Деякі аналітики стверджують, що Лукашенко і Сі Цзіньпін підписали пакет з 16 документів, які можуть допомогти обійти російські санкції, спрямувавши китайську допомогу до РФ через Білорусь. Як ви вважаєте, чи піде Китай на такий крок проти Заходу?
Я думаю, що так, це правда. Президент Білорусі Олександр Лукашенко поїхав до Пекіна, щоб відвідати Сі Цзіньпіна 1 березня, і я думаю, що це сильний сигнал про те, що Росія, Білорусь і Китай намагаються триматися разом. На мою думку, ми також можемо згадати зустрічі в Мюнхені, Німеччині в середині лютого цього року, а також зустріч з держсекретарем США Ентоні Блінкеном, який підкреслив, що Китай не може надавати ніякої військової допомоги Росії. Якщо він це зробить, то зіткнеться з дуже серйозними наслідками. Тому я думаю, що США вже мають певну інформацію про те, що Китай і Білорусь, два важливі стратегічні союзники Росії, намагаються триматися разом і зблизитися, щоб допомогти Москві знову атакувати Україну на полі бою. Я впевнений, що Китай, безумовно, все ще в змозі протистояти альянсу США, тож, безумовно Китай переосмислює і реорганізує свою політику щодо цієї ситуації.
Дозвольте ще раз прояснити ситуацію. Ви вважаєте, що Білорусь стане новим хабом для китайської допомоги через Мінськ до Москви, я правий?
Я думаю, що так.
Китай представив так званий "мирний план" для припинення війни в Україні, і він був схвалений у Москві та Білорусі, але не в цивілізованому світі. Чому Пекін вирішив взяти на себе ініціативу після року війни?
Я думаю, що Китай постійно вчиться дивитися на ситуацію на полі бою в Україні. Рік тому, якраз перед початком війни, Путін поїхав до Сі в Пекін, і вони оголосили про необмежене партнерство. Це свідчить про те, що відносини між Москвою і Пекіном були дуже міцними. Але після початку війни здається, що Москва не може робити все дуже швидко. Тому я думаю, що Китай має тенденцію бути нерішучим щодо того, що відбувається в Україні. Пекін завжди вчиться, і на даний момент, я думаю, він, безумовно, розуміє, що Москва не може контролювати і зайти надто далеко. Тому, знаєте, напевно, було б набагато краще врегулювати ситуацію, щоб зупинити війну. Це було б набагато краще для Пекіна. Сі Цзіньпін щойно оголосив про мирне або часткове врегулювання для обох сторін, України та Росії. З іншого боку, Пекін все ще намагається сприяти будь-якій допомозі Москві, намагається допомогти досягти прогресу на полі бою, а також вважає, що внутрішнє протистояння вимагає більшої допомоги з боку Білорусі та всього Китаю, тому Пекін і Білорусь намагаються триматися разом і обговорювати або переглядати будь-яку допомогу, яку вони можуть надати Росії.
Якщо Україна виграє цю війну, чи потрібні будуть взагалі переговори з Кремлем, і чи буде з ким говорити?
Це дуже цікаво. Я однозначно думаю, що Пекін все прораховує. Якщо Україна виграє війну, звичайно, нам все одно доведеться провести, можливо, серію переговорів. Отже, переговори все ще залишаються варіантом для Пекіна, і тоді він може оголосити про свій внесок або виділення коштів. Китай може сприяти укладенню мирної угоди між двома сторонами. Я думаю, що оголошення про угоду або врегулювання на цьому етапі могло б заохотити або ініціювати запрошення обох сторін сісти за стіл переговорів, що було б вигідно для Пекіна.
Чи вірите ви, що ця війна може закінчитися до кінця 2023 року?
Важко сказати. За останні, напевно, два-три місяці або два з половиною місяці ми не бачили особливого прогресу у війні з обох сторін. Здається, що обидві сторони перебувають у певній дилемі, тому що вони просто залишаються на полі бою на сході України. Але зараз зима добігає кінця і наближається весна, тому обидві сторони намагаються відновити бойові дії в найближчі тижні. Ми також бачимо, що Росія, безумовно, не може реалізувати ідею чи план, який вона розробляла протягом останніх років, і вона також потребує великої допомоги з боку Білорусі чи Китаю. Так само і Україна потребує великої військової та економічної допомоги від Заходу. Важко сказати, і я думаю, що результат буде залежати від майбутніх боїв у весняні сезони. Це дуже важливо для того, щоб вирішити, яка сторона виграє війну або яка сторона матиме набагато більшу перевагу за столом переговорів.