Компроміс в Раді, битва за виборчі правила та театральні алегорії

Написано для reformate.org

Уявіть, що вас запросили в театр на прем’єру якоїсь нової детективної п’єси. Не Агата Крісті, але, судячи з анонсів та рецензій, щось нове та цікаве, до того ж білет вам дістанеться абсолютно безкоштовно. Словом, досить гарний спосіб провести вечір. Перші зморшки сумніву на вашому обличчі з’являються одразу, коли ви впізнаєте на сцені старих та нелюбимих персонажів. Добре, що хоч не всіх (один з них настільки набрид публіці, що його вже забрали зі сценарію). Потім ви бачите, що роблять вони рівно те ж саме, що і раніше (дуже схоже на цирк). Виходить, що вас знову водять за ніс і це ніяка не прем’єра, а «старі пісні про головне». Ви здивовані, адже це відбувається тоді, коли наш театр відчуває колосальний тиск ззовні (буфет вже проголосили частиною Большого театру, це ж саме може відбутися із бельетажем). Зрештою, коли на виході у вас хтось поцупить гаманець, ви вже нічому не дивуєтесь.

Отже, минулого тижня завершився міні-детектив із відставкою уряду та (не)голосуванням за урядові законопроекти. Всі заявили, що досягли своїх цілей: уряд врятував країну, депутати не дали образити народ, а президент виступив миротворцем. При цьому не образили й олігарха бізнесмена №1, якому не потрібно буде ділитися своїми надприбутками за видобуток газу та нафти  із державою, що знаходиться без грошей у стані війни. Не образили й мера європейської столиці: йому виділили 1,8 млрд. грн. субвенцій, хоча видатки всім іншим регіонам скорочено. Цікаво, ці дві події якось вплинули на те, чому фракції бізнесмена №1 та мера європейської столиці за тиждень повністю змінили думку про урядові ініціативи?

Незважаючи  на те, що розв'язка  була відома ще на початку тижня, прем'єр, наприклад, дуже хоробро заявив, що підпише ці закони та "заправить БТРи" навіть всупереч волі парламенту та можливому кримінальному переслідуванню. Здається,  що тим, хто слухав цю промову (і бачив відставку тиждень тому), голова уряду подарував можливість відчути себе великим театральним режисером К.С. Станіславським і виголосити чергове "не вірю!".

Як ви могли помітити, у попередніх абзацах не згадувалися прізвища дійових осіб. Тому що вони неважливі. А важлива, що очевидно, зміна системи. Ось, наприклад, вже згаданий пан Станіславський, як відомо, не тільки говорив "не вірю!", але й став всесвітньо визнаним реформатором театру, створивши систему гри, що передбачала повне перевтілення актора в образ. На відміну від маестро, нам з вами не потрібно придумувати систему, щоб актори нашого театру (політики) дійсно стали тими образами, які намагаються створити на публіці. Нам лише необхідно змінити підхід при відборі акторів, або як це називають в позатеатральних колах – змінити виборчий процес.

Саме цим займаються представники Реанімаційного пакету реформ -  ініціативи громадських активістів, експертів та журналістів, що об’єднались для пришвидшення реформування країни. Їх пропозиція має кілька аспектів, які ми з вами абсолютно точно маємо обговорити:

• Виборча система. Наразі в Україні існує змішана система – половина депутатів обирається в місцевих округах (мажоритарна система), друга половина по єдиним партійним спискам (пропорційна система). Активісти пропонують застосувати більш складну систему – пропорційну з відкритими списками. Відкриті списки від закритих відрізняються тим, що виборець може обирати не тільки між різними партіями, але й між кандидатами від однієї партії. Це добре тим, що віднині всередині партій буде точитися внутрішня конкуренція, що сприятиме їх очищенню.  Детальніше про цю цікаву систему подивіться тут і тут.  

• Прохідний бар’єр. Зараз для потрапляння у ВР політична сила має набрати 5% голосів. Активісти РПР пропонують зменшити бар’єр як мінімум до 3%, щоб дати більше шансів малим партіям, які позбавлені щедрого фінансування олігархами.
• Фінансування партій. Наразі фінансування партій не регулюється, тому на кожних виборах ми бачимо гонку бюджетів, які щедро спонсоруються олігархами. РПР вимагає для початку повного звітування за партійні витрати (поки що без обмеження фінансування однією особою).

Відповідні пункти, вже містяться в декількох законопроектах, поданих до ВР. Реанімаційний пакет реформ виділяє серед них законопроект про вибори народних депутатів №4906-1 та проект закону про фінансування партій та агітації №4846. Для того, щоб депутати прийняли рішення, активісти направили звернення до президента, голови ВР та народних депутатів, а також провела акцію біля стін парламенту у четвер. Слідкувати за діяльністю РПР щодо запровадження нової виборчої системи ви можете на їхній сторінці тут. 

Що з цього приводу думають політики? Одразу після часткового прийняття урядових ініціатив в четвер, відбулася зустріч президента Петра Порошенка, спікера Олександра Турчинова, прем’єра Арсенія Яценюка та голів депутатських фракцій і груп. Вони домовилися, що термін виборчої кампанії на позачергових виборах Верховної ради цього року буде скорочено з 60 до 45 днів. Не зовсім зрозуміло, за рахунок чого буде економія, але малим небагатим партіям буде ще важче мобілізувати всі свої ресурси за такий короткий час. Домовилися також «про проведення консультацій з приводу запровадження» пропорційної виборчої системи з відкритими виборчими списками (про які ми згадували) та про відновлення виборчих блоків, що, напевно, необхідно президентові, оскільки Блок Порошенка набере більше голосів, ніж «Солідарність». Як зазначають експерти (в тому відео, що ви ще не подивилися, але ми вам радимо це зробити), для країни повернення блоків означає крок назад у розбудові партійних інститутів, оскільки набагато простіше знову експлуатувати особистий образ лідера партій (див. Блок Юлії Тимошенко).

З іншого боку, у парламенті знаходиться на розгляді законопроект офіційного представника президента Руслана Князевича, що прононує повернутися до пропорційної системи із закритими списками, 5% барєром для партій та 7% для блоків. Досить цікаво, яке рішення приймуть політики, зважаючи на те, що відкривати доступ до політичної системи (відкриті списки) їм абсолютно не вигідно, а збереження політичної корупції «спрощує» створення всіляких коаліцій та просування власних рішень. Зрештою, маємо дізнатися про це вже за тиждень, під час наступного засідання ВР.

Втім вже зараз очевидно, що парламент восени оновиться десь на половину, а фракції КПУ та, можливо, Партії регіонів щезнуть. Але із зменшенням впливу олігарха «А» прийде збільшення впливу олігарха «Б» чи «С», які отримають більші фракції. Тепер саме ці люди отримають «золоті акції» при прийнятті важливих рішень і будуть їх використовувати для просування особистих інтересів, як у випадку із скороченням бюджету. І тільки системне рішення здатне якісно змінити ситуацію. Ми його знаємо, залишилося досягти його втілення.