А ось і фотозвіт про те, як я з Дмитром Андрієвським, Зоряном Шкіряком та спец-батальйон Київ-1 в екстимальних умовах міняли колесо

Про цю дивну подію я писав вчора, але фотки виставити не міг - Інтернет ніякий

....Ми їхали колоною з кількох авто. З першого погляду дивно чому не їздити окремо. Життя пояснює чому.


Нагадую, в одному з наших автомобілів розірвалося колесо. Причина незрозуміла, можливо його пробили, можливо потрапили у яму, а можливо підклали щось на дорозі. Замінити колесо не довго, але якщо це навмисно підкладений шип, то можемо очікувати нападу, тим паче, що це сталося не серед поля, якого тут безмежно, а в місті де несподівано обабіч з'явилася зона "зеленки" кущів.


Оскільки ми колона і нас багато, ми можемо виставити вартових по периметру, які готові відбити атаку в будь-який момент. Дивовижно, але хлопці не чекають команди, куди кому йти. Всі діють чітко.


Недалеко стріляють, але це не має ніякого стосування до нас. Ми швидко міняємо колесо і рухаємося далі. 


Тепер я знаю чому треба рухатися колонами в складі кількох автомобілів. Тому що допомога одне одному тут потрібна як ніколи, але розраховувати на неї від чужих - небезпечно.