Розпочався він 2007 року, і лише днями було зачитано вирок. П’ятеро підсудних отримали довічне ув’язнення. В умовах Росії це означає, що вони перебуватимуть в нелюдських умовах до кінця життя. Невідомо жодного випадку, коли було скасовано подібний вирок. Кілька підсудних отримали терміни, які дорівнюють фактичному перебуванню в СІЗО під слідством. Так роблять, коли підсудний не винен, але влада не хоче карати своїх слуг за знущання над невинуватими. Більшість звинувачених отримали великі терміни, найбільший – 23 роки ув’язнення суворого режиму. Всі підсудні звинувачувалися у збройному заколоті проти влади, бандитизмі і подібних нісенітницях. Учасникам повстання інкримінували вбивства, але довести це прокуратура не змогла. Себто, 5 громадян Росії, які сповідують Іслам, будуть сидіти довічно, хоча не скоїли вбивства.
Атаці мусульман на силові структури та стратегічні об»єкти Нальчика у 2005 році передувало жорсткое переслідування місцевими силовиками тих мусульман, які практикували релігію поза рамками духовних управлінь, що зберігалися з з радянських часів і контролювалися ФСБ. Закривалися мечеті, викрадали і катували активістів. Колишній офіцер радянського КДБ Нахушев, який допомагав мусульманам, просто безслідно зник, і його доля дотепер невідома. Лідери місцевої громади Муса Мукожев і Анзор Астеміров тривалий час умовляли своїх одновірців не відповідати насильством на насильством. Але врешті терпець урвався, і повстанці атакували прокуратуру, МВС, ФСБ, аеропорт. Сотні загиблих з обох боків. Нова хвиля репресій проти мусульман. Анзор Астеміров і Муса Мукожев, розуміючи, що їм не уникнути долі полеглих на вулицях Нальчика побратимів, пішли в «ліс» і почали свою війну проти Росії. Московські опричники можуть довести до збройного опору навіть пацифістів.
Один із підсудних, який отримав довічне, Расул Кудаєв, в день атаки на силовиків був вдома. Є кілька свідків, що підтверджують алібі Кудаєва. Але його арештували і піддали жорстоким тортурам. І це не було випдковістю. Адже Кудаєв – один з російських ветеранів табору Гуантанамо на Кубі. Він потрапив в лабети американських спецслужб в Афганістані, куди поїхав вивчати релігію. Під час втечі з тюрми був поранений. Американська куля перетворила борця вільного стилю на інваліда. А роки в Гуантанамо, а потім арешт фсбшниками після повернення в Росію, а також прагнення покладатися більше на знання, а не на автомат, зробили його авторитетом серед мусульман Кабардино-Балкарії. Йому властива, за словами Олега Ольжича, «неугнутість волі». Кудаєв витримав нелюдські катування у в’язниці, він не пішов на співробітництво з ФСБ, не визнав свої провини на суді. І став символом спротиву радянсько-російській системі. Повернення кабардинців і балкарців до релігії своїх предків в час розпаду СРСР було в своїй основі анти-радянським, анти-атеїстичним. Це була спроба відновити свою ідентичність через релігію. На Північному Кавказі це означало черговий етап безкінечної війни, яку Росія веде проти тамтешніх народів вже близько двох століть. І ось тепер Расул Кудаєв, який нікого не вбив, і має алібі на день нальчикського повстання, лаштується в дорогу на одну із російських зон з особливим режимом тримання. А що до того українцям?
По–перше, мусульмани Росії – найбільш активні природні союзники України в протистоянні з імперським монстром. По-друге, ми чекаємо вирішення долі Надії Савченко, Олега Сенцова, Миколи Карп"юка та інших українців, які досі залишаються в російських в’язницях. Всіх їх звинувачують у тяжких злочинах. І скоріш за все провину не доведуть. Але це не означає, що їх негайно звільнять. Необхідною умовою свободи таких людей, як Савченко, Сенцов, Карп"юк, Кудаєв і сотні інших борців з фсбшним режимом є руйнація Росії в її нинішньому вигляді.