Міністр закордонних справ Російської Федерації Сергій Лавров наголосив, що новий президент України Петро Порошенко має стати партнером для російського керівництва тільки в разі, якщо він розпочне плідний діалог із південно-східними областями України. Я також за діалог з південно-східними областями. Як і за діалог нового українського президента з будь-якими українськими регіонами. Однак ніде правди діти: діалог з Луганської і Донецької областями України має бути особливим.
Тільки виникає питання: про що ж насправді має говорити з мешканцями Донецької і Луганської областей Петро Порошенко? Про федеративні відносини? Здається ні. Децентралізація влади – це те, що потрібно кожному українському регіону, але ми вже переконалися, що на території Донецької і Луганської областей про федералізм говорять справжні кримінальні елементи (бандити, терористи, російські найманці). Федералізм – звичайна політична тема, яку, як правило, використовують легальні партії в цивілізованому світі, став для цих мерзотників лише прикриттям їхньої грабіжницької діяльності по відношенню власних земляків або прикриттям для збагачення тих російських диверсантів, які нелегально перетнули російсько-український кордон в намаганні поліпшити власний бюджет за рахунок українського народу.
Про російську мову? Але на Донбасі практично всі розмовляють російською мовою, можуть нею користуватися у діловому мовленні. Звичайно, можна збільшити обсяг використання російської мови, але, як на мене, на Донбасі потрібно говорити з людьми про українську мову, треба поліпшити умови навчання українській мові. Треба зробити так, щоб Донецька і Луганська область не перетворилися у «мовне гетто», щоб представники цих областей мали рівноправні з іншими можливості для участі в урядових структурах всієї країни, щоб молодь Донецька і Луганська користувалася державною мовою на рівні молоді Львова, Ужгорода чи Києва. Ось що потрібно: українська мова для Донецька і Луганська. Мова, яка фактично у своєму використанні була штучно обмежена в цьому регіоні тими, хто розпоряджався на Донбасі останні десятиріччя.
А до речі хто розпоряджався? Кримінальники типу Януковича? Олігархи? Люди, які не давали можливості розвиватися ініціативі? Це теж питання для діалогу. Чого бажає Донбас: і далі бути заручником олігархічної економіки? Чи зробити так, щоб кожний мав можливість проявити власну ініціативу. Олігархічна економіка на Донбасі України має бути рішуче демонтована. Натомість населення регіону має отримати можливості розвитку дрібного і середнього бізнесу для того, щоб кожний знайшов свій шлях. І звичайно треба вже зараз думати про санацію вугільної промисловості – це дуже важливо і це корінне питання виживання донецького регіону.
От головні теми, які мають стати провідними у діалозі нового президента України з мешканцями Донецької і Луганської областей. А чи стане він після цього співрозмовником Володимира Путіна – немає ніякого значення, адже Володимир Путін, як керівник держави, що анексувала частину нашої території і намагається дестабілізувати ситуацію на іншій частині, сам бути зацікавлений позбавитися тавра агресора, якого зневажають в усьому цивілізованому світі. Це Путін має думати як має стати співрозмовником Порошенка, лідера однієї з цивілізованих європейських держав, а не Порошенко має шукати шляхи для того, щоб стати співрозмовником Путіна, який спаплюжив свою репутацію кримською і донецькою авантюрами. Ось що важливо і ось про що також треба говорити з мешканцями Донецька і Луганська.