Український Парламент приняв рішення звернутися до Міжнародного Суду в Гаазі з позовом про визнання агресії Російської Федерації, не зважаючи на те, що ні Росія, ні Україна не ратифікували Римський Статут, який розповсюджує юрисдикцію Суду на відповідні країни.
... ? Немає слів. Ну ратифікували б Статут принаймні для блезіру... Хоча Росія все одно поза юрисдикцією... Так що, не має слів... Коректних.
А представника опозиційних сил, екс-регіонала, який висловився за необхідність оголосити воєнний стан та покликати війська ООН, в Парламенті освистали під командуванням Луценка. Перший раз я згодна з регіоналами. Повністю. Те, що відбувається наразі у Верховній Раді – це ганьба. Ганьба за зневажений другий Майдан та всі ті смерті, які відбулися на Сході. Та злочин.
Ганьба – тому, що В Раді зараз “рулять” бездарі, які не мають навіть початкових юридичних знань. І головне, що вони цього не визнають та відмовляються прислухатися до фахівців. І потім дуже цікаво дивитися, як академіки на кшталт Ключковського з серйозним обличчям змушені коментувати абсолютно неправові та неконституційні ініціативи революційної молоді, яка раптом відчула себе законотворцем. І яка годує маси дурницями типу люстрації, яка вже в нас прийняла форму того, чим, власне, і є, перетворившись на сміттєву. Однак білішість просто вагається сказати народу: “Народ!” Тебе в черговий раз гвалтують! Але на цей раз ще й “неумело”. Що загрожує більш тяжкими наслідками. Це щодо ганьби.
А щодо злочину – треба завдатися питанням: хто з тих, що в Раді не один рік і більш менш все ж таки орієнтуються в законодавстві країни, зацікавлений у тому, щоб уся ця майданна молодь займалася тим, чим вона займається – популізмом, який не має нічого спільного ні з реальністю, ні з правом. Хто кукловодить Луценком, який з трибуни Парламенту кричить, що не треба нам миротворців, бо це будуть російські війська в Україні. І нехай тому гинуть наші хлопці. Він, взагалі, Положення ООН про формування миротворчих військ дивився? Він розуміє, що сторона конфлікту не може брати участь у воєнних миротворчих операціях? А те, що Росія – сторона конфлікту визнано вже на вищому рівні, та підтверджено візитом Меркель та Оланда в Росію для врегулювання ситуації. І це – не секрет Полішенеля.
Однак введення миротворчих військ перекриє багато чого: контрабанду вугілля, цигарок та інших товарів, яка зараз розквітла у фронтовій зоні за участю деяких командирів батальонів. Воно перекриє фінансові потоки та відмивання готівки у стурбованих війною регіонах. Воно, нарешті, перекриє вплив на ситуацію українською владою, адже прийдеться відзвітовуватися керівництву миротворчої місії та Асамблеї ООН. А як списувати мільйони на зброю? Як продавати військам пальне по завищеним тарифам? Отже нехай гинуть недоозброєні українці, а не воюють професійно підготовлені війська ООН. Тому це злочин. І саме тому відповідальні особи надають можливість резвитися молоді. Бо вона відволікає маси. І є що показати по телебаченню та розповісти іноземним спостерігачам.
Взяти, наприклад, сагу зі стовренням антикорупційного Бюро (хороша назва! Бюрократична). Коли пропонувався орган з потужним механізмом, який не зміг би не працювати проти корупції без нульової статистики і якому заборонено було розслідувати щось, крім корупції, за ради якого так билися ми з Тетяною Чорновол, - це не влаштовувало ні оточення Порошенка, ні оточення Яценюка.
І народилось дещо, знову-таки запропоноване громадською молоддю, під диригуванням Дерев”янка та Чумака, що не могло і не мало розслідувати корупцію, проте залюбки могло “розслідувати бізнес”. Але навіть це не запрацювало, адже функції та побудова були виписані занадто непрофесійно.
І наразі в Парламент внесений черговий законопроєкт – про зміни, які ще непрофесійніші та нефункціональні. Наприклад, коли в усьому світі визнають, що посадовці можуть оформляти майно на підставних осіб: дружин, дітей, друзів (уявляєте?), а тому, якщо ці особи не можуть підтвердити наявність законного походження коштів, на які придбані цінності, а ними в дійності керує та користується посадовець та його родина, – таке майно визнається власністю посадовця. Бенефіціарна власніть. І тому у випадку конфіскації, це майно підлягає стягненню. В Українському проєкті, написаному по принципу “десь щось почув”, пропонується просто відразу притягати до відповідальності, якщо близька до посадовця особа придбає цінне майно та не зможе пояснити походження коштів. Не зрозумілим в цьому випадку залишається наступне: кого притягати? Законотворці про це не пишуть. Близьку особу чи посадовця? За що притягати? За придбання майна? Це незаконно? Чиє це майно? Посадовця чи незрозумілої “близької особи”? Якщо не посадовця, то в чому проблема? І взагалі, а якщо це майно – це предмет окремого злочину: що, близька до посадовця особа не може просто ухилятися від сплати податків та купувати собі на “зекономлені” таким чином гроші цінності? Як діти Януковича та Курченко? То може краще їх судити за ті злочини? Там і відповідальність поважче. Чи в цьому завдання? Прописати більш м”яку відповідальність та застосовувати “для своїх”? Про те, що за Конституцією ніхто не зобов”язаний доводити свою невинуватість, вже навіть не хочеться згадувати. Але ж Конститцуія надвелика! Коли її читати? Тут же треба займатися законоспотворенням!
Далі – більше. Чудо-законотворці в тому ж законопроєкті в цивільно – процесуальному кодексі (*) пропонують додати главу, яка встановлює поняття “необгрунтованих активів”(!) та дозволяє прокурору (?) звертатися до суду за їх стягненням (?!?!). Знову не має слів. Хто не пояснив цим “проффесіоналам”, що процесуальні кодекси – це такі ... ну, як сказати... збірнички законодавчих норм, які регулюють процедуру застосування матеріальних норм права, тобто тих кодексів, які встановлюють самі правила: цивільного, кримінального тощо. Інакше кажучі процесуальні норми встановлюють порядок застосування матеріальних норм права. І В НИХ НЕ МОЖНА ПРОПИСУВАТИ НОВІ ПРАВИЛА! НІКОМУ! НАВІТЬ ЯКЩО ДУЖЕ ХОЧЕТЬСЯ!
І до чого прокурори до цивільно-процесуального кодексу? Це НЕ ЇХ кодекс. Їхній називається Кримінально-процесуальний.
Про “необгрунтовані активи” навіть не хочеться починати. Це, взагалі, як? Але залишу можливості для стьобу лінгвістам. Не все ж юристам веселитися. Час сумний...
І якщо вже так хотілося, щоб незаконно придбане майно могло піти в дохід держави, то відкрию таємницю: нашим Цивільним кодексом вже встановлено, що угода про придбання майна, яка порушує встановлений законом порядок (якщо майно придбане незаконно, є предметом злочину, на відмиті кошти тощо), визнається недійсной, а майно підлягає стягненню на користь держави. І подавати від імені держави позови до суду має саме прокурор. СЮРПРИЗ! Або повний сюр...
Так що, поки Рада розважається неконституційним законотворенням, позбавляє Януковича звання Президента та подає позови, які апріорі є такими, що не підлягають розгляду, залишається лише слідкувати: в кого з високопосадовців найближчим часом побільшає “необгрунтованих активів”. За рахунок нашої міжнародної ганьби.
А в цей час проти нас ввели неоголошені санкції. Так, в усіх країнах Європи перерахування коштів в Україну практично перекрито. Як тільки заповнюється графа “Куди”, з”являється опитувальник, від прочитання якого становиться зрозуміло: кошти краще не перераховувати. Бо це фінансування тероризму. Отже мільйони отриманих нашими заробітчанами в Європі коштів, там і залишаться. Ще більше наближая країну до залежності від Росії, де на відміну від українського Парламенту знають закони. Закон тяжіння наприклад, який дає можливість прорахувати скільки потрібно часу для повного падіння…