагедія усього європейського єврейства
Попередня команда фонду намагалася бути в діалозі з українськими та єврейськими громадськими організаціями, які турбувалися за те, у який спосіб буде подано нашу спільну історію. У 2018 році, на виконання указу президента Порошенка та на замовлення міністерства культури колектив Інституту історії України створив концепцію комплексної меморіалізації Бабиного Яру. Це фантастичний, глибокий і чесний проєкт. І два проєкти почали між собою конкурувати.
2019 року команду приватного проєкту змінили. Художнім керівником призначили російського режисера Іллю Хржановського. Навесні дві тисячі двадцятого спалахнув скандал через фільм Хржановського “Дау”. У фільмах знімалися російські фашисти, там натуралістично знущалися з немовлят та жінок.
Хржановський почав творче втілення заново. На знак протесту проти його підходів з проєкту пішов головний історик, нідерландський вчений Карел Беркгоф. І не дивно. Адже ідеєю Хржановського було ставити психологічні експерименти над відвідувачами.
Людей, попри їх волю перетворюватимуть на жертв та катів, ними маніпулюватимуть. А в кінці експозиції їх чекатиме міський гральний майданчик з атракціонами. Майданчик на кістках!
“Один з меседжів, який Росія активно імпортує в світ: українці – антисеміти, українці відповідальні за Голокост, українці – організатори Голокосту. І ті концепції, які лягають в основу реалізації їхнього проєкту меморіалізації Бабиного Яру дають підстави боятися, що святе для українців місце – Бабин Яр – буде використано для поширення саме таких меседжів. Буде використано для того, щоби саме українців звинувачувати у Голокості”, – повідомив народний депутат від “Європейської солідарності” Володимир В'ятрович.
В січні 2021 року Служба безпеки України інформувала Кабінет Міністрів про ризики, які несе в собі Меморіальний центр Голокосту “Бабин Яр”, і можливості використання цього проєкту для дискредитації України. Кабінету міністрів було рекомендовано підтримати вітчизняний проєкт меморіалізації Бабиного Яру.
Протистояння продовжується. Офіс президента прямо підтримує приватний проєкт і лобіює виділення для нього додаткової землі Київською міською радою.
Проти виділення землі Меморіальному центру виступили сотні відомих громадських діячів, письменники, історики. Вони називають цей проєкт “черговою спецоперацією гібридної війни” Росії проти України і вважають неприпустимою ситуацію, коли увічненням трагедії у Бабиному Яру опікуються люди, яких вони називають близькими до Володимира Путіна.
Серед тих, хто підписав звернення до Київради і мера Віталія Кличка із закликом не надавати земельні ділянки, – Іван Дзюба, Мирослав Маринович, Мустафа Джемілєв, В'ячеслав Брюховецький, Ярослав Грицак, Йосиф Зісельс, Юрій Андрухович, Оксана Забужко.
Але виділення додаткової землі під приватний проєкт заблокували фракції Європейська Солідарність, Голос та Батьківщина в Київраді.
Для кожного з нас важливо усвідомити, хто і як має берегти пам’ять. Сьогодні коли і українці, і євреї мають власні держави - саме ці держави і повинні дбати про те, щоб жахливі трагедії геноциду ніколи не повторилися. Власне, саме для цього ці держави і було створено.