Коли я вперше почула історію звинувачення «Правим сектором» українського письменника Юрія Андруховича у пропагандистській роботі на кремлівців і диверсії проти України, я не одразу повірила. Але, перечитавши заяву «Правого сектора» «За національну відповідальність інтелігенції!», чомусь згадала «Товарищ Сталин был большой ученый».
Ідеологічний підтекст у творчому просторі – постійне завдання будь-якої тоталітарної ідеології. Втручанням у мистецтво не гребували ані Адольф Гітлер, ані Йосип Сталін, а Володимир Ленін навіть визначив, який з видів мистецтв є для націонал-більшовизму найголовнішим. Письменнику Юрію Андруховичу поталанило, що він не кінорежисер або кіноактор. Інакше, по «законах військового часу» все могло би закінчитися набагато гірше. По-лєнінськи, по-путінськи - в сартирі. Цікавим є той факт, що своєю заявою «Правий сектор» звинувачує в зраді не тільки пана Андруховича, але й всю українську ліберальну інтелігенцію. Товариш Ярош – великий літературний критик? Він «читав», «не читав», «не читав, але засуджує»?
Поговорити про звинувачення в бік пана Андруховича та про цькування інтелігенції та ліберальної інтелектуальної думки, як поширеного в нашому суспільстві явища, я запросила поговорити людину, що відповіла на заяву «Правого сектора» пропозицією ініціювати підписання комюніке: «Українські митці не вчать «Правий сектор» стріляти – а «Правий сектор» не вчить українських митців творити» - українського письменника АНДРІЯ КОКОТЮХУ.
Лариса Волошина, редактор "Еспресо ТВ"