Право сторiн у збройному конфлiктi обирати методи та засоби ведення вiйни - обмежено. За основу взято принцип заборони застосування зброї, снарядiв, речовин та методiв, якi можуть завдати надмiрних ушкоджень чи страждань. У 1981р. була пiдписана Конвенцiя про заборону й обмеження застосування конкретних видiв зброї, що наносять надмiрнi ушкодження чи мають вибiркову дiю. Зокрема встановлено заборони й обмеження використання звичайних мiн, дистанцiйно керованих мiн та мiн-пасток. Заборонено використовувати мiни проти мирного населення. Як вiдомо, терористичнi органiзацiї ДНР та ЛНР, активно замiновували об'экти не тiльки стратегiчного значення але й цивiльнi. А саме школи, житловi будинки, дороги, а також массовi поховання мiсцевих жителiв( так зване чеченське явище; мертвi забирають живих). Це грубе порушення норм мiжнародного права.
Заборона накладена й на примушування громадян ворожої держави приймати участь в бойових дiях проти власної держави: геноцид пiд час вiйни та бомбардування незахищених мiст, взяття заручникiв та iншi дiї. Проте терористичнi органiзацiї ДНР та ЛНР на це - незважають. Вони примушують силою, погрозою розправи чоловiкiв, якi проживають на окупованiй територiї, приймати участь в бойових дiях проти української армiї. Ведуть вогонь з мiнометних установок по житлових кварталах та використовують "живий щит" з жiнок та дiтей.
Згiдно Женевським конвенцiї 1949р. та Додатковим протоколам 1977р. сторони конфлiкту зобов'язанi вжити заходи, щоб дiти до 15-ти рокiв, тi, що осиротiли, не були кинутi на призволяще.
Забороняється завдавати фiзичних страждань чи вживати будь-якi заходи, що призведуть до гибелi цивiльного населення ( вбивства, тортури, тiлеснi покарання, калiцтва, терор, грабiж). Вище перечислене це - невiд'ємна частина терористичного буття ДНР та ЛНР. Грабунок та вбивство стало звичним явищим, процвiтає мародерство.
ДНР та ЛНР грубо порушують норми мiжнародного права про режим вiйськового полону та надання медичної допомоги. Режим вiйськового полону регламентовано Женевською конвенцїєю 1946р. Згiно нею сторона, яка утримує в полонi, несе вiдповiдальнiсть за поводження з вiйськовополоненими. Вiйськовополоненi повиннi бути захищенi вiд насильства та залякування, їм забезпечуються повага до особистостi та гiдностi. До них має бути забезпечений доступ медичного та духовного персоналу.
На практицi ж ДНР та ЛНР до українських вiйськовополонених застосовують тортури та тримають в нелюдських умовах для життя. Проте, найбiльше наших вiйськових вразив обстрiл терористiв пiд час забирання ними тiл украiнських солдатiв. Згiдно норм мiжнародного права, кожна воююча сторона може скористатись правом безперешкодного забирання тiл власних вiйськових, або вимагати вiд другої сторони конфлiкту, iх повернення для поховання.