Всі претензії до українських журналістів в тому, що вони не здатні розуміти виклики інформаційної війни з РФ та протистояти їм.
Звинувачення в тому, що в реакції на новини та в самому доборі значимих інформприводів йдуть в руслі російської медіаманіпуляції, пояснюються структурою українського медіаринку.
5 з 6 найвагоміших всеукраїнських телеканалів за охопленням аудиторії - власність адептів "опоблока". 1+1 тут єдиний виняток. З щоденних газет тільки нетиражні "День" і "Україна молода" намагаються конкурувати з повально "ватними" десятком газет проросійської спрямованості.
Тому проблема не в позиції журналістів, а в тому, що в країні обмаль проукраїнського великого капітала, який готовий вкадатися в національні ЗМІ.
Редакційну політику формують не журналісти, а власники і менеджмент, а журналісти під неї підлаштовуються. І внаслідок такої багаторічної мімікрії на провідних каналах повально залишилися працювати люди-флюгери, що не мають ні власної позиції, ні професійної гідності. А те, що яскравий представник ідеології домінації російськомовних і проросійських ЗМІ зараз є головою АП тільки підкреслює маштаби проблеми.