Моральним обов’язком ще діючої Ради є прийняття Закону України «Про очищення влади»

Розпочала свою роботу чергова і очевидно остання сесія Верховної Ради України сьогомого скликання. Здобутків безумовно чимало. Адже після повалення режиму Януковича довелося виправляти багато недолугих норм та оперативно приймати закони, дійсно необхідні для держави, її захисту та оборони.  

Та один із найактуальніших законопроектів «Про очищення влади», що має першочергове значення для зміни менталітету, становлення українськості влади, чомусь не розглядається.

У громадськості виникають логічні питання: чому після Майдану, який є уособленням докорінного бажання аби в органах державної влади не було корупції, елементів сепаратизму та ознак антидержавницької політики, до цих пір залишаються при владі ті, хто має бути за гратами, нести відповідальність за розвал армії, проросійську політику, що призвела до військової агресії, сотень втрачених людських життів… Чому не арештований Кернес, а справу проти Добкіна закривають за відсутністю складу злочину?! Як можна допускати до робочої групи Герман, яка зараз «сприяє» прийняттю люстраційного закону, хоча сама свого часу доклала зусиль аби зам’яти  кримінальне минуле проросійського президента Януковича.

Здобувши в 1991 році незалежність України, важливим кроком було аби в новостворений Парламент прийшли люди з чітким усвідомленням істинних цінностей будівництва нової демократичної, соціальної держави. Але люстрації на той час в Україні, на превеликий жаль, не відбулося. Найбільше місць у Верховній Раді України зайняли представники Комуністичної партії. Змінилася форма держави, а світоглядні позиції політиків, що прийшли до влади залишилися «совковими». Для прикладу, в Чехії ще в 1991 році було прийнято Закон «Про незаконність комуністичного режиму», під дію якого потрапило 140 тис. осіб. У Польщі люстраційний пакет законів було прийнято лише в 2007 році, спроби позбавити сейм від комуністів велися з 1991 року. В Україні до реальної заборони комуністичної ідеології ми прийшли тільки зараз, у 2014 році, після Революції Гідності та Небесної Сотні...

Отже, основною вимогою громадськості є проведення дострокових виборів як інструменту люстрації, прийняття закону «Про очищення влади», притягнення до відповідальності членів «сім’ї», прийняття законів щодо відкритості фінансової основи діяльності політичних партій в Україні.

Тому моральним обов’язком ще діючої Ради є прийняття цього пленарного тижня Закону України «Про очищення влади».