Президент Російської Федерації Володимир Путін відправився з офіційним візитом то Китаю. В Москві до цієї події ставляться як до епохальної. Перед візитом Путіна в Пекіні побували відразу два віце-прем’єри російського уряду , до цього в Китаї знаходилися російські експертні делегації. Кожному російському міністерству дали завдання звітувати про можливості розвитку нових контактів з Китайською Народною Республікою.
Дивуватися цьому не варто, адже в умовах коли проти Російської Федерацїі запроваджуються нові і нові санкції Сполучених Штатів Америки і Європейського Союзу, у російської держави, якщо вона взагалі хоче вижити в умовах серйозної економічної і соціальної кризи, яка поволі насувається на "путінську імперію", є тільки один економічний вихід, принаймні такий, який вбачають в Кремлі, цей вихід – це співробітництво з Китаєм.
Однак тут є відразу кілька серйозних проблем. Перша пов’язана з тим, що сама китайська економіка пов’язана із Заходом і благополуччя Китаю також залежить від того, якими будуть цифри його контактів із США та ЄС. Саме США, Японія, країни ЄС - це ті держави, за рахунок співробітництва з якими, утримується китайський ринок. Адже цей ринок не винаходів, це ринок продукції, який пов’язаний із дешевою китайською робочою силою і, звісно, китайські компанії також змушені поважати ті правила гри, які встановлюються в цивілізованому світі. Якщо є певні економічні обмеження для контактів з тією чи іншою країною, вони ці правила будуть виконувати. Таким чином, для того, щоб розвивати плідні контакти з Китайською Народною Республікою, Росії, так чи інакше, потрібно знайти певний знаменник для спіробітництва із цивілізованим світом.
Друге питання – це те, що китайці вкладають гроші в двох випадках. Перший, якщо ці гроші, так чи інакше, будуть обертатися в самій китайській економіці. І ми це добре знаємо по власних контактах з КНР: якщо не застосовується китайська робоча сила, китайські технології, китайський прибуток, Пекіну просто не цікаво мати серйозні зв’язки з такою країною. Згадаймо про наш "Повітряний експрес". А друге, також пов’язано з першим, що китайці не вкладають гроші в нестабільну економіку, яка може в будь-який момент залишитися поза цивілізованим ринком світу.
Таким чином Росії для того, щоб розвивати плідні контакти з Китаєм, потрібно вгамуватися, потрібно перестати "брязкати зброєю" у українських кордонів, потрібно показати, що вона держава, керівники якої мають, ну хоч якогось «царя в голові». І, до речі, саме з цим пов’язано, що перед відльотом до КНР, Володимир Путін зібрав Раду Безпеки Російської Федерації і говорив про відведення російських військ від українських кордонів. Це для того, щоб в Пекіні говорити, що він застосовує всі сили для того, щоб стабілізувати ситуацію у відносинах з Україною. Це також досить важливий момент.
Таким чином, можна сказати, що Москва знаходиться в "зачарованому колі": з одного боку вона вірить, що вихід з економічного провалля – це контакти з Китаєм, а з іншого – для того, щоб встановити реальні контакти з Китаєм, потрібно домовлятися з Заходом і з Україною. З одного боку, для того, щоб знайти вихід з ситуації з продажем російського газу, потрібно домовитися з Китаєм, а з іншого - Китай не збирається платити високу ціну, коли Росія знаходиться в складних енергетичних відносинах з Україною і західними країнами.
Володимир Путін та його оточення мають зрозуміти – світ сьогодні пов’язаний і не можна виходити з одного за рахунок іншого, треба просто бути цивілізованою країною. Не воювати, а домовлятися із сусідами і з усім цивілізованим світом, тоді і з Китаєм вдасться порозумітися.