109 невикористаних можливостей України

Добігає кінця підрахунок голосів на позачергових Парламентських виборах.

В цілому по країні більше 90% голосів отримали політичні партії та блоки, що пройшли через горнило Майдану. Але попри цю переконливу перемогу, партії європейського спрямування які потрапили у нову Раду недорахуються принаймні 109 мандатів. Перш ніж переможці стануть разом до роботи, маємо час оглянутися, тверезо оцінити допущені помилки, знайти і замінити слабку ланку, аби машина реформ не зупинилася на півдорозі.

Ще після перемоги Майдану суспільство вимагало негайної відміни закону «Про вибори народних депутатів України», прийнятого в 2011 року Верховною Радою під плани узурпації влади Віктором Януковичем. Та, як казали українцям, було не на часі, суспільство мало почекати. — На часі були Крим, Донбас, вибори Президента, і всі з розумінням чекали. На початку літа країна отримала нарешті нового президента. І українці знов звернулися до Ради, до Президента з вимогами виборів за відкритими партійними списками, повернення до 100% пропорційної системи. Та жодного зацікавлення на Банковій щодо реалізації цих вимог ми не побачили. Квола спроба поставити новий закон про вибори народних депутатів у Раді була прогнозовано провалена, і знов до цього питання вже не поверталися.

Врешті решт, українці були змушені обирати нову Раду за старим законом. Тож і отримали результат. За списками/мажоритарними округами політичні партії поки що отримують в Раді наступну кількість мандатів:

•    Народний Фронт 65/18

•    Блок Петра Порошенко 63/68

•    Самопоміч: 32/1

•    Опозиційний блок: 27/2

•    Радикальна партія: 22/0

•    Батьківщина: 17/2

Як бачимо, результат Блоку Петра Порошенка у мажоритарних округах втричі більший ніж усіх інших партій разом узятих, і це при тому, що за партійними списками він зайняв лише друге місце.

За умови проведення цих виборів за чисто пропорційною системою, демократичні сили 26 жовтня мали б отримати разом 398 мандатів. Це зняло б усі питання про формат коаліції та формування конституційної більшості у Раді, зруйнувало б усі плани Кремля на створення у Раді дієвої п’ятої колони. Але за існуючої виборчої системи демократичні партії, які подолали 5-ти відсотковий бар’єр, отримують лише 289 мандатів, не дорахувавшись 109 багнетів. 

Чи зможе президентська команда пояснити українцям свої дії, та відповісти за їх наслідки? Поки ми бачимо, що від виборів за старою системою виграла не Україна, а лише Блок Петра Порошенка, та хіба що ще й стара гвардія з ветеранів-гречкосіїв попередніх епох, що вкотре успішно засіяли прикормлені з минулих виборів округи. 

Чи варта ця перемога Блоку Петра Порошенка тих втрат, що зазнали від його дій Україна і українці, чи врешті решт не стане ця його перемога пірровою для всієї програми реформ в Україні? Чи дочекається колись країна політиків, що будуть думати не про зміцнення персональної влади, а про інтереси всього суспільства, чи й далі під масками реформаторів будуть ховатися ті самі гвинтики та шестерні старої нібито вже зруйнованої Майданом не здорової системи?