Про це і не тільки світові ЗМІ писали 30 березня:
Американські журналісти The New York Times написали статтю про "найбільшу битву в Україні", або чому Росія та Україна воюють за місто, яке має мале стратегічне значення.
На початку цього місяця глава НАТО попередив, що запекла битва за українське місто Бахмут може завершитися перемогою Росії протягом кількох днів. Через три тижні його прогноз так і не збувся. Україна та Росія досі борються за контроль над містом.
Тупикова ситуація обійшлася дорогою ціною для обох сторін, особливо для Росії. Українські чиновники підрахували, що на кожного втраченого солдата, Росія втратила сім. Росія намагалася поповнити свої ряди, дозволяючи воювати полоненим, але майже вичерпала запас і тих рекрутів.
Битва також забрала значні втрати в боєприпасах, транспортних засобах та іншій військовій техніці — і також забрала багато часу. Вперше Бахмут згадується в цьому контексті ще в липні, коли Росія посилила свої атаки поблизу міста.
Росія все ще може захопити Бахмут, і деякі аналітики очікують, що вона це зробить. Але наразі боротьба за місто стала ще одним прикладом того, що Україна кидає виклик і Росія виступає гірше, ніж очікували багато експертів. Обидві сторони так багато вклали в Бахмут, що це може мати важливі наслідки для всієї подальшої війни.
Крім цього американські журналісти написали репортаж з Бахмуту. Українські командири кажуть, що вони вичерпали невпинні напади Росії на східне місто, хоча солдати говорять, що ціна за це - їх життя була високою.
Захований у надрах будівлі без позначення, віддалений від боїв, командний центр, який керував операціями в місті Бахмут, був високотехнологічним і гудів. Солдати дивилися на відеоекрани з прямою трансляцією зруйнованих будівель і поля бою, вкритого кратерами.
"Ворог вичерпав усі свої резерви", — сказав у вівторок командир, 40-річний полковник Євген Межевікін, сидячи на кріслі, поки навколо нього працювали групи артилерії, протиповітряної оборони та збору розвідувальної інформації.
Також у The New York Times написали про супутникові зображення з космосу, які показують, як "Україна стає темною" через російські безпілотники та ракети.
"Американський супутник виявив це затьмарення всієї нації, створивши яскравий супутник до портретів нещастя та наполегливості її народу. Супутникові зображення міських вогнів, що мерехтять по всій Україні, підкреслюють масштаби гуманітарної катастрофи таким чином, який інакше важко уявити", - пишуть журналісти.
У Politico написали про те, що Росія хоче отримати боєприпаси від Північної Кореї. Білий дім заявив у четвер, що Росія прагне отримати більше боєприпасів у Північної Кореї, щоб посилити свою війну проти України. Москва звернулася за допомогою до інших країн, таких як Іран, оскільки вона продовжує витрачати обладнання та боєприпаси на полі бою.
Під час брифінгу з журналістами речник Ради національної безпеки Джон Кірбі сказав, що Володимир Путін, швидше за все, надішле продовольство Пхеньяну в обмін на боєприпаси.
Крім цього у Politico написали про виступ у парламенту Німеччини короля Чарльза III, який сказав, що озброїти Україну вимагало відваги. Візит монарха в Берлін розглядається як частина перезавантаження зовнішньої політики Великобританії після Brexit. Король Чарльз III привітав "сміливий" крок Німеччини щодо надання військової підтримки Україні, коли він говорив про британсько-німецькі зв’язки в історичному зверненні до Бундестагу в четвер.
Під час своєї першої закордонної поїздки в якості монарха Великобританії Чарльз сказав зібраним законодавцям, що Німеччина та Сполучене Королівство "взяли на себе важливу роль лідера" після повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
У The Washington Post написали про те, що у Росії спецслужби затримали їх журналіста. Федеральна служба безпеки Росії (ФСБ) заарештувала репортера Wall Street Journal Евана Гершковича, громадянина США, який працює в московському бюро газети, і звинуватила його в шпигунстві на користь Сполучених Штатів.
ФСБ у своїй заяві звинуватила Гершковича в зборі інформації про російське військове підприємство, але не навела жодних доказів. The Wall Street Journal рішуче спростувала звинувачення та вимагає, що журналіста звільнили від звинувачень.
Крім цього у The Washington Post написали статтю про те, що російські таємні операції мають серйозну слабкість – це їх пихатість. Розповідь про бразильського студента Віктора Мюллера Феррейру, а точніше, нібито російського агента Сергія Черкасова, — чудова сучасна історія шпигунства. Але якщо ця розповідь детально описує сильні сторони російських таємних операцій, вона також розкриває їхні слабкі сторони.
У The Guardian написали велике інтерв’ю з істориком Тімоті Снайдером, як він став провідним інтерпретатором наших темних часів. Історики не мають права робити прогнози, але професор Єльського університету Тімоті Снайдер став відомим своїми жахливими застереженнями – і багато з них виправдалися.
Перші місяці війни пройшли для українців відносно добре – факт, який здивував багатьох спостерігачів, але не Снайдера. Чому? Журналісти розпитали відомого історика про важливі висновки, які має зробити світ щодо війни в Україні та загалом значення України в сучасній геополітиці.
Крім цього The Guardian присвятили репортаж Херсону: від раю українського визволення до пекла російського бомбардування. У листопаді 2022 року українські війська звільнили південне місто Херсон від російської окупації. Але коли російські війська відступили за Дніпро, радість швидко перетворилася на кошмар, місто зазнавало щоденного обстрілу мінометами, ракетами та навіть танковими снарядами. Просто виживати кожен день стало справою удачі, і багато мирних жителів втекли.
У CNN написали про чотирьох банкірів, які допомагали близькому другові президента Росії Володимира Путіна перевести мільйони доларів через рахунки в швейцарських банках, визнали винними в невиконанні належної перевірки фінансових операцій. У четвер цих чотирьох визнали винними в допомозі Сергію Ролдугіну, концертуючому віолончелісту, якого уряд Швейцарії назвав "гаманцем Путіна". Керівники — троє росіян і один швейцарець — допомогли Ролдугіну, який є хрещеним батьком старшої доньки Путіна Марії, покласти мільйони франків на рахунки в швейцарських банках між 2014 і 2016 роками.
Також у CNN написали про те, що Володимир Путін визнає, що санкції можуть завдати шкоди економіці Росії. Президент РФ визнав, що санкції Заходу, спрямовані на позбавлення Кремля коштів для вторгнення в Україну, можуть завдати удару по економіці Росії.
Це рідкісне визнання російського лідера, який неодноразово наполягав на тому, що російська економіка залишається стійкою і що санкції завдали шкоди західним країнам, підвищивши інфляцію та ціни на енергоносії.
Путін сказав, що економіка Росії зростає з липня, частково завдяки зміцненню зв’язків із "країнами Сходу та Півдня", ймовірно, маючи на увазі Китай і деякі африканські країни. Він також наголосив на важливості внутрішнього попиту для економіки, зазначивши, що він стає провідним рушієм зростання.
Польскі журналісти Gazeta Wyborcza написали про те, що у Білорусі затримали росіянина, дочка якого намалювала антивоєнний плакат. За антивоєнний малюнок 12-річну дитину відправили в дитячий будинок, а його батька - у в'язницю. Чоловіка затримали в Мінську за завданням російських служб.
Також польські журналісти написали про актора російського театру, Артура Шувалова, який порізав собі вени на сцені і таким чином висловив протест проти звільнення режисера, який засудив війну в Україні. Вистава мала місце в Драматичному театрі в Улан-Уде.